Новодворський Андрій Осипович

Народився 1853 році у зубожілій польській шляхетській сім'ї в Київській губернії у правобережній Україні.

Новодворському було 13 років, коли помер батько, на нього ліг обов'язок підтримувати матір та сестер. Він навчався в той час в Немирівській гімназії, яку скінчив 1870.

Новодворському доводилося на «кондиціях» жити вкрай убогих та принизливих умовах; це підірвало здоров'я. У 1870-х Новодворський деякий час слухав лекції на математичному факультеті Київського університету, потім переїхав до Санкт-Петербургу та 1877 дебютував в «Вітчизняних записках» повістю «Епізод з життя ні пави, ні ворони», за якою були й інші кілька повістей - «Кар'єра», «Тітонька», «Сувенір», «Роман», «Мрійники», «Історія», «Напередодні» (у «Вітчизняних записках», «Слові» і «Новому огляді»).

1881 — відкрилася швидкоплинні сухоти . Коштом літературного фонду його відправили до Ніцци, де він помер у квітні 1882.

Тільки через 15 років після його смерті, 1897, його повісті, розкидані по старих журналах, та ще таким, які були заборонені до видачі з бібліотек, були видані окремо (Санкт-Петербург, 1897). При цьому був час, коли «Епізод з життя ні пави, ні ворони» користувався надзвичайною популярністю, і навіть Михаїл Щедрін ставив Новодворського вище за відомого серед московитів Всеволода Гаршина.

Несприятливі умови, у які поставила Новодворського доля, відбилися на його творах. Бажання відобразити той настрій, яким було охоплено покоління кінця 1870-х років, призвело до того, що всі твори Новодворського зіткані з алегорій та натяків.

• Груздев А. І. Новодворський-Осипович // Історія російської культури: В 10 т. / АН СССР. Ин-т рус. літ. (Пушкін. Дім). — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1941—1956. Т. IX. Література 70—80-х років. Ч. 2. — 1956. — С. 168—175.
• Осипович (А. О. Новодворский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)