Нормалізоване число
У прикладній математиці, число є нормалізованим якщо воно представлене в експоненційному записі з один десятковим ненульовим числом перед десятковою комою.[1] Отже, дійсне число представляється у нормалізованому експоненційному записі так:
де n — ціле число, а , ... — цифри числа з основою 10 і не нуль. Тобто, його перша цифра (найлівіша) не нуль і одразу за нею слідує десяткова кома. Це стандартна форма експоненційного запису. Альтернативною формою є мати перше ненульову число після десяткової коми.
Приклади
Наприклад, число у нормалізованій формі виглядає
- ,
тоді як число −0.00574012 у нормалізованій формі буде
Очевидно, будь-яке ненульове дійсне число можна нормалізувати.
Інші основи
Визначення не змінюється якщо число представлене не за основою 10. З основою b нормалізоване число матиме форму
де знов і «цифри» , ... є цілими між і .
У багатьох комп'ютерних системах, числа з рухомою комою на внутрішньому рівні представлені використовуючи нормалізовану форму їхніх двійкових представлень. Хоча кома описується як «рухома», для нормалізованого числа його позиція фіксована, рух відбивається у різних значеннях показника.
Примітки
- Fleisch, Daniel; Kregenow, Julia (2013). A Student's Guide to the Mathematics of Astronomy. Cambridge University Press. с. 35. ISBN 9781107292550..