Ніжинська Ірина Сергіївна
Ніжинська Ірина Сергіївна (нар. 30 вересня 1975 (46 років)) — миротворець, правознавиця, кандидатка юридичних наук[1][2].
Ніжинська Ірина Сергіївна | |
---|---|
Народилася | 30 вересня 1975 (46 років) |
Країна | Україна |
Діяльність | професор, правничка, військовослужбовиця |
Брати, сестри | Ніжинський Сергій Сергійович |
Учасник бойових дій, брала участь в спецопераціях Косово, Боснії, Абхазії, Ліберії. Очолювала Службу безпеки місії ООН в Україні.
Життєпис
Освіта
1982—1991 закінчила ЗОШ № 143 м. Києва, у 1989 та 1990 брала участь у програмах обміну учнів з Фінляндії та Італії[3].
1991—1992 випускниця Українського гуманітарного ліцею з золотою медаллю[3].
1992—1997 закінчила з відзнакою юридичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка[3].
1997—2003 — стала кандидатом юридичних наук у ад'юнктурі Національної академії внутрішніх справ[3].
2014 — випускниця гранту для тренерів жіночого-лідерства Держдепу США «Women in justice».
2014 — присвоєно звання доцента кафедри цивільного права і процесу у Національній академії внутрішніх справ[3][4].
Володіє англійською, італійською, сербською, хорватською, боснійською, українською та російською мовами[5].
Кар'єра
2000—2002 місія ООН у Боснії та Герцеговині, Командир слідчої групи у справах торгівлі людьми[3].
2003 — служба безпеки ООН у Відні[3], офіцер особистої охорони Кофі Анана, Мухаммеда аль-Барадаї, голови МАГАТЕ.
2004—2007 місія ООН у Грузії, Абхазії, офіцер з прав людини (нагляд за пенітенціарною системою).
2007—2008 місія ООН у Ліберії, начальник слідчого департаменту служби безпеки[3].
2008—2010 ОБСЄ, місія у Косово, Начальник служби безпеки регіону Косовська Митровиця[3].
2013 — міжнародний центр підготовки поліцейських, підрозділів у Віченці (Італія). Інструктор-тренер з підготовки поліцейських до миротворчих місій.[3]
2014 — начальник служби безпеки, місія ООН з прав людини в Україні[3].
2017 — представних ТППУ в Італії (регіони Лобмбардія та П'ємонт)[3].
У 2017 році брала участь в конкурсі на посаду голови Агентства з розшуку та менеджменту активів, де увійшла в трійку лідерів[6]. Також була кандидатом на посаду Голови ДБР, однак не набрала достатньої кількості балів на тесті[6][7].
2019 — арбітр Міжнародного Комерційного арбітражного суду[3][8].
Сім'я
Брат — Сергій Ніжинський (н. 1984), заступник міністра з питань європейської інтеграції, Міністерство соціальної політики України[9].
Примітки
- Электронный каталог - Ніжинська Ірина Сергіївна - Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в с... - Absopac. www.library.univer.kharkov.ua. Процитовано 16 березня 2020.
- Представник ТПП України у Італії (регіони Ломбардія та П’ємонт). ucci.org.ua. Процитовано 16 березня 2020.
- Керівництво | Торгово-промислова палата України. ucci-studio.it. Процитовано 16 березня 2020.
- ZakonOnline (17 січня 2014). Наказ № 38 від 17.01.2014 Про затвердження рішень атестаційної колегії. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 11 лютого 2022.
- Nizhynska Iryna — Court of Arbitration at the Polish Chamber of Commerce in Warsaw. sakig.pl. Процитовано 11 лютого 2022.
- Цензор.НЕТ. Ірина Ніжинська: "Затягування створення ДБР - це небажання віддавати слідство та недоведення до розуму антикорупційних реформ". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
- Директором Державного бюро розслідувань може стати експерт ООН. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 березня 2020.
- Список арбитров (ru-RU). Процитовано 16 березня 2020.
- PEP: Профіль: Ніжинська Ірина Сергіївна. PEP.org.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2020.