Новостав (Рівненський район)

Новоста́в (до 1940-х років Юридико-Новостав[1]) село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 779 осіб.

село Новостав
Герб
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Рівненський район
Рада Зорянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA56060270090073805
Основні дані
Засноване 1779
Населення 779
Площа 0,83 км²
Густота населення 938,55 осіб/км²
Поштовий індекс 35312
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°45′41″ пн. ш. 25°57′40″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Місцева влада
Адреса ради 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Зоря, пл.Володимира Плютинського,1
Карта
Новостав
Новостав
Мапа

 Новостав у Вікісховищі

Географія

Село, розташоване за кілометр на північ від Клеваня при південному (частково північному) боці залізниці неподалік уже висушеної заплави Стубли з двох її боків.

Новостав має іменовані об’єкти: Дача (Дачі) «Санаторна дільниця», де в 1924 році міщанин Свіщук у викупленому лісі збудував перший відпочинковий дім; Бусли «заселене прирічків’я, де ніби колись перед відлетом збирались бусли і лелеки» та багато інших.

Назва

Назва Новостав із двохкомпонентного Новий Став, що, в свою чергу, стало результатом розрізнення двох Ставів: давнішого і новішого. Первісний Став, що на лівобережжі Стубли прийняв ім’я урочища, де був став, і очевидно, десь в околиці колишнього водяного млина, тепер його нема, як і струмка Живця (Жилівця), що брав початок з джерельних вод.

За переказами, Новостав від вислову «нове ставити село», бо мовляв тут від татарського погрому околишні поселяни задумали створити нову оселю. Але дехто схильний бачити у назві поняття «населений пункт, створений при новому ставі на правобережжі Стубли».

Історія

Уперше Новостав, але під назвою Новий Став, згадує грамота 1516 р., де сказано, що король Сигізмунд I надає Богушу маєтності на ім’я «Жуково» з присілками «Бєлєвом» і «Новым Ставом». Тоді, як свідчить народне мовлення, існував ще «Старый Став», розташований на лівому боці Стубли по дорозі на Олишву в околиці санаторію, Клеванської СШ. Це був, очевидно, найдавніший осередок Новостава, а тепер його дільниця.

У 1577 році «Новий Став» як маєтність Івана Чарторийського платив Клеванському замкові великі натуроповинності з пасіки, смолярні, зернового помолу, рибних ловів. Два роки опісля згадується «Новоставський мост», який до тла зруйнувала весняна повінь при виливі Стубелки.

За «люстрацією» 1579 р. «Новостав» утримував три «городні» Луцького замку. Акт 1588 року підтверджує належність «Нового Става» Юрію Чарторийському як призамкового поселення з пільговими повинностями.

Під кінець 1603 року в «Новом Ставе» споруджено на заграничному обладнанні підприємство для виготовлення «терпентини», дьогтю, смоли.

Під час визвольної війни 1652 року «Новоставецкое имение» зазнало цілковитого спустошення. Великої шкоди йому завдали нові каральні шляхетські загони. Тоді значна частина селян подалась до пінських боліт.

За даними 1779 року Новостав – «деревня», єпархіально приналежна до Клеваня, яка нарахувала тоді 89 дворів, 789 мешканців. Дещо пізніше утворюється «Юридико-Новостав» – північно-західна окраїна Клеваня в околиці костела.

За довідником 1947 року Юридико-Новостав, який мав сільську Раду, перейменовано на Новостав.

Сьогодення

Село Новостав нараховує 309 дворів, 850 мешканців. Інфраструктура села включає в себе сільську бібліотеку, загальноосвітню школу 1-2 ступенів, при школі діє музичний оркестр, медичний пункт, 2 магазини.

Пам'ятки

Примітки

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1036.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.