Новооржицьке

Селище міського типу Новооржицьке знаходиться на лівому березі річки В'язівець, яка через 2 км впадає в річку Сліпорід, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Макарівщина, нижче за течією примикає село Новоселівка, на протилежному березі — село Воронинці. На річці зроблена невелика загата.

Розташоване за 35 км від райцентру та за 8 км від залізничної станції Вила та автотраси Київ — Харків.

Виникло під час будівництва Оржицького цукрового заводу, яке розпочато в 1975 р. Став до ладу 17.ХІІ.1978 р.

Рішенням Полтавського облвиконкому від 14 листопада 1979 р. в облікові дані внесено селище Новооржицьке Оржицького району як селище міського типу, утворено Новооржицьку селищну раду.

• ТОВ «Новооржицький цукровий завод».

Потужність заводу: переробка 9-12 тис. тонн цукрових буряків на добу. Крім цукру, виробляє сухий і гранульований жом.

У селищі десять 60-квартирних будинків, гуртожиток, Новооржицька ЗОШ І-ІІІ ступенів, торговий комплекс, їдальня, готель, бібліотека, перукарня, пошта, дитсадок на 280 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.

• Конопльов Андрій Анатолійович (1977—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.

Валентина Андріївна Хоружа — авторка збірки віршів «Зорепад душі»(2001 р.). Народилася 24 січня 1958 року в селі Клепачі Лубенського району. Закінчила філологічний факультет Полтавського педінституту. Вроджена поетичність забезпечила Валентині Андріївні хист утілювати побачене, почуте, пережите в художні образи. Робота в шкільному колективі виробила вміння заглиблюватися в душевний і духовний світ людини.

Творчу практику вона почала ще школяркою. 1973 року в «Лубенщині» з'явилися її дебютні вірші. Потім вона друкувалася і в Лубенській, і в Оржицькій районках, в обласних газетах «Молода гвардія», «Цілком відверто», «Педагогічний вісник», в «Літературній Полтавщині», у журналі «Імідж сучасного педагога» та ін..

Основна тематика і образна система віршів обдарованої нинішньої оржичанки — це любов до рідної землі, її чарівної природи, краса людських взаємин і почуттів, у першу чергу кохання.

Борис Григорович Товстоп"ят — новооржицький художник, народився 4 серпня 1947 року в місті Прилуках Чернігівської області в сім"ї робітників. Там була художня студія, яку відвідував Борис Григорович три роки. Потім навчався в Київському інституті харчових технологій, служба в армії, робота на Дніпропетровщині. А вже в 1978 році він заступник головного інженера на Оржицькому цукровому заводі. Малював завжди, бо, як говорить художник: «…Коли малюю, відчуваю задоволення своєю працею». У нашому селищі було три виставки картин Бориса Григоровича (2000—2002 рр.) Більшість картин зберігаються вдома, три картини художник подарував школі, а дві — Оржицькому краєзнавчому музею. Найкращі полотна: «Кобзар», «Вітряк», «Селянська хата», «Богодарівська церква».

Творчість Бориса Григоровича — невичерпне джерело криниці мистецтва.

• Облікова картка^{[недоступне посилання з квітня 2019]}