Нубійсько-Аравійський щит

Нубійсько-Аравійський щит – виступ докембрійського фундаменту NE Африканської платформи. Осьова частина Нубійсько-Аравійського щита розсічена з північного заходу на південний схід рифтом Червоного моря на дві частини – Нубійську (на заході) і Аравійську (на сході). Щит складений в основному породами низів верхнього протерозою – гнейсами, кристалічними і метаморфічними сланцями, кварцитами, мармурами. Крім того, мають місце інтрузії гранітів, молоді виливи базальтів.[1]

Відслонення Аравійсько-Нубійського щита

Розташування Аравійсько-Нубійського щита. На заході межує з Сахарським метакратоном. Кольори вказують на вік гірських порід (архей, протерозой, мезопротерозой, неопротерозой)

Араво-Нубійський щит у складі суперконтиненту Паннотія близько 570 млн років тому, до відкриття Червоного моря

Аравійський щит простягається від південного краю Ізраїлю та займає значну частину заходу Аравійського півострова, який є геологічно частиною окремої літосферної плити - Аравійської плити. Нубійський щит є складовою Африканської плити, та разташований переважно у Єгипті та Судані. До олігоцену (38 млн. років тому) Аравійський та Нубійський щити єдиним цілим, коли відбулось відкриття Червоного моря [2].

Крім Аравійського та Нубійського щитів, до складу щита включають інші острівні або щитоподібні докембрійські масиви в Ефіопії та Кенії, а також, ймовірно, частини докембрійського фундаменту Мадагаскару (так званий пояс Бемаріво на півночі[3] та Фохіборі - масив на півдні)[4]).[5]

Див. також

Геологія Єгипту
Геологія Саудівської Аравії
Аравійсько-Нубійська золотоносна провінція

Примітки

OʻzME. Birinchi jild. Toshkent, 2000-yil
Hans-Joachim Pachur, Norbert Altmann: Die Ostsahara im Spätquartär. Springer, 2006, ISBN 978-3-540-47625-2, S. 15.
Alan S. Collins, Peter D. Kinny, Théodore Razakamanana: Depositional age, provenance and metamorphic age of metasedimentary rocks from southern Madagascar. In: Gondwana Research. 21, Nr. 2–3, 2012, S. 353–361 (DOI:10.1016/j.gr.2010.12.006).
Mohamed G Abdelsalama, Jean-Paul Liégeois, Robert J Stern: The Saharan Metacraton. In: Journal of African Earth Sciences. 34, Nr. 3–4, 2002, S. 119–136 (DOI:10.1016/S0899-5362(02)00013-1).
H. Fritz, M. Abdelsalam, K.A. Ali, B. Bingen, A.S. Collins, A.R. Fowler, W. Ghebreab, C.A. Hauzenberger, P.R. Johnson, T.M. Kusky, P. Macey, S. Muhongo, R.J. Stern, G. Viola: "Orogen styles in the East African Orogen: A review of the Neoproterozoic to Cambrian tectonic evolution" doi:10.1016/j.jafrearsci.2013.06.004

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] OʻzME. Birinchi jild. Toshkent, 2000-yil

[2] Hans-Joachim Pachur, Norbert Altmann: Die Ostsahara im Spätquartär. Springer, 2006, ISBN 978-3-540-47625-2, S. 15.

[vohibory-3] Alan S. Collins, Peter D. Kinny, Théodore Razakamanana: Depositional age, provenance and metamorphic age of metasedimentary rocks from southern Madagascar. In: Gondwana Research. 21, Nr. 2–3, 2012, S. 353–361 (DOI:10.1016/j.gr.2010.12.006).

[samecra-4] Mohamed G Abdelsalama, Jean-Paul Liégeois, Robert J Stern: The Saharan Metacraton. In: Journal of African Earth Sciences. 34, Nr. 3–4, 2002, S. 119–136 (DOI:10.1016/S0899-5362(02)00013-1).

[arnuschild-5] H. Fritz, M. Abdelsalam, K.A. Ali, B. Bingen, A.S. Collins, A.R. Fowler, W. Ghebreab, C.A. Hauzenberger, P.R. Johnson, T.M. Kusky, P. Macey, S. Muhongo, R.J. Stern, G. Viola: "Orogen styles in the East African Orogen: A review of the Neoproterozoic to Cambrian tectonic evolution" doi:10.1016/j.jafrearsci.2013.06.004