Нурець (річка)

Довжина річки складає 100,2 км, площа басейну — 2102 км².

Водозбір охоплює переважно Більську рівнину та частково Високомазовецьку і Дорогичинську височини.

Бере початок з боліт біля села Ставище, прямо на кордоні з Білоруссю, на південний схід від Черемхи на висоті близько 180 м над рівнем моря, а в Західний Буг впадає поблизу села Войтковіце-Дади, приблизно за 10 км на південний захід від Цехановця на висоті 105,4 м над рівнем моря.

Верхів'я Нурця випрямлене і регульоване. Глибина русла не перевищує 1,4 м, а ширина річища зростає від 3,2 м до 7 м.

На ділянці до Бранська русло річки місцями звужується до 4 м і врізається у дно долини, що спричинено процесом ерозії внаслідок неправильно проведених меліораційних робіт. У той же час глибина Нурця в деяких місцях перевищує 3 м.

У нижній частині течії ширина природного звивистого русла досягає 20 м. Проте річка мілкішає до глибини 0,7–1,8 м. По берегах є численні дерева. Береги розмаїті, утворені гравієм та камінням.

Безперервність русла переривається через розташування 3 малих гідроелектростанцій: Цехановець, Кучин, Костри-Подсендковента. Збудовані також і пороги висотою 2,2–2,4 м. За відсутності рибних сходів вони перешкоджають міграції й нересту риб.

На річці в Ботьках та Бранську є два водоміри Інституту метеорології та водного господарства. У 1961—1985 роках у Козарах також розташовувався водомір, на два кілометри нижче за течією від Цехановця.

• ліві: Нурчик (пол. Nurczyk), Лещка (пол. Leszczka), Сінниця (пол. Siennica), Кукавка (пол. Kukawka), Пелхівка (пол. Pełchówka)
• праві: Бронка (пол. Bronka), Мянка (пол. Mianka) з Марківкою (пол. Markówka).

• Черемха
• Кліщелі
• Ботьки
• Бранськ
• Цехановець

Верхня течія річки до Бранська належить до української етнічної території, хоча деякими авторами неправильно називаться білорусько-українською етнічною межею замість фактичної межі — річки Нарва.[1]

• Nurzec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 313. (пол.)