Векуа Ілля Несторович
Ілля Несторович Векуа (груз. ილია ნესტორის ძე ვეკუა, російська Илья́ Не́сторович Ве́куа; 1907–1977) — радянський учений-математик і механік, який спеціалізувався в диференціальних рівняннях з частинними похідними, сингулярних інтегральних рівняннях, узагальнених аналітичних функціях і математичній теорії пружних оболонок. Академік АН Грузинської РСР (1946) і АН СРСР (1958), президент АН Грузинської РСР (1972—1977). Герой Соціалістичної Праці (1969).
.svg.png.webp){kind=small}
Життєпис
Народився 23 квітня (6 травня за новим стилем) 1907 року в селі Шешелеті в селянській родині.
Закінчив Тбіліський державний університет (1930). У 1930—1933 роках в докторантурі ЛДУ. Кандидат фізико-математичних наук (1937). Став доктором фізико-математичних наук і професором у 1940 році. У 1944 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1946 році — дійсним членом АН Грузинської РСР. У тому ж 1946 році обраний членом-кореспондентом, а в 1958 році — дійсним членом АН СРСР.
У 1951–1957 роках працював завідувачем кафедрою теоретичної механіки МФТІ[5]. З 1954 по 1959 — заступник директора Математичного інституту імені В. А. Стеклова.
У 1955 році підписав «Лист трьохсот».
Увійшов до першого складу Національного комітету СРСР з теоретичної і прикладної механіки (1956).
Перший ректор Новосибірського державного університету (1959—1965).[6] Віце-президент АН Грузинської РСР (1964—1965). У 1965—1972 роках — ректор ТбГУ. З 3 травня 1972 року по 2 грудня 1977 року — президент АН Грузинської РСР.
Член ВКП (б) з 1943 року[7]. Член ЦК КП Грузії (1966—1977). Депутат ВС СРСР 7-9 скликань (1966—1977).
Помер 2 грудня 1977 року. Похований в Тбілісі на горі Мтацмінда.
Наукові інтереси
Основні праці відносяться до різних наукових напрямів математичної фізики. Роботи в області диференціальних рівнянь з частинними похідними в основному присвячені створенню аналітичної теорії великого класу рівнянь еліптичного типу. Векуа зробив значний внесок до теорії одновимірних сингулярних інтегральних рівнянь, відкрив і досліджував новий клас нефредгольмових еліптичних крайових задач. В області механіки Векуа запропонував новий варіант математичної теорії пружних оболонок. Ним вирішені складні проблеми малих згинань поверхонь і тісно з ними пов'язані завдання безмоментної теорії оболонок.
Пам'ять
- Іменем І. Н. Векуа названо Інститут прикладної математики Тбіліського університету, а також 42-я фізико-математична школа в м. Тбілісі і Сухумський Інститут фізики і технології імені Іллі Векуа.
- На честь І. Н. Векуа на будівлі Новосибірського державного університету встановлена меморіальна дошка[8]
- До 100-річчя І. Н. Векуа в Новосибірському державному університеті проведена міжнародна конференція «Диференціальні рівняння, теорія функцій та додатки».
- З 2007 року щорічно паралельно в Грузії і Росії проводиться Міжнародна олімпіада з програмування на Кубок Векуа, в якій передбачені як командний, так і особистий турніри.[9]
- В місті Галі, біля адміністрації, встановлено пам'ятник І. Н. Векуа
- На будинку № 14 по вулиці Кекелідзе в Тбілісі, в якому жив академік І. Н. Векуа, встановлено меморіальну дошку[10].
- У Новосибірському Академмістечку ім'ям академіка названа стежка біля Новосибірського державного університету[11].
Нагороди та премії
- Сталінська премія другого ступеня (1950)[12] — за монографію «Нові рішення еліптичних рівнянь» (1948)
- Державна премія СРСР (1984 — посмертно )[12] — за монографію «Деякі загальні методи побудови різних варіантів теорії оболонок» (1982)
- Герой Соціалістичної Праці (1969)[13]
- Ленінська премія (1963) — за наукову працю «Узагальнені аналітичні функції» (1959)
- Шість орденів Леніна (1959, 1961, 1966, 1969, 1975, 1977)[5]
- Орден «Знак Пошани» (1946)[14]
- Медаль «За оборону Кавказу» (1946)[14]
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946)[14]
- Заслужений діяч науки Грузинської РСР (1950).
Сім'я
Дружина — Тамара Василівна Векуа.[15]
Дочка — Ламара Іллівна.[16]
Онук — Ілля Ношреванович Тавхелідзе, 1955 року народження, математик, у 1976 році закінчив механіко-математичний факультет МДУ імені М. В. Ломоносова, кандидат наук (1979), доктор наук (2004), лауреат премії ім. І. Н. Векуа (1984), у 1988—2005 роках — заступник директора Інституту прикладної математики Тбіліського університету.[17][18]
Братом зятя І. Н. Векуа був відомий фізик А. Н. Тавхелідзе.[19]
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор
- Find a Grave — 1995.
- https://ussr-cccp.moy.su/publ/grazhdane_sssr/akademiki_sssr/vekua_ilja_nestorovich_akademik_an_sssr_sovetskij_uchjonyj_matematik_06_05_1907_02_12_1977/238-1-0-843
- Математична генеалогія — 1997.
- Институт гидродинамики им. М. А. Лаврентьева СО РАН. Архів оригіналу за 29 серпня 2009. Процитовано 24 квітня 2019.
- Атмосфера: 9 апреля 1959 года первым ректором НГУ назначен академик Илья Нестерович Векуа. Архів оригіналу за 17 липня 2010. Процитовано 24 квітня 2019.
- Советский Энциклопедический Словарь, Изд-во «Советская Энциклопедия», 1982
- Памяти академика И. Н. Векуа
- Vekua Cup — 2007
- Мемориальная доска И. Н. Векуа
- Тропинка академика И.Н. Векуа. OpenStreetMap.
- Векуа Илья Нестерович
- Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13 марта 1969 г. в Высокая оценка достижений советской науки // Вестник АН СССР, 1969, № 4
- Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine. на сайте НАН Грузії
- 110 лет со дня рождения первого ректора НГУ Ильи Несторовича Векуа | Новосибирский государственный университет. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
- Музей НГУ
- https://www.tsu.ge/data/file_db/faculty_zust_sabunebismetk/CV_10_homepage.pdf
- ГЭНЖ: Компьютерные науки и телекоммуникации | Данные автора
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2019.
Посилання
- Илья Несторович Векуа (к 70-летию со дня рождения)
- Новосибирская Книга Памяти | ВЕКУА ИЛЬЯ НЕСТОРОВИЧ
- Персональная страница на сайте Фотоархив СО РАН
- Международная конференция «Дифференциальные уравнения, теория функций и приложения», посвященная 100-летию со дня рождения академика И. Н. Векуа Новосибирск, 28 мая — 2 июня 2007 г.
- Илья Векуа (1907—1977). Биобиблиография, Тбилиси, 1987 на сайте Національної академії наук Грузії
- И. Н. Векуа (о нём) // на странице ЦАГІ.