Державне бюро розслідувань

Створення Державного бюро розслідувань від початку було тривалим і конфліктним[12].

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос піддав критиці положення Закону про ДБР, зазначивши, що вони суперечать КПК, зокрема щодо порядку передачі кримінальних проваджень. Він також вважає, що Закон містить дискримінаційні вимоги в частині формування слідчих підрозділів, а також ризики порушення незалежності ДБР у зв'язку з визначенням його як центрального органу виконавчої влади. На думку Матіоса, неприпустимо, що правоохоронний орган є ЦОВВ і тим самим його діяльність координується урядом[42].

Закон, що набрав чинності 1 березня 2016 року, надав ДБР повноваження розслідувати справи, які досі розслідувала прокуратура. У прокуратури відповідні повноваження припинилися. У зв'язку з цим, суди (конкретно — Печерський районний суд Києва) з 1 березня перестали приймати від слідчих прокуратури будь-які клопотання. Працівник Генпрокуратури назвав це «повним колапсом слідства», адже ДБР тоді існувало лише на папері[43]. Втім, Вищий спеціалізований суд надав роз'яснення, що слідчі прокуратури продовжують здійснювати повноваження до початку реального функціонування ДБР[44].

У ЗМІ неодноразово висловлювалися побоювання, що кандидатура голови ДБР буде надмірно залежною від Президента Петра Порошенка[45][46].

«Українська правда» опублікувала два журналістських розслідування, що піддають конкурс 2016-17 років істотній критиці, як повністю залежний від політичного керівництва держави[47][48].

Асоціація адвокатів України та Асоціація правників України висловилися проти негативної практики «кулуарного» проведення відбору кандидатів до складу конкурсних комісій для призначення на посади у ДБР[49].

Згідно з чинним від 2012 року Кримінальним процесуальним кодексом, органи Державного бюро розслідувань є органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

Службові особи слідчих підрозділів ДБР є слідчими. Вони здійснюють досудове розслідування злочинів:

1. вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії «А», крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності НАБУ;
2. вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, усіма прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності НАБУ;
3. проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України.

Зовнішні зображення
Інфографіка РПР

Наступний законопроєкт, що став Законом, був поданий 12 лютого 2015 р. А. А. Кожем'якіним спільно з групою народних депутатів[10]. Він підтримувався Реанімаційним пакетом реформ.

Профільний Комітет Верховної Ради дав добро цьому законопроєкту[50]. Прийнятий в першому читанні за основу 21 травня 2015 року[51]. Прийнятий у цілому як закон 12 листопада 2015 року.

Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів (див.), віднесених до його компетенції.

Повноваження

ДБР:

1. бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері протидії злочинності;
2. здійснює інформаційно-аналітичні заходи щодо встановлення системних причин та умов проявів злочинності, вживає заходів до їх усунення;
3. припиняє і розкриває злочини;
4. здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування злочинів;
5. здійснює розшук осіб;
6. використовує гласних і негласних штатних та позаштатних працівників, матеріально і морально заохочує осіб, які надають допомогу;
7. розробляє і затверджує методику розслідування окремих видів злочинів;
8. вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків і шкоди, забезпечує можливості для конфіскації;
9. вживає заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;
10. вживає заходів для повернення в Україну з-за кордону коштів та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення злочинів;
11. має доступ до інформаційних систем органів державної влади, самостійно створює інформаційні системи та веде оперативний облік;
12. організовує забезпечення особистої безпеки осіб рядового і начальницького складу, державних службовців ДБР та інших осіб;
13. забезпечує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;
14. здійснює виконання запитів про надання правової допомоги від компетентних органів іноземних держав;
15. розробляє пропозиції до проєктів міжнародних договорів України;
16. здійснює співробітництво з поліцейськими та іншими відповідними органами іноземних держав;
17. забезпечує додержання режиму таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом;
18. звітує про свою діяльність, інформує суспільство про результати своєї роботи;
19. здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Права

ДБР та його посадові особи:

1. здійснюють гласні та негласні оперативно-розшукові, слідчі та негласні слідчі дії;
2. безоплатно одержують інформацію, необхідну у справах про злочини, в тому числі з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади або органи місцевого самоврядування, у тому числі інформацію з обмеженим доступом; інформацію, необхідну у справах щодо виявлення необґрунтованих активів; в тому числі що містить банківську таємницю;
3. вживають заходів для припинення протиправних діянь, що перешкоджають здійсненню повноважень ДБР, перевіряють у зв'язку з цим документи, що посвідчують особу;
4. проводять фотографування, аудіо- і відеозйомку, дактилоскопію осіб, затриманих за підозрою у вчиненні злочину, взятих під варту;
5. використовують у невідкладних випадках, з подальшим відшкодуванням завданих збитків, транспортні засоби, для проїзду до місця події, припинення злочину, переслідування та затримання осіб, які підозрюються у його вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров'я осіб, які потребують екстреної медичної допомоги;
6. здійснюють співпрацю з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності цих відносин, матеріально та морально заохочують їх;
7. створюють інформаційні системи та ведуть оперативний облік;
8. зберігають, носять та застосовують вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовують заходи фізичного впливу;
9. скликають наради, проводять наукові та науково-практичні заходи;
10. вживають заходів щодо розшуку та арешту коштів та іншого майна, що можуть бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, провадять діяльність із зберігання коштів та іншого майна, на яке накладено арешт;
11. залучають кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з метою визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості.

У жовтні 2019 року Бюро отримало право вести автономне від СБУ прослуховування фігурантів кримінальних справ[52].

Систему ДБР складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Бюро діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.

Гранична чисельність — 1600 осіб.

Державне бюро розслідувань є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження безпосередньо і через територіальні управління (див. карту).

Керівництво діяльністю ДБР здійснює його Директор. Він призначається на посаду Президентом України за поданням за поданням комісії з проведення конкурсу (див.) на зайняття цієї посади.

Служба в ДБР є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Працівники ДБР під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.

Контроль за діяльністю:

• Директор ДБР щороку до 1 квітня подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність ДБР за попередній рік.
• У складі центрального апарату та територіальних органів ДБР діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директору.
• Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень утворюється Дисциплінарна комісія.
• Працівники проходять психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа.
• При ДБР утворюється Рада громадського контролю.
• Прокурорський нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування[53].

Територіальні управління ДБР (ст. 9 Закону)

• Територіальні управління ДБР
• 
  Київське
  Офіційна сторінка
  Керівник — Денис Керман
• 
  Краматорське
  Офіційна сторінка
  Керівник — Роман Богданов
• 
  Львівське
  Офіційна сторінка
  Керівник — Руслан Ляшко
• 
  Мелітопольське
  Офіційна сторінка
  Керівник — Ігор Гаврилюк
• 
  Миколаївське
  Офіційна сторінка
  Керівник — Дмитро Титор
• 
  Полтавське
  Офіційна сторінка
  Керівник — Денис Маньковський
• 
  Хмельницьке
  Офіційна сторінка
  Керівник — Владислав Васильєв

Презентація стратегічної програми діяльності ДБР[57] відбулася 20 грудня 2017 року[58]. Нею передбачені такі етапи реалізації, як установчий (2017–18), початковий (2018–19), нарощування потужності (2019–20), досягнення стабільної ефективності (2020–22).

Напрями завдань включають: Формування структури, штату центрального апарату та територіальних управлінь; Ухвалення змін до законодавства та затвердження нормативно-правових актів; Співпрацю з іншими державними органами; Підвищення кваліфікації та стажування працівників Бюро; Контроль громадськості та підзвітність; Міжнародне співробітництво; Підготовку до початку розслідувань; Початок роботи[57].

27 листопада 2018 року перші 300 слідчих ДБР прийняли присягу і приступили до виконання своїх обов'язків. Цього ж дня були зареєстровані перші кримінальні провадження[13].

12 грудня повідомлено про перше затримання: директора одного з державних підприємств Міністерства оборони[59].

Після президентських та парламентських виборів 2019 року та пов'язаної з ними зміни влади, 3 грудня 2019 Верховна Рада за пропозицією Президента Володимира Зеленського прийняла закон, що «перезавантажує» Бюро. Зокрема, ДБР стає державним правоохоронним органом (а не ЦОВВ, як раніше), уточнюється його система, змінюється порядок призначення директора та його повноваження[60].

На рішення змінити керівництво бюро вплинув і так званий скандал «Трубу прорвало» — поширення в анонімному Телеграм-каналі аудіозаписів, зроблених в кабінеті Романа Труби[61][62].

Оновлене відомство отримало повноваження з розслідування «справ Майдану»[63].

У зв'язку з набранням чинності цим законом Президент отримав право звільнити Романа Трубу і призначити т.в.о. нового директора. На цю посаду ним була призначена 27 грудня 2019 народний депутат, третій номер в списку партії «Слуга народу», радник з юридичних реформ президента Зеленського Ірина Венедіктова[64][62].

Вже перші кадрові призначення Венедіктової викликали незгоду частини громадськості[65]. Так, 20 січня 2020 року за результатами конкурсу її наказом були призначені заступники директора Державного бюро розслідувань: Олександр Бабіков та Олександр Соколов[66]. Конкурс на ці посади був проведений у надзвичайно стислі терміни, до того ж Бабіков раніше був адвокатом (захисником) Віктора Януковича[66][62].

За повідомленням від 16 вересня 2020, ДБР завершило досудове розслідування стосовно колишнього начальника Генерального штабу Збройних Сил України Володимира Замани, який за співучастю із експрезидентом Віктором Януковичем та двома колишніми міністрами оборони України (Дмитром Саламатіним та Павлом Лебедєвим), які у період з 2012 по 2014 роки підірвали обороноздатність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, чим вчинили державну зраду. В ході розслідування ДБР вивчило причини та умови, що сприяли анексії Кримського півострову задовго до 20 лютого 2014 року[67].

У грудні 2021 року ДБР повідомило про підозру п'ятому Президенту України Петру Порошенку в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій[68].

У вересні 2021 року до ДБР було передано справу за участі народного депутата О. Трухіна, який напідпитку потрапив до ДТП, де постраждали 6 осіб[69].