Ніколас Віндінґ Рефн

Ніколас Віндінґ Рефн
дан. Nicolas Winding Refn
	Ніколас Віндінґ Рефн на Каннському МКФ у 2016 р.
Дата народження	29 вересня 1970 (51 рік)
Місце народження	Копенгаген, Данія
Громадянство	Данія
Професія	кінорежисер
Alma mater	Американська академія драматичного мистецтваd
Роки активності	1996 — наш час
Діти	Lola Winding Refnd
IMDb	ID 0716347
	Приз за найкращу режисуру (2011)
	Ніколас Віндінґ Рефн у Вікісховищі

Н́іколас Ві́ндінґ Рефн (дан. Nicolas Winding Refn; нар. 29 вересня 1970, Копенгаген, Данія) — данський кінорежисер, сценарист і продюсер. Володар призу за найкращу режисерську роботу на 64-му Каннському кінофестивалі[1], номінант на премію BAFTA в категорії «Найкраща режисерська робота» за фільм «Драйв».

Біографія

Ніколас Віндінґ Рефн народився 29 вересня 1970 року в Копенгагені, Данія, у сім'ї данського кінорежисера і монтажера Андерса Рефна і кінооператорки Вібеке Віндінґ[2]. Брат Ніколаса — данський співак Каспер Віндінґ[3]. Дитинство Ніколас провів у Нью-Йорку, куди його батьки переїхали, коли йому було 8 років. Закінчив гімназію у Копенгагені[4].

У 1981 році Ніколас Віндінґ Рефн повернувся у США, де навчався в Американській академії драматичних мистецтв, яку так і не закінчив. Перший повнометражний фільм Рефн зняв у 1996 році, зафільмувавши кримінальний трилер «Дилер». Після успіху стрічки, Рефн виступав режисером на знімальних майданчиках ще двох його продовжень.

У 2011 році на екрани світових кінотеатрів вийшов трилер «Драйв» з Раяном Гослінгом у головній ролі. За режисуру стрічки Ніколас Віндінґ Рефн став володарем призу за найкращу режисерську роботу на 64-му Каннському кінофестивалі. Аналітики відмічали, що голова журі Роберт де Ніро міг віддати приз Рефну тільки через те, що стрічка нагадала йому скорсезівського «Таксиста», в якому Де Ніро виконав головну роль[5]. Фільм був прихильно сприйнятий кінокритиками і отримав безліч кінопризів і нагород.

Наступна робота Рефна — арт-хаусний трилер «Тільки Бог пробачить» (2013) — була прийнята не так схвально світовою кінопресою, яка відмічала банальність його персонажів і позамежну жорстокість, що проявляється чи не в кожному кадрі. Головну роль у фільмі, що увійшов до основної конкурсної програми 66-го Каннського кінофестивалю, знову виконав Раян Гослінг.

У 2014 році увійшов до складу журі 67-го Каннського кінофестивалю, очолюваного Джейн Кемпіон[6].

Фільми Ніколаса Віндінґа Рефна досить контрастні та з насиченими кольорами, тому що режисер не розрізняє напівтони.

Особисте життя

Ніколас Віндінґ Рефн одружений з акторкою Лів Корфіксен, від якої у режисера є двоє дітей[7].

Фільмографія

Фільми

Рік	Фільм	Оригінальна назва	Функція					Примітки
Рік	Фільм	Оригінальна назва	Режисер	Сценарист	Продюсер	Актор	Роль	Примітки
1996	Дилер	Pusher					Браян
1999	Той, що стікає кров'ю	Bleeder
2003	Страх Ікс	Fear X
2004	Дилер 2	Pusher II
2005	Дилер 3	Pusher 3
2005	Китаїст	Kinamand					лікар
2008	Бронсон	Bronson
2009	Вальгала: Сага про вікінга	Valhalla Rising
2011	Драйв	Drive
2013	Тільки Бог пробачить	Only God Forgives
2016	Неоновий демон	The Neon Demon

Серіали

Рік	Назва	Функція			Примітки
Рік	Назва	Режисер	Сценарист	Продюсер	Примітки
2009	Міс Марпл Агати Крісті	Так	Ні	Ні	телевізійний
2019	Занадто старий, щоб померти молодим	Так	Так	Так
TBA	Маніяк-поліцейський	TBA	TBA	Так

Відеоігри

Рік	Гра	Роль	Примітки
2019	Death Stranding	Heartman	3D модель[8]

Музичні відео

Рік	Пісня	Виконавець
1999	"Psycho Power"	Bleeder

Визнання

Нагороди та номінації Ніколаса Віндінґ Рефна[9]
Рік	Категорія	Фільм	Результат
Премія «Боділ»
2000	Найкращий фільм	Той, що стікає кров'ю	Номінація
2005	Найкращий фільм	Дилер 2	Номінація
2012	Найкращий американський фільм	Драйв	Номінація
Сараєвський кінофестиваль
2000	Приз ФІПРЕССІ	Той, що стікає кров'ю	Нагорода
Фанташпорту
2004	Найкращий фільм	Страх Ікс	Номінація
2004	Найкращий сценарій	Страх Ікс	Нагорода
2010	Спеціальний приз журі	Вальгала: Сага про вікінга	Нагорода
2010	Спеціальна згадка	Вальгала: Сага про вікінга	Номінація
Премія Роберт
2005	Найкращий фільм	Дилер 2	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
	Найкращий оригінальний сценарій		Номінація
2011	Найкращий сценарій	Вальгала: Сага про вікінга	Номінація
2012	Найкращий американський фільм	Драйв	Нагорода
2014	Найкраща драма	Тільки Бог пробачить	Номінація
2014	Найкращий режисер	Тільки Бог пробачить	Номінація
Сіднейський кінофестиваль
2009	Найкращий фільм	Бронсон	Нагорода
2013	Найкращий фільм	Тільки Бог пробачить	Нагорода
Премія «Супутник»
2011	Найкращий режисер	Драйв	Нагорода
Каннський кінофестиваль
2012	Золота пальмова гілка	Драйв	Номінація
2012	Приз за найкращу режисуру	Драйв	Нагорода
2013	Золота пальмова гілка	Тільки Бог пробачить	Номінація
2016	Золота пальмова гілка	Неоновий демон	Номінація
2016	Queer Palm	Неоновий демон	Номінація
Премія BAFTA
2012	Найкращий режисер	Драйв	Номінація
Премія «Аманда»
2012	Найкращий іноземний художній фільм	Драйв	Нагорода
Премія «Сезар»
2012	Найкращий фільм іноземною мовою	Драйв	Номінація
Давид ді Донателло
2012	Найкращий іноземний фільм	Драйв	Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
2012	Срібна стрічка найкращому неєвропейському режисерові	Драйв	Нагорода

Примітки

Festival de Cannes: Awards 2011 (англ.). Festival-cannes.com. Процитовано 3.01.2017.
Drive into darkness: Nicolas Winding Refn takes the wheel for Cannes award-winning action drama (англ.). FilmJournal. Архів оригіналу за 17.05.2014. Процитовано 3.01.2017.
Cannes Film Festival 2011: live (англ.). The Telegraph. Процитовано 21 грудня 2011.
Looking at an Inmate, Seeing an Artist (англ.). The New York Times. Процитовано 3.01.2017.
Де Ниро наградил «Драйв» и «Древо жизни» (рос.). Известия. Процитовано 3.01.2017.
The Jury of the 67th Festival de Cannes ((англ.)). Cannes. 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 3 січня 2017.
Nicolas Winding Refn: 'When the chance came, I stuck the knife into Lars von Trier' (англ.). The Independent. 11 вересня 2011. Процитовано 3.01.2017.
Hideo Kojima [HIDEO_KOJIMA_EN] (29 травня 2019). I asked my bestie, Nicolas, to be “HEARTMAN” in DS as special guest. We 3D scanned his head, body, and facial expressions to make his 3D model, but his acting and voice are done by a different performer, same as with Guillermo. (Твіт). Процитовано 30 травня 2019 — через Твіттер.
Нагороди та номінації Ніколаса Віндінґ Рефна на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Ніколас Віндінґ Рефн на сайті IMDb (англ.)
117747 на сайті Danish National Filmography(англ.)(дан.)
Ніколас Віндінг Рефн на сайті Kino-teatr.ua
Ніколас Віндінґ Рефн у соціальній мережі «Facebook»
Ніколас Віндінґ Рефн у соціальній мережі «Твіттер»

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Рефн-1] Festival de Cannes: Awards 2011 (англ.). Festival-cannes.com. Процитовано 3.01.2017.

[2] Drive into darkness: Nicolas Winding Refn takes the wheel for Cannes award-winning action drama (англ.). FilmJournal. Архів оригіналу за 17.05.2014. Процитовано 3.01.2017.

[3] Cannes Film Festival 2011: live (англ.). The Telegraph. Процитовано 21 грудня 2011.

[4] Looking at an Inmate, Seeing an Artist (англ.). The New York Times. Процитовано 3.01.2017.

[5] Де Ниро наградил «Драйв» и «Древо жизни» (рос.). Известия. Процитовано 3.01.2017.

[6] The Jury of the 67th Festival de Cannes ((англ.)). Cannes. 28 квітня 2014. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 3 січня 2017.

[7] Nicolas Winding Refn: 'When the chance came, I stuck the knife into Lars von Trier' (англ.). The Independent. 11 вересня 2011. Процитовано 3.01.2017.

[8] Hideo Kojima [HIDEO_KOJIMA_EN] (29 травня 2019). I asked my bestie, Nicolas, to be “HEARTMAN” in DS as special guest. We 3D scanned his head, body, and facial expressions to make his 3D model, but his acting and voice are done by a different performer, same as with Guillermo. (Твіт). Процитовано 30 травня 2019 — через Твіттер.

[9] Нагороди та номінації Ніколаса Віндінґ Рефна на сайті IMDb (англ.)