Ніжинська Ірина Сергіївна

Ніжинська Ірина Сергіївна (нар. 30 вересня 1975(1975-09-30) (46 років)) — миротворець, правознавиця, кандидатка юридичних наук[1][2].

Ніжинська Ірина Сергіївна
Народилася 30 вересня 1975(1975-09-30) (46 років)
Країна  Україна
Діяльність професор, правничка, військовослужбовиця
Брати, сестри Ніжинський Сергій Сергійович

Учасник бойових дій, брала участь в спецопераціях Косово, Боснії, Абхазії, Ліберії. Очолювала Службу безпеки місії ООН в Україні.


Життєпис

Освіта

1982—1991 закінчила ЗОШ № 143 м. Києва, у 1989 та 1990 брала участь у програмах обміну учнів з Фінляндії та Італії[3].

1991—1992 випускниця Українського гуманітарного ліцею з золотою медаллю[3].

1992—1997 закінчила з відзнакою юридичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка[3].

1997—2003 — стала кандидатом юридичних наук у ад'юнктурі Національної академії внутрішніх справ[3].

2014 — випускниця гранту для тренерів жіночого-лідерства Держдепу США «Women in justice».

2014 — присвоєно звання доцента кафедри цивільного права і процесу у Національній академії внутрішніх справ[3][4].

Володіє англійською, італійською, сербською, хорватською, боснійською, українською та російською мовами[5].

Кар'єра

2000—2002 місія ООН у Боснії та Герцеговині, Командир слідчої групи у справах торгівлі людьми[3].

2003  служба безпеки ООН у Відні[3], офіцер особистої охорони Кофі Анана, Мухаммеда аль-Барадаї, голови МАГАТЕ.

2004—2007 місія ООН у Грузії, Абхазії, офіцер з прав людини (нагляд за пенітенціарною системою).

2007—2008  місія ООН у Ліберії, начальник слідчого департаменту служби безпеки[3].

2008—2010 ОБСЄ, місія у Косово, Начальник служби безпеки регіону Косовська Митровиця[3].

2013 — міжнародний центр підготовки поліцейських, підрозділів у Віченці (Італія). Інструктор-тренер з підготовки поліцейських до миротворчих місій.[3]

2014 — начальник служби безпеки, місія ООН з прав людини в Україні[3].

2017 — представних ТППУ в Італії (регіони Лобмбардія та П'ємонт)[3].

У 2017 році брала участь в конкурсі на посаду голови Агентства з розшуку та менеджменту активів, де увійшла в трійку лідерів[6]. Також була кандидатом на посаду Голови ДБР, однак не набрала достатньої кількості балів на тесті[6][7].

2019 — арбітр Міжнародного Комерційного арбітражного суду[3][8].

Сім'я

Брат Сергій Ніжинський (н. 1984), заступник міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство соціальної політики України[9].

Примітки

  1. Электронный каталог - Ніжинська Ірина Сергіївна - Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в с... - Absopac. www.library.univer.kharkov.ua. Процитовано 16 березня 2020.
  2. Представник ТПП України у Італії (регіони Ломбардія та П’ємонт). ucci.org.ua. Процитовано 16 березня 2020.
  3. Керівництво | Торгово-промислова палата України. ucci-studio.it. Процитовано 16 березня 2020.
  4. ZakonOnline (17 січня 2014). Наказ № 38 від 17.01.2014 Про затвердження рішень атестаційної колегії. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 11 лютого 2022.
  5. Nizhynska Iryna — Court of Arbitration at the Polish Chamber of Commerce in Warsaw. sakig.pl. Процитовано 11 лютого 2022.
  6. Цензор.НЕТ. Ірина Ніжинська: "Затягування створення ДБР - це небажання віддавати слідство та недоведення до розуму антикорупційних реформ". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
  7. Директором Державного бюро розслідувань може стати експерт ООН. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
  8. Список арбитров (ru-RU). Процитовано 16 березня 2020.
  9. PEP: Профіль: Ніжинська Ірина Сергіївна. PEP.org.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.