Ніколаус Гайльман
Ніколаус Гайльман (нім. Nikolaus Heilmann; 20 квітня 1903, Шлюхтерн — 30 січня 1945, Штеттін) — німецький воєначальник, бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Ніколаус Гайльман | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Nikolaus Heilmann | |||||||||||
| Народився |
20 квітня 1903 Шлюхтерн, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина | ||||||||||
| Помер |
30 січня 1945 (41 рік) Dąbie, Щецин, Вільна держава Пруссія, Німеччина, Німецький рейх | ||||||||||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||
| Членство | СС | ||||||||||
| Військове звання | бригадефюрер | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
В 1920-х роках поступив на службу в шуцполіцію. 1 травня 1939 року разом із іншими службовцями поліції вступив у СС. У складі Поліцейської дивізії СС брав участь у боях на радянсько-німецькому фронті. Займав штабні посади, в 1942 році — 1-й офіцер Генштабу (начальник Оперативного відділу) в штабі Поліцейської дивізії СС. 5 серпня 1943 року призначений начальником штабу 4-го танкового корпусу СС, 19 жовтня 1943 року — 6-го корпусу СС. З 17 лютого по 20 липня 1944 року — командир 15-ї латвійської добровольчої дивізії СС. З 20 липня по 5 серпня 1944 року тимчасово командував 4-м танковим корпусом СС до призначення Герберта Гілле. Одночасно з липня по 5 вересня 1944 року — командир 14-ї гренадерської дивізії військ СС. Після закінчення командних курсів у Гіршберзі призначений у 28-му добровольчу гренадерську дивізію СС «Валлонія». Загинув у бою.
Звання
- Лейтенант поліції (1 квітня 1929)
- Обер-лейтенант поліції (1 квітня 1932)
- Гауптштурмфюрер СС (1 травня 1939)
- Штурмбаннфюрер СС і майор поліції (20 квітня 1941)
- Оберштурмбаннфюрер СС і оберст-лейтенант поліції (5 січня 1942)
- Оберштурмбаннфюрер резерву СС (1 квітня 1942)
- Штандартенфюрер СС (21 червня 1943)
- Оберфюрер СС (11 лютого 1944)
- Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС (30 січня 1945; посмертно)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня (8 років)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Кільце «Мертва голова»
- Залізний хрест
- 2-го класу (27 червня 1940)
- 1-го класу (9 вересня 1941)
- Штурмовий піхотний знак в сріблі
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Німецький хрест в золоті (3 серпня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (18 серпня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (23 серпня 1944)
Література
- Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — с.134—135, ISBN 978-5-9955-0081-0
- Andreas Schulz, Günter Wegmann, Dieter Zinke: Die Generale der Waffen-SS und der Polizei. Band 2: Hachtel-Kutschera. Biblio-Verlag, 2006, ISBN 978-3764825928
- Ulrich Saft: Krieg im Osten: Das bittere Ende jenseits der Weichsel bis Oder und Neiße Militärbuchverlag Saft, Walsrode 2002, ISBN 978-3980178969
- Mark C. Yerger: Waffen-SS Commanders: The Army, Corps and Divisional Leaders of a Legend: Augsberger to Kreutz (v. 1), Schiffer Military History, Atglen, PA 1997, ISBN 0-7643-0356-2, S. 263—266.