Носенко Іван Миколайович
Іван Миколайович Носе́нко (нар. 26 вересня 1929, Олександрівка — пом. 1 вересня 2000) — український скульптор; член Спілки художників України з 1963 року[1]; заслужений художник УРСР з 1976 року. Чоловік скульпторки Надії Носенко.
| Носенко Іван Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
26 вересня 1920 Орловська область |
| Помер | 1 вересня 2000 (79 років) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Дніпропетровське художнє училище |
| Вчителі | Погрібняк Микола Степанович |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Носенко Надія Сергіївна |
| Нагороди |
 |
Біографія
Народився 26 вересня 1929 року в селі Олександрівці (тепер Орловська область Росії). Впродовж 1936—1941 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі (викладачі Микола Погрібняк, Олексій Жирадков). Брав участь у німецько-радянській війні.
Після демобілізації працював театральним художником в Зарорізькому обласному музично-драматичному театрі імені Миколи Щорса. Був членом Запорізького обласного товариства художників з 1952 року[1]. Член КПРС з 1967 року.
Жив у місті Запоріжжі у будинку на вулиці Північно-Кільцевій № 6, квартира 51. Помер 1 вересня 2000 року[1].
Творчість
 Поліні Осипенко |
.JPG.webp) «Мистецтво належить народові» |
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. У співавторстві з Надією Носкенко створив:
- пам'ятники
- Поліні Осипенко в Бердянську (1953);
- морякам-десантникам у Бердянську (1972);
- «Клятва»(1973);
- «За Вітчизну»(1974);
- загиблим розвідникам у селі Лугівці «Вибух» (1984);
- у радгоспі «Південний» «За рідну землю» (1987);
- у радгоспі «Чапаївський» Василю Чапаєву (1988—1991).
- скульптуру
- «Запорожці» (1961, груповий портрет заслуженого сталевара УРСР П. Дорошенка та першого підручного Л. Перехреста);
- «У наймах коси побіліють» (1961);
- «Молодий Горький» (1963);
- «Металург» (1967).
- «Сталевар, ударник комуністичної праці А. Гаврилюк» (1976);
- «Яків Свердлов» (1979).
В 1952 році створив горельєф «Мистецтво належить народові», встановлений на фронтоні Запорізького театру імені Миколи Щорса[1].
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 330.;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 427. — ISBN 5-88500-042-5.