Новий кінотеатр «Парадізо»

«Новий кінотеатр „Парадізо“» (італ. Nuovo Cinema Paradiso) — художній фільм режисера Джузеппе Торнаторе 1988 року, що завоював премію «Оскар» як найкращий іноземний фільм і дві премії Європейської кіноакадемії.

Новий кінотеатр «Парадізо»
Nuovo Cinema Paradiso
Жанр Драма
Режисер Джузеппе Торнаторе
Продюсер Франко Крістальді
Сценарист Джузеппе Торнаторе
У головних
ролях		 Філіпп Нуаре
Жак Перрен
Оператор Blasco Giuratod[1]
Композитор Енніо Морріконе
Художник Andrea Crisantid
Кінокомпанія Charles Chaplin Productions
United Artists
Дистриб'ютор Miramax Films і Vudud
Тривалість 155 хв.
Мова італійська[2]
Країна Італія — Франція
Рік 1988
Кошторис 1,5 млн. $
IMDb ID 0095765
miramax.com/movie/cinema-paradiso
 Новий кінотеатр «Парадізо» у Вікісховищі

На 13 серпня 2021 року фільм займав 51-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Існує три версії: оригінальна (155 хвилин), міжнародна (122 хвилини) і режисерська (173 хвилини).

Переглядати рекомендується дітям від 13 років спільно з батьками.

Сюжет

Фільм розпочинається з ретроспективи. Сальваторе ді Віта з того часу, як залишив своє рідне містечко заради Риму, вже протягом 30 років ще ні разу не повертався додому. У Римі він став відомим режисером. Однієї ночі він отримує новину про смерть Альфредо і переживає заново всі дитячі спогади. Після Другої світової війни у маленькому сицилійському містечку єдиною розвагою є кінотеатр. Кінець сорокових років. Хлопчина Тото живе у бідній родині разом з сестрою та мамою. Вся родина чекає, коли батько повернеться з Росії, де він зник під час війни. Тото є помічником місцевого пароха Дона Адельфіо, який керує місцевим кінотеатром Paradiso. Дон Адельфіо перед показом фільму рецензує всі сцени з поцілунками, вважаючи їх непристойними і неприпустимими для показу. Сальваторе, який захоплений кінематографом, таємно краде обрізки плівки із забороненими сценами. Альфредо, інший герой фільму, неписьменний кіномеханік, незабаром повинен здати екзамен у початковій школі разом з малим Тото. На екзамені Альфредо і Тото укладають угоду: Тото дасть відповіді до тестів, а Альфредо навчить його «крутити» фільми.

Одного вечора, коли кінотеатр зачинений, Альфредо і Тото вирішують все ж показати фільм та розважити публіку, спроектувавши картинку на стіну будинку. На площі зібралося все містечко. Проте, через неуважність Альфредо, у кінотеатрі спалахує пожежа. Тото спасає друга, але Альфредо втрачає зір. Завдяки одному місцевому мільйонеру кінотеатр відновлюють і дають йому назву Nuovo Cinema Paradiso. Оскільки малий Тото єдиний хто знайомий з проектуванням фільмів, йому дають цю роботу — показувати фільми без цензури.

В підлітковому віці Тото закохується в дівчину Елену з багатої сім'ї. Батьки цього не схвалюють, тому вирішують переїхати. Тим часом хлопець йде служити в армію недалеко від Риму і остаточно втрачає слід дівчини. Тото повертається на Сицилію, де відвідує Альфредо, який йому радить покинути рідне містечко і ніколи туди не повертатися.

З цим останнім спогадом Сальваторе повертається до реальності. Незважаючи на те, що він став багатим та відомим режисером, він розчарований своїм життям і вирішує повернутися на Сицилію.

Похорон Альфредо для нього став можливістю зустрітися з минулим, з людьми його дитинства. Кінотеатр закритий і, більше того, Тото довелося взяти участь у його знесенні. Він знову зустрічається з Еленою, яка заміжня за його старим шкільним товаришем.

Врешті-решт, Тото нічого не залишається, як повернутися в Рим зі спадком, який йому залишив Альфредо: обрізки плівок зі сценами поцілунків, які колись попали під цензуру Дона Адельфіо.

У ролях

Нагороди та номінації

Примітки
  1. https://web.archive.org/web/20200324191557/https://europeanfilmawards.eu/en_EN/film/cinema-paradiso.4995
  2. https://web.archive.org/web/20180325232354/https://www.europeanfilmacademy.org/European-Film-Awards-Winners-1989.84.0.html

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.