Новосибірська ГЕС

Новосибірська ГЕС гідроелектростанція на річці Об в Совєтському районі міста Новосибірськ. Єдина гідроелектростанція на Обі, відіграє важливу роль у роботі енергосистеми Новосибірська, забезпеченні надійного водопостачання, роботі річкового транспорту . Побудована в 1950—1961 роках. Власником Новосибірської ГЕС (за винятком судноплавного шлюзу) є ВАТ «РусГідро». Архітектурний комплекс Новосибірської ГЕС є об'єктом культурної спадщини, що охороняється державою[1].

Новосибірська ГЕС
Вид на греблю
54°51′01″ пн. ш. 82°59′11″ сх. д.
Країна  Росія
Адмінодиниця Sovetsky City Districtd
Стан діюча
Річка Об
Початок будівництва 1950
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1957/1959
Основні характеристики
Установлена потужність 480  МВт
Середнє річне виробництво 1687  млн кВт·год
Тип ГЕС греблева
Розрахований напір 17  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопатеві
Кількість та марка турбін 2 × ПЛ 30-В-800, 5 × ПЛ-661-ВБ-800
Витрата через турбіни 7×495  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 7 × СВ 1343/140-96
Потужність гідроагрегатів 2×65, 5×70  МВт
Основні споруди
Тип греблі водоскидна бетонна і намивні земляні
Висота греблі 22, 28  м
Довжина греблі 198,5, 311, 3044, 323  м
Шлюз однонитковий трикамерний
ЛЕП 220, 110 кВ
Власник РусГідро
ідентифікатори і посилання
Новосибірська ГЕС
Мапа
 Новосибірська ГЕС у Вікісховищі

Конструкція станції

Конструктивно Новосибірська ГЕС є низьконапорною русловою гідроелектростанцію (будівля ГЕС входить до складу напірного фронту). Споруди гідровузла включають в себе земляні греблі і дамбу, бетонну водоскидну греблю, будівля ГЕС, ОРУ 110 і 220 кВ і судноплавний шлюз; загальна протяжність підпірних споруд гідровузла становить 4846 м . В основі споруд знаходяться пісковики та глинясті сланці. Встановлена ​​потужність електростанції — 480 МВт, проектне середньорічне вироблення електроенергії — 1,687 млрд кВт · год[2][3].

Греблі

До складу споруд Новосибірської ГЕС входять дві земляні греблі і одна дамба, намиті з дрібнозернистих піщаних ґрунтів[2][4]:

  • лівобережна завдовжки 311 м, максимальною висотою 23,5 м, шириною по підошві 222,5 м і по гребеню до 59,5 м;
  • правобережна довжиною 3044,5 м, максимальною висотою 28,2 м, шириною по гребеню 42 м;
  • правобережна дамба довжиною 1023 м, максимальною висотою 6,5 м, шириною по гребеню 43,5 м;

У земляні греблі намито 8386000 м³ ґрунту, укоси гребель з боку водосховища захищені від розмиву хвилями залізобетонними плитами, з низової сторони закріплені одернуванням. Також залізобетонними плитами закріплені берег річки в районі розподільного пристрою і лівий берег водосховища протягом 800 м. Для пропуску надлишкових витрат води в паводковий період використовується водоскидні бетонна гребля завдовжки 198,5 м і висотою 20 м. Гребля має 8 прогонів завширшки по 20 м, що перекриваються плоскими колісними затворами, розрахована на пропуск 9200 м³/с води при нормальному підпорному рівні і 13 400 м³/с — при форсованому рівні. Загальна пропускна здатність гідровузла (включаючи пропуск води через донні водоскиди і гідроагрегати) при форсованому підпорному рівні становить 22065 м³/с[3][2].

Будівля ГЕС

Будівля ГЕС суміщеного типу (у ньому розміщені одночасно гідроагрегати і водоскиди) довжиною 223,6 м, розташоване на лівому березі, поділяється на машинний зал і монтажний майданчик. Машинний зал розділяється на сім блоків, в кожному з яких розміщено гідроагрегат і три донних водоскиди (загальна максимальна пропускна здатність донних водоскидів при ФПУ — 5200 м³/с). У будівлю ГЕС укладено 265 тис. м³ бетону. У машинному залі Новосибірської ГЕС змонтовано 7 гідроагрегатів: шість потужністю 65 МВт і один потужністю 70 МВт [5] . Гідроагрегати включають в себе вертикальні поворотно-лопатеві турбіни ПЛ-661-СБ-800 (5 шт.) або ПЛ 30-В-800 (2 шт.) і гідрогенератори СВ 1343 / 140-96 УХЛ4 . Розрахунковий напір турбін — 17 м, діаметр робочого колеса — 8 м, максимальна пропускна здатність — 495 м³/с. Виробник турбін — харківський завод «Турбоатом», генераторів — новосибірське підприємство «ЕЛСИБ». З лівобережною земляною греблею будівля ГЕС сполучається за допомогою конусної ділянки, з водоскидною греблею — за допомогою роздільної підвалини.

Судноплавний шлюз

Для пропуску через гідровузол річкових суден використовується трикамерний однонитковий судноплавний шлюз, розташований на правому березі. Крім камер, до складу шлюзу входять верхній і нижній підхідні канали з причальними і напрямними спорудами, розділові й огороджувальні дамби. Довжина кожної камери шлюзу 148 м, ширина 18 м, глибина на верхньому порозі 6,2 м (мінімальна 2,5 м). Час наповнення або спорожнення кожної камери — 8 хвилин, в шлюз укладено 196,9 тис. м³ бетону. По спорудах ГЕС прокладена двосмугова автомобільна дорога, що перетинає будівлю ГЕС, водоскидні греблю і шлюз за допомогою мостів[3][2][5].

Водосховище

Напірні споруди ГЕС утворюють велике Новосибірське водосховище. Площа водосховища при нормальному підпорному рівні 1072 км², довжина 214 км, максимальна ширина 22 км, площа водозбору 232 тис. км². Повна і корисна ємність водосховища становить 8,8 і 4,4 км³ відповідно, що дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку (водосховище наповнюється в повінь і спрацьовується в меженний період). Відмітка нормального підпірного рівня водосховища становить 113,5 м над рівнем моря (по Балтійській системі висот), форсованого підпірного рівня — 115,7 м, рівня мертвого об'єму — 108,5 м[6].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.