Нормалізоване число

У прикладній математиці, число є нормалізованим якщо воно представлене в експоненційному записі з один десятковим ненульовим числом перед десятковою комою.[1] Отже, дійсне число представляється у нормалізованому експоненційному записі так:

де n ціле число, а , ... — цифри числа з основою 10 і не нуль. Тобто, його перша цифра (найлівіша) не нуль і одразу за нею слідує десяткова кома. Це стандартна форма експоненційного запису. Альтернативною формою є мати перше ненульову число після десяткової коми.

Приклади

Наприклад, число у нормалізованій формі виглядає

,

тоді як число 0.00574012 у нормалізованій формі буде

Очевидно, будь-яке ненульове дійсне число можна нормалізувати.

Інші основи

Визначення не змінюється якщо число представлене не за основою 10. З основою b нормалізоване число матиме форму

де знов і «цифри» , ... є цілими між і .

У багатьох комп'ютерних системах, числа з рухомою комою на внутрішньому рівні представлені використовуючи нормалізовану форму їхніх двійкових представлень. Хоча кома описується як «рухома», для нормалізованого числа його позиція фіксована, рух відбивається у різних значеннях показника.

Примітки

  1. Fleisch, Daniel; Kregenow, Julia (2013). A Student's Guide to the Mathematics of Astronomy. Cambridge University Press. с. 35. ISBN 9781107292550..
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.