Новомиколаївка (Куп'янський район)

Новомикола́ївка (з 1795 по 1895 Чернещина) село в Україні, у Шевченківському районі Харківської області. Населення становить 882 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новомиколаївська сільська рада.

село Новомиколаївка
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Шевченківський район
Рада Новомиколаївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63080150320033141
Облікова картка Новомиколаївка 
Основні дані
Засноване 1795
Колишня назва Чернещина
Населення 882
Площа 6,89 км²
Густота населення 128,01 осіб/км²
Поштовий індекс 63630
Телефонний код +380 5751
Географічні дані
Географічні координати 49°45′00″ пн. ш. 37°20′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Місцева влада
Адреса ради 63630, Харківська обл., Шевченківський р-н, с.Новомиколаївка, вул.Миру,145
Сільський голова Бурлака Валерій Олександрович
Карта
Новомиколаївка
Новомиколаївка
Новомиколаївка
Мапа

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947 рр.

Географія

Село Новомиколаївка знаходиться на річці Русочка (в основному на лівому березі) і на лівому березі річки Гусинка. Вище за течією річки Гусинка на відстані 4,5 км розташоване село Єгорівка (Куп'янський район), нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Іванівка. Біля села розташоване Новомиколаївське водосховище.

Історія

Засноване в 1795 році як село Чернещина. В 1895 році змінило назву на Новомиколаївка.

З 1917 — у складі УНР. З 1920 — стабільний комуністичний режим. Селяни — колишні громадяни УНР — були вороже налаштовані до більшовиків. Тому чинили опір окупаційній владі. Та вдалася до кари голодом. Василь Денисович Збицький (1917 р.н.) свідчить про поширені крадіжки дітей під час Голодомору, зокрема через систему дитячих концтаборів, які слугували своєрідними фермами людського м'яса:

У двоюрідної сестри Ганни Матвіївни та її чоловіка Леонтія Тихоновича Лебедя було четверо дітей. Під час голоду вони змушені були віддати їх до Куп’янського дитбудинку. Коли ж голодні дні минули, кинулися шукати своїх дітлахів, але не змогли цього зробити. Леонтій Тихонович довго добивався правди, у результаті “заробив” 10 років сталінських таборів за “клевету на Советскую власть”...

Корінний мешканець села Василь Тарасович Гожа (1910 р.н.) додає:

В 1929 році батько Тарас Йосипович відмовився вступити до колгоспу, побажавши залишитись одноосібником. Але сім’ю обклали величезним податком і згодом все майно перейшло у власність колгоспу: корова, свині, гарба, навіть скрині з одягом. Сім’ю вигнали з будинку, у якому розмістили колгоспний курятник...

1991 українська влада у селі поновлена.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 932 особи, з яких 423 чоловіки та 509 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 868 осіб[2].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

МоваВідсоток
українська 92,74 %
російська 6,24 %
білоруська 0,11 %
інші 0,91 %

Об'єкти соціальної сфери

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Будинок культури.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Лікарня.

Відомі люди

Див. також

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.