Нівхська мова

Нівхська мова — (застар. назва — гіляцька мова) — мова нівхів. Традиційно нівхську мову відносять до палеоазійських мов. Говорить нею 198 чоловік (2010, перепис).

Нівхська мова
Нивхгу диф, Ньиғвӈгун
Поширена в Хабаровський край, Сахалін,
Регіон Росія
Носії 198 (2010)
Писемність кирилиця[1] і Nivkh alphabetd
Класифікація Палеоазійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 niv
SIL niv

Класифікація та загальна характеристика

Зв'язки її з іншими мовами остаточно не встановлено. Ряд дослідників припускає, що типологічно й матеріально мова близька до алтайських мов але єдиної думки щодо цього поки що немає. Нівхська є мовою аглютинативно-синтетичного типу. Іменник має категорії відмінка, числа й присвійності. Прикметника як окремої частини мови немає.

Розповсюдження

За минуле століття число нівхів було досить стабільним — в 1897 році їх було 4,5 тис. осіб, а в 2002 році  -— 5,2 тис. осіб. Незважаючи на це, відсоток носіїв мови, внаслідок русифікації, серед них впав зі 100 % до 23,3 % за той же період. Великий вплив на мовну ситуацію зробило насильницьке переселення нівхів з маленьких прибережних сіл в більш великі багатонаціональні поселення на початку 1950-х років. За даними перепису 2002 року, володіння нівхского мовою відзначили 688 осіб, але ці дані відображають лише символічні аспекти функціонування мови (наприклад, «впізнавання» найбільш частотних слів і виразів або наявність в домашній бібліотеці книг нівхською мовою). В даний час кількість носіїв мови, що зберегли навички усного та писемного мовлення, — менше сотні осіб на Нижньому Амурі та Сахаліні. Всі носії нівхської мови — білінгви, так як вони вільно володіють і російською мовою. Переважна більшість носіїв  — люди 1920-1940-х рр. народження.

Нівхська мова викладається до 3-го класу в кількох школах Сахалінської області і Хабаровського краю. Видаються букварі, підручники та художні твори.

На Сахаліні виходить щомісячна газета «Нивхи диф».

Діалекти

У нівхській мові розрізняють три основні діалекти:

  • східно-сахалінський,
  • північно сахалінський
  • амурський.

Писемність

Писемність 1931— 1953 — на латинській графічній основі, з 1953 — на основі кирилиці.

А а Б б В в Г г Ӷ ӷ Ғ ғ Ӻ ӻ Д д
Е е Ё ё Ж ж З з И и Й й К к К’ к’
Ӄ ӄ Ӄ’ ӄ’ Л л М м Н н Ӈ ӈ О о П п
П’ п’ Р р Р̌ р̌ С с Т т Т’ т’ У у Ў ў
Ф ф Х х Ӽ ӽ Ӿ ӿ Ц ц Ч ч Ч’ ч’ Ш ш
Щ щ ъ Ы ы ь Э э Ю ю Я я

Література нівхською мовою

В усній народній поетичній творчості нівхів відбито їхні найдавніші уявлення про будову Всесвіту, про природу, відображено життя народу. Писемна література зародилася за часів СРСР. Написано п'єси, публіцистичні твори (збірки «Тайга й тундра», 1928—1933; «Про наше життя», 1929). Найвизначніший представник нівхської літератури — В. М. Сангі. У своїх творах він зображує історичне минуле нівхів, їхній побут, становлення їх як народності. Опублікував «Нівхські легенди» (1961), «Легенди Ихміфа» (1967) тощо.

Примітки
  1. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 306. — ISBN 978-0-521-42443-1

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.