Нововербований козацький полк

Нововербований козацький полк — полк, створений у Російській імперії під час російсько-турецької війни 1768—1774 років. Існував у період між 1769 та 1785 роками, пізніше був реформований у Бузькі козацькі полки та Катеринославське козацьке військо.

Нововербований козацький полк
На службі 17691785
Країна Російська імперія
Належність Російська імператорська армія
Вид Кавалерія
Тип Козаки
Чисельність полк
Розформовано 1785

Історія

На початку війни, в 1769 році генерал-майор О. О. Прозоровський сформував з населення Правобережної України, що перебувало у складі Речі Посполитої та зазнавало татарських нападів, Нововербований козацький полк. З самого початку свого існування Нововербований козацький полк зберігав військову самостійність і козацький устрій, беручи активну участь у бойових діях протягом всієї російсько-турецької війни.

Одночасно, в міру просування російських військ по території Дунайських князівств, з місцевого населення — молдаван, валахів, а також болгар і сербів, створювалися загони добровольців, так звані волонтерські або арнаутські команди, що брали участь у військових діях у складі російської армії. Нововербований полк та арнаути відзначились в боях при Ларзі, Аржисі, Крайові (1770), Тульчі (1771). Таким чином, під час формування війська вони вже мали військовий досвід.

Після закінчення російсько-турецької війни і укладення Кючук-Кайнарджійського миру 1774 року до Росії відійшла територія між Дніпром і Південним Бугом.

Прагнучи заселити і укріпити звільнений район, уряд в 1775 році поселив козаків Нововербованого полку й арнаутів у Херсонській губернії в межиріччі Інгулу, Єланця і Мертвоводу (сучасна Миколаївська область). Поселенцям було виділено 109.407 дес. землі для зайняття хліборобством, виноградарством, садівництвом та скотарством. В цьому ж році козаки і арнаути заселили населенні пункти Соколи (з 1789 року — м. Вознесенськ), де розміщувалось Військове правління, Раковиця, Новогригоріївське, Арнаутівка (тепер Дорошівка), Михайлівка, Троїцьке, Федорівське (тепер Нова Одеса), Скаржника (з 1803 р. — Білоусівка, тепер Трикрати), Касперівка, Новопетрівське, Себино, Гур'єво, Костянтинове, Баловневе, Матвіївка (тепер села у Вознесенському і Новоодеському районах Миколаївської області).

Переформування

12 лютого 1785 року через загострення російсько-турецьких відносин за наказом Катерини II з колишніх козаків Нововербованого полку й арнаутів було сформовано 1500-й козацький полк. Дещо пізніше, 6 червня 1786 року, він був поділений на 1-й та 2-й Бузькі козацькі полки. Командиром 1-го було призначено підполковника І.Касперова, командиром 2-го — майора П. Скаржинського. Полки зайняли кордонну лінію по Бугу від Мертвоводу до Інгулу.

Напередодні нової російсько-турецької війни уряд вжив низку заходів для збільшення військових контингентів на півдні. В 1787 році бузькі козацькі полки були приєднані до складу щойно утвореного Катеринославського козацького війська.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.