Ботьки

У 1508 році Ботьки отримав Іван Сапіга, перший підляський воєвода, від якого селище отримало міське магдебурзьке право. У 1571 році у Ботьках були ринок, 8 вулиць і 235 домів. У цей період до складу Ботьківської волості (маєтності) входили села: Старе Село, Кнориди, Мокре, Ромашки (сьогодні Добромиль), Красне, Дидулі, Дубно, Нурець, Молочки, Косна, Петрово, Щити. У кінці XVIII століття Ботьки стали власністю Потоцьких, які у 1823 році продали місто російському уряду. Міські права Ботьки втратили у 1934 році[2].

У 1975—1998 роках село належало до Білостоцького воєводства.

Згідно переписом 2011 року населення села складала 1471 особа[4].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

У XVI столітті у містечку мешкала понад тисяча осіб[6], майже повністю руське (українське)[6][7]. У 1571 році у Ботьках було 235 домів. У 1676 році мешкало 318 осіб, а у 1799 році — вже 1462. У 1800 році у містечку було 223 доми, мешкало 1513 осіб, з них 666 — євреїв. У 60-ті роки XIX століття населення становило 1438 осіб, з них 290 православних, 504 католиків і 743 євреїв[2]. У 1897 році у місті мешкало 2636 осіб, з них 1409 — євреїв[8]. У 1921 році мешкало 1719 осіб, У 1931 році населення складало 2326 осіб: 1158 католиків, 421 православних і 763 євреїв[2].

Православна церква Успіння Богородиці

У селі міститься парафіяльна церква Успіння Богородиці XVIII століття[3].

Церква в Ботьках існувала ще до надання селища Івану Сапізі[2], який, власне, помер у Ботьках і був похований у цій церкві у 1517 році[2][9]. На його могилу була покладена надмогильна плита з написом тодішньою книжною мовою, перенесена пізніше з його тілом до замкової церкви в Кодні. У ботьківській церкві були серед іншого Тріоді, надруковані у 1480-х роках у Кракові. До XIX століття церква залишалася дерев'яною[2].

Сучасну муровану церкву у Ботьках побудовано у 1820 році тогочасним власником Яном Потоцьким. У 1847 році ботьківська парафія Успення нараховувала 1803 парафіян. До парафії належали, зокрема, такі навколишні села як Бодаки, Дубно, Кнориди, Ольшево, Ондріянки, Старе Село, Якубово. У 1929 році парафія в Ботьках нараховувала 2315 парафіян, які проживали в містечку і селах Дубно, Нурець, Шешили, Детинне, Кнориди, Старе Село, Ондріянки, Жолотьки, Сільники, Вандалін[2].

• 
  Дзвіниця церкви Успіння Богородиці
• 
  Будинок адміністрація гміни в Ботьках
• 
  Костел Святих Йосипа Облучника і Антонія з Падуї
• 
  Дзвіниця костелу
• 
  Каплиця на православному кладовищі
• 
  Руїни мікви

• Гаврилюк Ю. Ботьки // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
• Боцьки // «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона». — 1908—1913. (рос.)

• Ботьки // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 270. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ботьки

• Офіційний сайт гміни Ботьки (пол.)