Нікола Ґрбич

Нікола Ґрбич (серб. Никола Грбић / Nikola Grbić; нар. 6 вересня 1973, Зренянин) — сербський волейбольний тренер, колишній волейболіст. Нині очолює італійський ВК «Sir Safety Umbria Volley» Перуджа та чоловічу збірну Польщі. Член Міжнародної волейбольної зали слави. Брат волейболіста Владимира Ґрбича.

Нікола Ґрбич
Народився 6 вересня 1973(1973-09-06) (48 років)
Клек, САК Воєводина, СР Сербія, СФРЮ
Країна  Сербія
Діяльність волейболіст, гравець у пляжний волейбол
Знання мов сербська, італійська і англійська
Брати, сестри Владимир Ґрбич
Вага 91 ± 0,1 кг[1]
Зріст 195 см

Життєпис

Народився 6 вересня 1973 року в Зренянині[2]. Батько — Милош Ґрбич, югославський волейболіст, бронзовий призер Євро 1975[3], капітан команди[4].

Грав за клуби «Воєводина» (Новий Сад, 1990—1994), «Ґабека Ґалатрон» (Gabeca Galatron, Монтік'ярі, 1994—1995), «TNT Traco Catania» (або «Катанія», Серія А2, 1995—1996), «Ґабека Фад» (Gabeca Fad, Монтік'ярі, 1996—1997), «Tnt Alpitour Cuneo» (Кунео, 1997—1999), «Сіслей» (Тревізо, 1999—2000), «Асистел» (Мілан, 2000—2003), «Копрасистель Вентальйо» (2003—2004), «Копра» (2004—2005), «Копра Берні» (2005—2007, усі — з П'яченци), «Діатек» (Трентіно, 2007—2009), «Бре Банка Ланутті» (Bre Banca Lannutti, Кунео, 2009—2013), «Зеніт-Казань» (2013—2014).

У сезоні 2014—2015 був головним тренером клубу «Сір Сафети» (Перуджа)[5]. 20 травня 2019 року став головним тренером польського клубу «Група Азоти ЗАКСА» (Кендзежин-Козьле)[6]. З посади головного тренера збірної Сербії Ґрбича звільнили після того, коли команда не змогла здобути путівку на Олімпіаду 2020 у Токіо (його замінив Слободан Ковач)[7].

18 травня 2021 року в ЗМІ повідомили, що Нікола очолив італійський ВК «Сір Сафети» (Перуджа)[8].

Після відставки Вітала Гейнена з поста наставника чоловічої збірної Польщі місцева федерація оголосила прийом заявок на вакантну посаду. На думку журналістів видання «Sport.pl» їх точно подали аргентинець Марсело Мендес, серб Нікола Ґрбич («Перуджа») та італійці Лоренцо Бернарді («П'яченца») й Андреа Ґардіні. TVP Sport повідомив, что ще одним кандидатом є серб Слободан Ковач, а «Sportowe Fakty» припускають, что шостим є Андреа Джані («Модена Воллей»). Однак Андреа Анастазі стверджує, що Нікола Ґрбич не міг подати заявки, бо президент «Перуджі» Джино Сірчі — проти суміщення посад[9].

6 січня 2022 року польський часопис «Wprost» повідомив, що, на думку італійського журналіста Джан Луки Пасіні (Gian Luca Pasini, «La Gazzetta dello Sport») Нікола стане новим головним тренером чоловічої збірної Польщі[10]. 12 січня 2022 офіційно повідомили, що серб очолив чоловічу «кадру»[3].

Досягнення
Гравець
  • Олімпійський чемпіон 2000
  • Чемпіон Європи 2001
  • Володар Кубка чемпіонів ЄКВ 2000
  • Переможець Ліги чемпіонів ЄКВ: 2009
  • Володар Суперкубка Європи: 1997, 1999
  • Чемпіон Італії: 2008, 2010
  • Володар Кубка Італії: 1999, 2000, 2011
  • Володар Суперкубка Італії 2010
  • Чемпіон Росії 2014
Тренер

Сім'я

Дружина — Станіслава; сини Матія та Мілош, займаються волейболом[3].

Примітки
  1. Olympedia — 2006.
  2. Нікола Ґрбич. (англ.)
  3. Garus M. Nikola Grbić — sylwetka: Kim jest nowy trener polskich siatkarzy? — 2022. — 12 stycznia. (пол.)
  4. Биченкова О. Від «югів» до сербів. Історія сербського волейболу. — 2013. (рос.)
  5. Нікола Ґрбич. (англ.)
  6. tytuł= MISTRZ OLIMPIJSKI W ZAKSIE. (пол.)
  7. Слободан Ковач очолить збірну Сербії. (рос.)
  8. Nikola Grbić je novi trener Peruđe. — 2021. — 18 травня.
  9. Мендес, Ґрбич, Ґардіні претендують на пост головного тренера зборної Польщі. (рос.)
  10. Nieoficjalnie: Wiadomo, kto będzie nowym trenerem polskich siatkarzy. — 2022. — 6 stycznia. (пол.)
  11. Ґрбич може очолити «Верону». (рос.)
  12. Нікола Ґрбич повертається на паркет через 2 роки. (рос.)
  13. Nikola Grbić sa Zaksom osvojio titulu pobednika Lige šampiona. (серб.)
  14. «Зеніт» ганебно віддав перевагу і програв у півфіналі Ліги чемпіонів. (рос.)

Джерела

Посилання
Зовнішні відеофайли
Nikola Grbic - 2016 International Volleyball Hall of Fame Induction Intro на YouTube // International Volleyball Hall of Fame. — 2016. — 25 жовтня. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.