Нові Бросківці
Но́ві Бросківці — село в Україні, у Чернівецькій області, Сторожинецькому районі.
| село Нові Бросківці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район/міськрада | Сторожинецький район |
| Рада | Новобросковецька сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 1469 |
| Поштовий індекс | 59044 |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°14′20″ пн. ш. 25°41′50″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
284 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59044, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Нові Бросківці |
| Сільський голова | Малованюк Іван Дмитрович |
| Карта | |
  Нові Бросківці | |
 Нові Бросківці | |
| Мапа | |
 | |
Історія
За переписом 1900 року в селі Нові Бросківці були 374 будинки, проживали 1603 мешканці (1253 українці, 194 румуни, 129 німців та 27 поляків).[1]
Архітектура
Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1897 с. Нові Бросківці
Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1897 с. Нові Бросківці
Стара дерев'яна церква с. Нові Бросківці
Постаті
- Чікал Юрій Дмитрович — герой АТО.
Посилання
Примітки
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
Вступ
Як і кожен населений пункт нашого краю, село Нові Бросківці має свою історію, у якій відображено ті основні події суспільного життя, що відбувались протягом століть на Буковині. За часів свого існування село пройшло через різні історичні перипетії. Особливий слід залишило поневолення молдавських господарів, австоугорських феодалів і румунських бояр. Чимало легенд, розповідей про горе і радість жителів села живуть і сьогодні серед його мешканців. Та й про сучасне новобросківчан також, звісна річ, їх не бракує. Частина із них має під собою реальні історичну основу, інші — вигадані або перекручені, доповнені народними вимислами. А от, написаної на основі документальних джерел, історії села немає. Тому автори, маючи прохання від сільської громади, вирішили в міру своїх скромних сил і можливостей ліквідувати цю місцеву історичну «білу пляму». Серйозним стимулом і прискорювачем для виконання цієї проблеми став зрослий в останні роки інтерес до історії взагалі.
Автори прагнули створити якомога повнішу і цілісну хронологію, тому нарис не має якихось обмежень, зроблена спроба відтворити історію села від найдавніших часів до наших днів. Однак, втілення у життя творчих задумів і цього завдання виявилось нелегкою справою, оскільки така робота вимагає великої і клопіткої "чорнової" праці, багато часу і зусиль пішло на пошуки погрібних матеріалів. Значні труднощі виникли і в науково-теоретичному плані, тому що досі в історичній літературі відсутні не лише соціальне дослідження історії села, а й будь-які наукові фрагментарні описи хоча б окремих історичних періодів населеного пункту.
Авторам довелося провести безліч зустрічей із своїми земляками, особливо старожилами, відповідно налаштувати їх на розповідь і записати почуте. Особливо цінні матеріали були почерпнуті з Чернівецького обласного державного і Сторожинецького районного державного архівів. Важливу групу джерел складають газетні кореспонденції і замітки про різноманітні аспекти життєдіяльності села, які були видрукувані в обласних газетах "Радянська Буковина" (сучасна назва "Буковина", "Молодий Буковинець" та районній газеті "Радянське село" (сучасна назва "Рідний край").