Новосибірський державний університет

Університет створений Постановою Ради Міністрів СРСР від 9 січня 1958 року, за півроку після рішення про створення Сибірського відділення Академії наук СРСР. Діяльність розпочав 29 вересня 1959 року.

6 серпня 1960 року відкрито аспірантуру.

23 січня 1963 року відкрито першу Фізико-математичну школу імені М. О. Лаврентьєва.

У 1979 році університету присвоєно ім'я Ленінського комсомолу.

16 жовтня 1984 року Указом Президії Верховної Ради СРСР Новосибірський державний університет нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.

4 липня 1991 року при університеті розпочав роботу Вищий коледж інфоматики.

У 2015 році здано в експлуатацію новий навчально-лабораторний корпус.

Нині до складу університету входять 6 факультетів, три інститути і 110 кафедр. Загальна кількість студентів — 8 177 осіб, більше 1000 іноземних студентів. Загальна кількість викладачів — 2 111 осіб[2], серед яких 925 доцентів, 336 професорів з докторським ступенем, 56 членів Російської академії наук, 43 іноземних викладачі. Університет має 132 партнерських закладів вищої освіти у 29 країнах, 72 російськомовних програм магістратури, 19 англомовних програм магістратури та аспірантури.

• Геолого-геофізичний факультет (ГГФ)
• Гуманітарний інститут (ГІ)
• Факультет природничих наук (ФЕН)
• Факультет інформаційних технологій (ФІТ)
• Інститут медицини та психології (ІМП)
• Механіко-математичний факультет (ММФ)
• Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації (ИППК)
• Фізичний факультет (ФФ)
• Інститут філософії та права (ІФП)
• Економічний факультет (ЕФ)

Також при університеті діють:

• Фізико-математична школа імені М. А. Лаврентьєва при НГУ (СУНЦ НГУ) — школа-інтернат, заснована в 1963 році Михайлом Лаврентьєвим та іншими вченими. Є одним з найпрестижніших середніх навчальних закладів в країні, де існує програма літньої школи СУНЦ НДУ, успішно закінчивши яку, учні можуть бути зараховані в СУНЦ НДУ.
• Міжнародний науково-освітній математичний центр
• Наукова бібліотека НГУ
• Видавничо-поліграфічний центр
• Музей історії НДУ
• Навчально-спортивний оздоровчий центр НГУ
• Центр розвитку кар'єри НДУ.

• 1959–1964 — Векуа Ілля Несторович, доктор фізико-математичних наук, академік АН СРСР
• 1964–1965 — Солоухін Рем Іванович (виконувач обов'язків), доктор фізико-математичних наук (згодом член-кореспондент АН СРСР)
• 1965–1978 — Бєляєв Спартак Тимофійович, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент (з 1968 року — академік) РАН
• 1978–1980 — Коптюг Валентин Опанасович, доктор хімічних наук, член-кореспондент (з 1979 року — академік) РАН
• 1980–1982 — Дерев'янко Анатолій Пантелійович, доктор історичних наук, член-кореспондент (згодом академік) РАН
• 1982–1985 — Накоряков Володимир Єліферійович, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент (згодом академік) РАН
• 1986–1993 — Єршов Юрій Леонідович, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент (з 1991 року — академік) РАН
• 1993–1997 — Ворогов Володимир Миколайович, доктор фізико-математичних наук, професор
• 1997–2007 — Диканський Микола Сергійович, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент (згодом академік) РАН
• 2007–2012 — Собянін Володимир Олександрович, доктор хімічних наук, професор
• З 2012 — Федорук Михайло Петрович, доктор фізико-математичних наук, професор (c 2016 року — член-кореспондент, з 2019 року — академік РАН)

• Офіційний сайт (рос.)