Ніколайс Ґалдіньш

Ніколайс Ґалдіньш (латис. Nikolajs Galdiņš; 10 вересня 1902, Рига — †5 жовтня 1945, Санкт-Петербург) — латвійський військовик, офіцер Генерального штабу Латвійської армії, інструктор Ризької військової школи. Під час Другої світової війни — начальник Латвійського добровольчого легіону СС. Учасник оборони Курземського котла, за особистий героїзм удостоєний звання кавалера Лицарського хреста Залізного хреста (25 січня 1945 р.).

Ніколайс Ґалдіньш
латис. Nikolajs Galdiņš
Народження 10 вересня 1902(1902-09-10)
Рига
Смерть 5 жовтня 1945(1945-10-05) (43 роки)
Санкт-Петербург
вогнепальне поранення
Країна Латвія
Третій Рейх
Роки служби 1919—1940
1942—1945
Звання ваффен-оберштурмбаннфюрер
Командування 42 полк 19-та гренадерська дивізія СС (2-га латвійська)
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Медаль Незалежності Литви
Орден Трьох зірок
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден німецького орла
Офіцер ордена Корони Румунії
За поранення (нагрудний знак)
Срібний нагрудний знак ближнього бою
Золотий німецький хрест

Біографія

Народився 10 вересня 1902 року в Ризі. Добровільно вступив до латвійської армії 12 липня 1919 р., а в 1924 році закінчив Військову школу. Як найкращий кадет піхотного відділення, отримав звання «Перший лейтенант».

Призначений командиром підрозділу в 4-й Валмієрський піхотний полк. 1927 року закінчив Вищу військову школу, у ранзі капітана служив у Генеральному штабі Латвійської Армії. З 1938 року до радянської окупації влітку 1940 року — інструктор Ризької військової школи.

Під час Другої світової війни

Після окупації Латвії в 1940 році з боку СРСР не полишив військо, був командиром 195-го стрілецького полку 181-ї стрілецької дивізії. Водночас НКВД СРСР заарештувало його рідного брата і вислало до концтабору Норильськ, де він і загинув.

В 1941 році Ґалдіньш увійшов у контакт із німецьким командуванням для спільної боротьби зі сталінізмом. У листопаді 1942 року вступив добровольцем до латвійських збройних формувань, які були створені у Вермахті. Улітку 1943 року став заступником начальника 42-го полку Гренадерів СС в 19-ій Дивізії Гренадерів СС, очолив 3-ій батальйон полку.

Від січня 1944 року очолював 42-го полк 2-ї Латвійської дивізії Ваффен-СС. Разом зі своїми солдатами узяв участь в героїчній обороні Курземського котла. Став кавалером Лицарського хреста Залізного хреста 25 січня 1945 року.

У березні 1945 року потрапив у полон до сталінських військ. У порушення міжнародних норм поводження з полоненими, убитий у тюрмі СРСР у Санкт-Петербурзі.

Нагороди

Посилання

Джерела

  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (in German). Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Fey, Will; Henschler, Henri (2003). Armor Battles of the Waffen-SS. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-2905-5.
  • Mitcham, Samuel W (2007) [2000]. Retreat to the Reich: the German defeat in France, 1944. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3384-7.
  • Mitcham, Samuel W (2007). The German Defeat in the East, 1944–45. Mechanicsburg, PA: Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3371-7.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.