Сторожинецький район

У південно-західній частині Чернівецької області розкинувся найбільший за площею її район — Сторожинецький. Мальовничі краєвиди підгір'я Карпат, які на півдні та південному заході переходять у власне гори, додають регіону неповторної краси.

Місто Сторожинець — адміністративний центр району. Сторожинець займає дуже вигідне географічне положення. Він розташований на залізничній лінії Чернівці — Глибока — Сторожинець — Берегомет з відгалуженням із Карапчева на Чудей — Красноїльськ. Місто перетинають найважливіші шосейні шляхи Чернівці — Сторожинець — Красноїльськ, Глибока — Сторожинець — Вижниця та Кіцмань — Дубівці — Сторожинець. Місто розташоване у мальовничій долині річки Сірет (ліва притока Дунаю). Для регіону характерна ландшафтна рослинність, в якій переважають мішані ліси.

За археологічними матеріалами поселення Сторожинець уже існувало в ХIV — XV ст.

Буковинський край, і в тому числі Сторожинеччина, як його складова частина, пройшов ряд етапів свого становлення, пов'язаних зі зміною історичних епох, утворенням та занепадом держав.

Вперше в історичних джерелах Сторожинець згадується 18 лютого 1448 року в грамоті молдовського господаря Романа ІІ. Очевидно, час появи населеного пункту Сторожинець на території Буковини потрібно відносити до кінця XIV — початку XV століття. В 1476 році населений пункт згадується як власність Тодорахі Сорочану. З грамоти молдовського господаря Стефана ІІІ Великого від 15 березня 1490 року відомо, що Сторожинець на той час належав до Сучавської волості.

Документально підтверджено історичними дослідженнями, що у ІХ—ХІ століттях на буковинській землі мала адміністративний вплив Київська Русь, згодом — Галицько-Волинське князівство (ХІІ — ХІІІ ст.).

З середини ХІV ст. і до кінця ХVІ ст. Сторожинець, як і більша частина Буковини, входили до складу Молдовського князівства. В 1448 році містом володів молдовський воєвода Роман.

Згодом Молдова потрапила в залежність до Туреччини. Населення несло на собі подвійний гніт — турецьких загарбників і місцевих румунських та молдовських феодалів.

Унаслідок російсько-турецької війни (1769–1774 рр.) місто було звільнене від турецької неволі, але з часом його підкорила сусідня Австро-Угорщина. Після падіння Австро-Угорської імперії Сторожинець протягом 22 років перебував під владою королівської Румунії.

28 червня 1940 року Північна Буковина входить до складу Української РСР та СРСР. У цьому ж році 11 листопада, під час адміністративного упорядкування земель, був утворений Сторожинецький район. У сучасних межах він існує з 4 січня 1965 року.

За час німецько-румунської окупації району було завдано величезних збитків. Збитки перевищували 67,0 млн рублів на той час. Від німецької окупації Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.

Нова сторінка літопису Сторожинеччини відкрита із приходом незалежності.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сторожинецького району було створено 57 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 55,48% (проголосували 40 517 із 73 029 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 58,08% (23 531 виборців); Юлія Тимошенко — 23,32% (9 448 виборців), Олег Ляшко — 8,56% (3 469 виборців), Сергій Тігіпко — 2,16% (875 виборців), Анатолій Гриценко — 1,57% (636 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,55%. [3]

Район межує на півдні з Румунією, на заході з Вижницьким, на півночі з Кіцманським районами, на сході з Глибоцьким районом та містом Чернівці.

Заповідні урочища Сторожинецького району:[4]

Заказник загальнодержавного значення

Пам'ятки природи

Дендрологічний парк

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 24 сільські ради, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Сторожинецькій районній раді[5].

Національний склад населення району за переписом 2001 року[6]

• українці — 59,6%
• румуни — 36,8%
• поляки — 1,5%
• росіяни — 1,4%
• молдовани — 0,3%

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[7]

В районі функціонує 15 промислових підприємств.

Освіта Сторожинецького району представлена 51 загальноосвітньою школою та однією школою-інтернатом.

В районі функціонують 9 лікарень, 6 амбулаторій, 31 фельдшерсько-акушерський пункт. Заклади культури: клубні установи — 44, бібліотеки — 47, школи естетичного виховання — 5.

У ХІХ ст. в Сторожинці у своїй резиденції періодично жив та відпочивав землевласник М. Оренштайн.

Сторожинеччина пов'язана з ім'ям графа Сикантина, який звів собі будинок у с. Стара Жадова у 1893 році. На Сторожинеччині свого часу також відомими були родини Миколи Фльондора, родина Окуневських (в тому числі Софія Окуневська — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині), родина Волчинських та ін. За часів Австро-Угорщини почесним громадянином міста Сторожинець був видатний громадсько-політичний діяч Буковини Барон Микола Василько.

Сторожинеччина також пов'язана з ім'ям Тодора Іваницького, відомого політичного діяча, Пантелеймона Видинівсього — буковинського художника, який протягом 1926–1936 рр. працював викладачем рисунка й каліграфії у Сторожинецькому ліцеї. До відомих постатей 20-40-х років ХХ ст. також належить німецькомовний письменник Альфред Маргул-Шпербер (1898–1967 рр.). Сторожинецька земля дала поштовх для творчості Ользі Кобилянській, письменниці і громадській діячці Наталії Кобринській. Виявляється, гостював у родини Окуневських і письменник Василь Стефаник, де й лягли на папір перші новели «Синьої книжечки».

Також уродженцем Сторожинеччини є митрополит Даниїл (в миру — Чокалюк Богдан Михайлович). Він був одним з тих, хто закладав підвалини Української Православної церкви Київського патріархату. Окрім того, родом з с. Давидіка співак з світовим іменем, соліст Берлінської опери Йозеф Шмідт. У Давидівці якийсь час жив відомий український письменник, композитор С. І. Воробкевич.

У с. Кам'яна народився та прожив 50 років відомий письменник, член Національної спілки письменників України Василь Кожелянко.

У с. Ропча є могила письменника, перекладача, збирача українського, молдовського фольклору Болеслава Хиждеу.

У місті Сторожинець народився провідний політик Буковини Георге Грігоровіч, депутат австрійського парламенту від соціал-демократиів, видавець газети.

Уродженцями Сторожинця є й член Спілки художників Румунії, автор великої кількості портретів, пейзажів Василь Буз, відомий румунський композитор, диригент, педагог Раду Паладі. Окрім того, уродженкою с. Тисовець Сторожинецького району є відома українська поетеса Анна Дущак.

Нині у Сторожинці живе Герой України Георгій Березовський. Чудово репрезентують наш край у державі та за її межами народний артист України Мар'ян Гаденко.

• Сторожинецька районна державна адміністрація
• Замки та храми України
• Сторожинець: загальні відомості
• Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області
• Водоспад Королівський - відео

	Кіцманський район	Чернівці
Вижницький район		Глибоцький район
	Румунія