Новочарторійська волость

Новочарторійська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського та Полонського повітів Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Нова Чартория.

Новочарторійська волость
Центр Нова Чортория
Площа 8208 (1885)
Населення 4859 осіб (1885)
Густота 54.2 осіб / км²
Наступники Любарський район

З 1921 року входила до складу Полонського повіту.

Станом на 1885 рік складалася з 6 поселень, 6 сільських громад. Населення — 4859 осіб (2144 чоловічої статі та 2715 — жіночої), 582 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 4033 2963
Приватної власності 3813 1945
Казенної власності — —
Іншої власності 362 181
Загалом 8208 5089

Основні поселення волості:

  • Нова Чортория — колишнє власницьке містечко, при р. Случ, 1063 особи, 126 дворів, волосне управління (повітове місто — 70 верст); 2 православні церкви, православня каплиця, єврейський молитовний будинок, школа, водяний млин.
  • Коростки — колишнє власницьке село, при р. Случ, 699 осіб, 94 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Липне — колишнє власницьке село, 1041 особи, 143 двора, православна церква, школа, лавка, постоялий будинок.
  • Любомирка — колишнє власницьке село, при р. Случ, 465 осіб, 49 дворів, православна церква, школа.
  • Стара Чортория — колишнє власницьке село, при р. Случ, 971 особа, 131 двір, православна церква, постоялий будинок.

Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.