Стара Чортория

Стара Чортори́я (колишня назва Черторія Стара[1]) село в Україні, в Любарському районі Житомирської області. Населення становить 1398 осіб.

село Стара Чортория
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Любарська селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1449
Населення 1398
Площа 24,183 км²
Густота населення 57,81 осіб/км²
Поштовий індекс 13122
Телефонний код +380 4147
Географічні дані
Географічні координати 50°00′43″ пн. ш. 27°41′52″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
238 м
Водойми річка Случ
Місцева влада
Адреса ради 13122, Житомирська обл., Любарський р-н, с. Стара Чортория, вул. Соборна, 75
Карта
Стара Чортория
Стара Чортория
Мапа

У селі народилися український прозаїк Леонід Бондарчук, герой соціалістичної праці Степан Трохимчук.

Географія

Селом протікає річка Случ.

Коротка історична довідка про село Стара Чортория

Вперше с. Чортория згадується в Литовській Метриці за 1449 рік.

  • 1585 рік — володіли селом князі Острозькі.
  • 1609 рік — село спалили татари.
  • 1648—1654 рр. Кривоніс визволив село від поляків.
  • 1667 р. — за Андрусівським перемир'ям село перейшло під владу Польщі.
  • 1702 р. — повстання під проводом С.Палія.
  • 1754 р. — участь в повстанні в районі Житомира.
  • 1768 р. — повстання селян Коліївщина.
  • 1793 р. — село приєднане до Росії.
  • 1797 р. — село в складі новоутвореної Волинської губернії.
  • 1856 р. — в селі Стара Чортория відкрито парафіяльну школу в якій навчалось 52 учні (3 групи).
  • 1861 р. — реформа (свобода) — для селян виділено 481 десятин землі по 74,2 крб. Щорічно платити протягом 10 років, 69 селянських дворів із 76 були безкінні.
  • 1905 р. — 200 селян повстали — вимагали у поміщика землю. Жандарми арештували 18 селян.
  • 1914 р. — 1-ша світова війна — 120 солдат мобілізовані.
  • 1917 р. — звістка про Лютневу революцію в Петрограді.
  • 1917 р. Жовтневий переворот — декрет про Землю.
  • 1918 р. — в січні встановлено радянську владу, розподіл землі і майна поміщиків.
  • 1918 р. — в кінці лютого німецькі окупанти.
  • 1918 р. — відновлення влади УНР.
  • 1919 р. — березень, квітень, травень — окупація Червоною Армією, створено ревком і комітет бідноти.
  • 1919 р. — на початку серпня повторне визволення села армією УНР.
  • 1920 р. — наприкінці лютого Червона Армія (47-ма дивізія) вибили українських воїнів із села. Дальший розподіл землі між селянами.
  • 1920 р. — в квітні поляки увійшли в село.
  • 1920 р. — 27 червня бригада Котовського захопила село.
  • 1920 р. — в кінці жовтня повернення під юрисдикцію УНР.
  • 1920 р. — Червона Армія захопила село, остаточно відновлено радянську окупаційну владу. Головою сільської Ради обраний Нагорний Каленик. Головою комітету незаможних селян був Іщук Михалко
  • 1921 р. — відкрито 4-х річну школу та хату-читальню.
  • 1922 р. — відкрито кооперативний магазин на паях.
  • 1923 р. — відкрито магазин страхфонду насіння зерна.
  • 1927 р. — в селі організовані два ТСОЗи — «Хлібороб» та ім.. Леніна на базі яких в 1929—1930 роках було створено колгосп «Нова перемога».
  • 1930 р. — створено партячейку на чолі з Якимцем Федором Онисимовичем в складі Жука Петра Тимофійовича, Олійника Федора Петровича, Федорука Тараса. Відкрито сельбуд у хаті батюшки Кражановського.
  • 1930 р. — квітень, Великдень. Початок «Волинки» проти колгоспів. Вихід багатьох селян із колгоспу. Репресії проти селян.
  • 1929—1930 рр. — З церкви скинули дзвони. Вбили Яцкова Аврама.
  • 1933 р. Голодомор. Померло до 100 душ, особливо в травні-червні місяці. Зимою вивезли все зерно навіть мак, сім'я конопель, квасолю з горшків і глечиків.
  • 1935 р. — чотирирічну школу перетворено на семирічну. Похорон Маніна Павла вбитого Гуртін Явдохою. Після голодовки на 1935 р. майже всі селяни були в колгоспі. На трудодень видавали щорічно аж до 1941 р. по 2-3 кг зерна. Колгосп «Нова перемога» очолив у 1930 р. учитель із Нової Чорториї Ф. О. Якимець. Став головою Жук Петро (1932—1933 рр.), а з травня 1934 р. очолив колгосп Олійник Федір Петрович, який 5 травня 1938 р. був репресований і розстріляний як ворог народу.
  • У селі діє Свято-Троїцька церква. Її настоятелем є Митрофорний Протоієрей Отець Тарасій Гаврилів, який за церковні заслуги нагороджений орденами «Святого Благовірного князя Володимира Великого», «Андрія Первозваного» та «Нестора Літописця».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.