Чоловіча збірна Польщі з волейболу
Чоловіча збірна Польщі з волейболу — чоловіча волейбольна збірна, яка представляє Польщу на міжнародних змаганнях із волейболу усіх рівнів, які проводять під егідою ФІВБ i CEV, а також на олімпійських іграх, чемпіонатах світу з волейболу, Чемпіонатах Європи, Кубку світу, кубках великих чемпіонів світу, Волейбольній Лізі Націй і відбіркових раундах, які передують проведенню цих змагань. Нині головним тренером є серб Нікола Ґрбич.
Асоціація | Польська федерація волейболу (PZPS) |
---|---|
Конфедерація | CEV |
Вебсайт | pzps.pl |
Головний тренер | Нікола Ґрбич |
Рейтинг ФІВБ | (станом на ) |
Олімпійські ігри | |
Виступів | 9 (Дебют в 1968) |
Найкращий результат | (1976) |
Чемпіонат світу | |
Виступів | 18 (Дебют в 1949) |
Найкращий результат | (1974, 2014, 2018) |
Шість разів її обирали найкращою командою за підсумками голосування читачів польського журналу «Przegląd Sportowy» у 2006, 2009, 2011, 2012, 2014 i 2018 роках. Керує командою Польський волейбольний союз (PZPS).
Польська чоловіча команда з волейболу — одна з найсильніших команд світу, є чинним чемпіоном світу з 2018 року, посідає друге місце у світовому рейтингу ФІВБ.
Спортивні медалі | ||
---|---|---|
Олімпійські ігри | ||
Золото | Монреаль 1984 | |
Дружба-84 | ||
Бронза | Москва, Росія 1984 | |
Чемпіонат світу | ||
Золото | Мексика 1974 | |
Золото | Польща 2014 | |
Золото | Італія/Болгарія 2018 | |
Срібло | Японія 2006 | |
Світовий Кубок | ||
Срібло | Польща 1965 | |
Срібло | Японія 2011 | |
Срібло | Японія 2019 | |
Бронза | Японія 2015 | |
Чемпіонат Європи | ||
Золото | Туреччина 2009 | |
Срібло | Югославія 1975 | |
Срібло | Фінляндія 1977 | |
Срібло | Франція 1979 | |
Срібло | Болгарія 1981 | |
Срібло | Східна Німеччина 1983 | |
Бронза | Туреччина 1967 | |
Бронза | Австрія/Чехія 2011 | |
Бронза | Франція/Словенія/Бельгія/Нідерланди 2019 | |
Бронза | Польща/Чехія/Естонія/Фінляндія 2021 | |
Ліга Європи | ||
Бронза | Польща 2015 | |
Ліга Націй | ||
Бронза | Чикаго, США 2019 | |
Світова Ліга | ||
Золото | Софія, Болгарія 2011 | |
Бронза | Гданськ, Польша 2012 |
Історія
Волейбол у Польщі почали грати на початку 20 століття. Спочатку він був суто аматорським. Початком волейболу в Польщі в професійній формі вважають 1926 рік, коли створили Польську асоціацію спортивних ігор, яка після Другої світової війни змінила свою назву на Польську федерацію баскетболу, волейболу та гандболу (PZKSS). PZKSS брала дуже активну участь у створенні структур Міжнародної федерації волейболу (ФІВБ), створеної в 1947 році, завдяки чому спортивний функціонер Зигмунт Новак зміг стати її віце-президентом.[1].
Першою грою польської чоловічої збірної вважають проведену у Варшаві 28 лютого 1948 року гру зі збірною Чехословаччини, яка закінчилася перемогою гостей із рахунком 3:2[2].
Офіційний міжнародний дебют відбувся в 1949 році на I чемпіонаті світу з волейболу в Празі, де польська команда зайняла 4-е місце. У 1967 році в Стамбулі польська збірна вперше стала призером чемпіонату Європи. 1968 року польська команда отримала змогу виступати на олімпійських іграх. На перший історичний для поляків турнір літніх олімпійських ігор Тадакш Шлягор (тодішній тренер команди) зібрав одинадцятеро чемпіонів Європи 1967 року. Єдиним спортсменом, який не виступав на тій олімпіаді, був Ришард Ширушильський, якого замінив Збігнев Зарчицький. Першим турніром, який передував іграм був «Турнір-Столиць», який відбувався у квітні, де національна команда виступала за місто Варшава. Одним з головних успіхів тоді була перемога над Чехословацькою командою 3:1. У наступних іграх польська команда програла угорській (2:3) і команді НДР (1:3). У квітні поляки також виступали на турнірі в Остенде, де вони закінчили свій перший етап підготовки. На тому турнірі їм вдалось двічі виграти (спершу в угорців, потім в югославів), проте вони програли команді Ромунії). У серпні відбулися наступні два товариські турніри. Перший проходив в місті Брашові збірна Польщі несподівано програла другій збірній Румуніїi, проте на іншому турнірі, шо проходив в Магдебургові полякам вдалось виграти тодішніх чемпіонів Європи — СРСР[3]. Польська волейбольна команда досягла своїх найкращих результатів у 1970-х роках, коли виграла золоті медалі на Чемпіонаті світі серед чоловіків 1974 року та Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі[2]. Вони також виграли декілька срібних медалей на чемпіонаті Європи в період з 1975 по 1983 рік, декілька раз програвши збірній СРСР. У той час командою керував Губерт Вагнер. На літніх олімпійських іграх у канадському місті Монреалі виступило 10 команд. У групі A, в яку попали поляки, були також Чехословаччина, Канада, Південна Корея та Куба. До півфіналу повинні були потрапити дві команди, які посіли б 1 та 2 місце. Перший матч національна команда Польщі грала 18 липня Південною Кореєю. Перші дві партії в грі вони програли 12 i 6, проте в трьох завершальних команда впевнено отримала перемогу. На другий день господарі турніру в 3 трьох сетах програли полякам. Третя гра з кубинцями як і перша гра розпочалась програшем для поляків у двох сетах. Однак польські гравці з рахунком 6 і 9 виграли третю і четверту партію. П'ятий сет став вирішальним і закінчився через 47 хвилин з рахунком 20:18 для поляків. Щоб вийти у півфінал Польща окрім того щоб не програти мусила виграти в останньому матчі Чехословаччину, оскільки на той час в групі склалася така ситуація, що вони мали набагато гірші показники ніж кубинці, що мали дещо кращі результати. Поляки легко виграли той матч 3:1, програвши лише перший сет. У півфінальному матчі збірна Польщі зіткнулася із захисником титулу — Японією. У тій грі тренер поляків Вагнер виставив на гру Гавловського, Скорека, Вуйтовича, Рибачевського, Стефанського та Боска. На заміні натомість були Зажицький, Карбаж та Любеєвський. Поляки втретє перемогли в п'ятисетовому матчі. 31 липня у фіналі команда зійшлася зі збірною СРСР, яка тоді виступала неймовірно вдало та не програла ні одного сету ні в одному матчі. Грати у фіналі вийшли ті самі волейболісти, що в півфіналі. Після того, як перший сет поляки програли, тренер збірної поміняв Карбажа на Рибачевського. У другому сеті вдалось перемогти полякам, у третьому знову виграли СРСР. Проте четвертий сет закінчився на користь поляків із рахунком 19:17. У фінальному сеті польські волейболісти після того, як рахунок на табло став 7:7, не програли більше ні балу, таким чином виграли золото Олімпійських ігор — третю чемпіонську медаль під керівництвом Губерта Єжи Вагнера[4][5].
Після виступів на олімпіаді Губерт Вагнер вирішив піти у відставку, а новим тренером збірної став колишній асистент Єжи Вальч. У той час коли відбувалися олімпійські ігри відбувся конгрес ФІВБ, на якому було прийнято рішення змінити цикл проведення міжнародних змагань, зокрема першість Європи повинно була відбуватись від тепер кожні 2 роки по непарним датам. Виходячи з такої позиції 1977 року у Фінляндії відбувся наступний чемпіонат Європи[6].
Найбільш титулований гравець в історії польського волейболу — нападник Томаш Вуйтович (чемпіон світу, олімпійський та чотириразовий срібний призер чемпіонатів Європи). Його колеги по збірній, які грали в 1970-их — Станіслав Госціняк та Едвард Скорек — прийняті до Волейбольної зали слави в місті Голіок. У 2010 році в Зал слави після смерті включено тренера та волейболіста Губерт Єжи Вагнера[7].
На груповому етапі чемпіонату Європи польські волейболісти зустрічалися з Болгарією, Чехословаччиною, Нідерландів, ГДР i СРСР, де програли тільки раз німцям. У групі вони тоді зайняли друге місце після СРСР, що давало їм змогу вийти у півфінал. У півфіналі грали з Румунією, яка зайняла перше місце в своїй групі, програвши тільки раз італійцям. Польща в тому поєдинку здобула перемогу. У фіналі відбувся матч між волейболістами СРСР та Польщі, в яких попередньо поляки виграли в групі 3:1. Однак цього разу гравці Радянського Союзу вийшли переможцями, вигравши 3:1. У фінальному поєдинку в основі зіграли: Босек, Чая, Гавловський, Карбаж, Стефанський та Вуйтович. Так поляки стали срібними призерами турніру. Крім того, найкращим нападником того турніру став Томаш Вуйтович[8][9].
Коли тренером збірної став Александер Скіба, вона двічі вигравала титули віце-чемпіонів Європи: у 1979 році на першості у Франції та 1981 році на першості в Болгарії. Окрім того, поляки зайняли 4 місце на Олімпійських іграх у Москві та 6 місце на чемпіонаті світу 1982 року в Аргентині. У 1983 році Губерт Вагнер перестав тренувати польську жіночу волейбольну команду і знову став тренером чоловічої збірної. Під його керівництвом команда виграла п'яту срібну медаль поспіль на чемпіонатах Європи — у 1983 році. Також польська команда пройшла кваліфікацію на Олімпійські ігри в Лос-Анджелесі, але через бойкот країнами соціалістичного блоку олімпійських ігор у Лос-Анджелесі польські волейболісти не взяли участі на турнірі. Натомість команда грала у змаганнях «Дружба-84», проведених альтернативно для спортсменів із соціалістичних країн, де поляки здобули бронзові медалі. На наступному чемпіонаті Європи в 1985 році команда посіла четверте місце. Із середини 1980-их до кінця 1990-их команда переживала спад. Новий етап тріумфів та великих перемог прийшов після 1997 року.
Період Рауля Лосано
17 січня 2005 року Польська федерація волейболу (PZPS) обрала Рауля Лосано на посаду головного тренера національної збірної. Головними його досягненнями стали:
- IV місце на Світовій Лізі 2005
- V місце на чемпіонаті Європи 2005
- I місце на IV турнірі Губерта Вагнера у 2006 році
- II місце чемпіонаті світу у 2006 році
- IV місце Світовій Лізі 2007 року
- V місце на Світовій Лізі 2008 року
- I місце на VI турнірі Губерта Вагнера у 2008 році
- V місце під час літніх олімпійських іграх у Пекіні 2008
16 вересня 2008 керівництво Польської федерації волейболу вирішило не продовжувати контракт, термін дії якого закінчився 31 грудня 2008 року.
Період Данієля Кастеллані
Новим тренером польської збірної став Данієль Кастеллані, колишній тренер польської волейбольної команди «Скра» Белхатув. Рішення про його призначення оголосили 17 січня 2009 року.[10]. Найбільшим його успіхом стала перемога на Чемпіонаті Європи 2009 року, що відбувся в Туреччині. У 2010 році його звільнили через поганий виступ команди на Чемпіонаті світу 2010. PZPS виплатив йому компенсацію за дострокове розірвання договору.
Збірна після 2011 року
3 лютого 2011 року рішенням керівництва PZPS новим тренером обрали Андреа Анастазі. 23 лютого того ж року з ним підписали новий контракт. Одним із його перших кроків було усунення одного з лідерів команди Маріуша Влазлого. Того року він із командою брав участь у трьох міжнародних змаганнях: Світовій лізі, де здобули 3 місце, Чемпіонаті Європи, де команда теж зайняла 3 місце, кубку Світу — 2 місце. Також пройшли кваліфікацію на Олімпійські Ігри в Лондоні.
У 2012 році команда перемогла Світовій лізі, перемігши у фіналі з рахунком 3:0 збірну США[11]. Натомість виступ на Олімпійських іграх у Лондоні закінчився невдало. Збірна Польщі з волейболу тоді вважалася одним з фаворитів на здобуття олімпійських медалей, проте команда вибула з турніру програвши майбутнім чемпіонам росіянам з рахунком 0:3. Сезон 2013 збірна почала з виступів у світовій лізі, де захищали золоті медалі, які було завойовано рік тому. Однак на цьому турнірі поляки зазнали невдачі, сам турнір розпочався з чотирьох поразок (дві поразки від бразилцям та Фрації), що було найгіршим початком виступів для поляків на цьому турніру від 1999 року. Однак національна збірна все ще мала шанс пройти до фінального турніру, що відбувався тоді в Мар-дель-Плата, якби б вдалось виграти команди США та Аргентини.Проте після матчу Болгарами стало ясно, що чемпіонський титул захистити не вдастся. В першому матчі програли 0:3, це означало що повторити результати минулого року не вдасться. В матчі-реванші, який має лише престижне значення, поляки також програли цього разу 2: 3. В загальному пдсумкові Світової Ліги 2013 року поляки здобули 11 місце, що також було найгіршим результатом для збірної Польщі у Світовій лізі з 1998 року. Ще однією подією став чемпіонат Європи, де поляки у своїй групі зайняли 2 місце після національно команди Франції, що дало змогу грати в стикових матчах. Проте вже в першому матчі програли Болгарам 2:3, хоча на початку вигравали 2:0. Через погану результативність у сезоні збірної Анастасі був звільнений з посади 24 жовтня 2013 року. PZPS виплатило йому компенсацію за дострокове розірвання договору.
24 листопада 2013 PZPS вибрала новим тренером Стефан Антіга — француз, колишній професійний волейболіст, який кілька років грав у польській волейбольній лізі, але раніше не працював тренером. Він почав тренерувати збірну у травні 2014 року, закінчивши професійну кар'єру волейболіста. У 2014 році чоловіча збірна Польщі з Волейболу брала участь у відбіркових турах до чемпіонату Європи 2015 року. Суперниками в кваліфікаційній групі були Словенія, Македонія та Латвія. У першому кваліфікаційному етапі у Вроцлаві поляки виграли всі три поєдинки, програвши лише один сет. Через тиждень, під час другого кваліфікаційного турніру в Любляні, на початку вони програли матч проти Словенії в тай-брейку, але виграли два матчі поспіль з Латвією та Македонією з рахунком 3: 0 і вийшли на чемпіонат Європи. Пізніше команда почала грати у Світовій лізі, де перейшла до дивізіону I, тобто Еліти. Однак колективові не вдалося пройти до фінального етапу турніру, незважаючи на перемоги в тому числі двічі над Бразилією, Італією та Іраном, які виходили у фінальний етап турніру.
Найважливішим турніром для тренера та волейболістів став чемпіонат світу, що відбувався в Польщі. Польські волейболісти виграли перший груповий етап, де отримали перемогу в кожному матчі та здобули максимальну кількість балів, програвши лише один сет у матчі проти Камеруну. Суперниками на другому груповому етапі були США, Італія, Іран та Франція. Поляки розпочали цей етап з поразки 1-3 проти Сполучених Штатів, але згодом команда виграла ще 3 матчі і просунулася з другого місця в групі у третій груповий етап, де суперниками були Бразилія (чемпіони світу) та Росія (олімпійські чемпіони). На тому турнірі команда двічі перемогла із рахунком 3:2 і вийшла з групи з першого місця. У півфіналі суперниками була збірна Німеччини, яку польські волейболісти перемогли з рахунком 3:1, завдяки чому після 8 років вийшли у фінал чемпіонату світу, де їх суперником була Бразилія, яким поляки програли раніше з рахунком 0:3 у 2006 році. У першому сеті бразильці впевнено домінували та виграли, але в наступних сетах польська команда виграла їх, і таким чином команда здобула перемогу другий в своїй історії і перший за 40 років чемпіонат світу з волейболу. У Світовій Лізі 2015 польська команда зайняла 4 місце. На Кубку світу 2015 команда здобула бронзу. Під час Чемпіонату з волейболу 2015 команда здобула 5 позицію. Після перемоги в на кваліфікаційному турнірі, що проходив в Японії, польська команда здобула право участі на олімпіаді, що відбувалася в Ріо в 2016 році. На самому турнірі збірній вдалось портрапити до чвертьфіналу і зайняти 5-8 місця. У Лізі світу 2016 польська збірна зайняла 5 місце. 10 жовтня 2016 року Польська федерація волейболу оголосила про розірвання тренерського контракту з французом.
7 лютого 2018 року PZPS вибрав новим тренером Польщі бельгієць Вітал Гейнен. З новим тренером команда пройшла до фінального турніру Ліги Наців 2018 року.
30 вересня 2018 року на чемпіонаті світу 2018 після перемоги у фіналі в Турині над збірної Бразилії 3:0 біло-червоні захистили свій титул чемпіона світу.
Знову польська збірна пройшла у фінальний етап ліги націй 2019, який грали в Чикаго, де граючи в експериментальному складі, що складається в основному з гравців молодого покоління, вона посіла 3 місце.
У кваліфікаційному турнірі до олімпійських ігор в Токіо, який відбувся в Тримісті, збірна Польщі перемогла, вигравши всі матчі. У 2019 році команда зайняла 2 місце на турнірі Кубку світу.
Історичні ігри
- Літні Олімпійські ігри:
- Перший матч турніру: 13 листопада 1968, Японія — Польща 3:0 (15:9, 15:11, 15:10), Мексика 1968
- Перша перемога на турнірі: 16 листопада 1968, Польща — Мексика 3:1 (15:10, 7:15, 15:4, 15:3), Мексика 1968
- Перемога в фіналі: 30 липень 1976, Польща — СРСР 3:2 (11:15, 15:13, 12:15, 19:17, 15:7), Монреаль 1976
- Чемпіонати світу:
- Перший матч турніру: 10 вересня 1949, Польща — Нідерлани 3:0, Прага 1949
- Перша перемога на турнірі: 10 вересня 1949, Польща — Нідерланди 3:0, Прага 1949
- Перемога на турнірі: 28 листопада 1974, Польща — Не було класичного фіналу, той хто перміг в групі перемагав на турнірі 1974
- Перемога в фіналі: 21 вересня 2014, Польща — Бразилія 3:1, Катовиці 2014
- Перемога в фіналі: 30 вересня 2018, Польща — Бразилія 3:0, Торунь 2018
- Чемпіонат Європи:
- Перший матч у фіналі: 15 листопада 1950, Чехословаччина — Польща 3:1 (15:12, 15:9, 14:16, 15:7), Софія 1950
- Перша перемога в фіналі: 22 червня 1955, Польща — Угорщина 3:1 (15:12, 13:15, 15:10, 15:9), Бухарест 1955
- Перемога в фіналі: 13 вересня 2009, Польща — Франція 3:1 (29:27, 25:21, 16:25, 26:24), Ізмір 2009
- Світова ліга:
- Кубок світу:
- Кубок Великих Чемпіонів:
Участь у міжнародних турнірах
Статистика
Змагання | Всього | |||
---|---|---|---|---|
Волейбол на Олімпійських Іграх | 1 | 0 | 0 | 1 |
Чемпіонат світу | 3 | 1 | 0 | 4 |
Чемпіонат Європи з волейболу | 1 | 5 | 3 | 9 |
Кубок світу | 0 | 3 | 1 | 3 |
Всесвітній кубок чемпіонів з волейболу | 0 | 0 | 0 | 0 |
Ліга Націй | 0 | 0 | 1 | 1 |
Світова ліга | 1 | 0 | 1 | 2 |
Європейські ігри | 0 | 0 | 0 | 0 |
Євроліга | 0 | 0 | 1 | 1 |
Універсіада з волейболу | 0 | 2 | 0 | 2 |
Змагання Дружба 84 з волейболу | 0 | 0 | 1 | 1 |
Всього | 6 | 10 | 8 | 24 |
Товариські турніри | Всього | |||
---|---|---|---|---|
Меморіал пам'яті Губерта Єжи Вагнера | 8 | 5 | 3 | 16 |
Всього | 8 | 5 | 3 | 16 |
Олімпійські ігри
Переможці Срібні призери Третє місце Четверте місце
|
Чемпіонати світу
Чемпіонат світу таблиця | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Раунд | Позиція | GP | MW | ML | SW | SL | Склад |
1949 | Фінальний етап | 5 | 7 | 2 | 5 | 9 | 15 | Склад |
1952 | 7–11 місця | 7 | 7 | 5 | 2 | 17 | 6 | Склад |
1956 | Фінальний етап | 4 | 10 | 7 | 3 | 23 | 11 | Склад |
1960 | Фінальний етап | 4 | 10 | 7 | 3 | 24 | 14 | Склад |
1962 | Фінальний Етап | 6 | 11 | 5 | 6 | 23 | 19 | Склад |
1966 | Фінальний етап | 6 | 10 | 6 | 4 | 22 | 18 | Склад |
1970 | Фінальний Етап | 5 | 11 | 7 | 4 | 24 | 21 | Склад |
1974 | Фінальний Етап | 1 | 11 | 11 | 0 | 33 | 10 | Склад |
1978 | 5–8 місця | 8 | 9 | 5 | 4 | 18 | 16 | Склад |
1982 | 5–8 місця | 6 | 9 | 5 | 4 | 17 | 14 | Склад |
1986 | 9–12 місця | 9 | 8 | 4 | 4 | 15 | 12 | Склад |
1990 | Не кваліфікувалися | |||||||
1994 | ||||||||
1998 | Груповий Етап | 17 | 3 | 1 | 2 | 4 | 6 | Склад |
2002 | Другий Раунд | 11 | 6 | 4 | 2 | 15 | 10 | Склад |
2006 | Фінал | 2 | 11 | 10 | 1 | 30 | 6 | Склад |
2010 | Другий раунд | 13 | 5 | 3 | 2 | 9 | 9 | Склад |
2014 | Фінал | 1 | 13 | 12 | 1 | 37 | 15 | Склад |
2018 | Фінал | 1 | 12 | 9 | 3 | 32 | 14 | Склад |
2022 | Кваліфікувалися якдіючі чемпіони | |||||||
Всього | 3 Титули | 17/19 | 153 | 103 | 50 | 352 | 216 | — |
Кубок Світу
Кубок Світу | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Раунд | Позиція | GP | MW | ML | SW | SL | Склад | |
1965 | Final Group | 2 | 7 | 6 | 1 | 20 | 9 | Склад | |
1969 | 7th–11th places | 8th | 6 | 3 | 3 | 12 | 9 | Склад | |
1977 | Final Group | 4th | 8 | 6 | 2 | 18 | 13 | Склад | |
1981 | Round Robin | 4th | 7 | 4 | 3 | 14 | 13 | Склад | |
1985 | Не брали участі | ||||||||
1989 | |||||||||
1991 | |||||||||
1995 | |||||||||
1999 | |||||||||
2003 | |||||||||
2007 | |||||||||
2011 | Round Robin | 2 | 11 | 8 | 3 | 30 | 15 | Склад | |
2015 | Round Robin | 3 | 11 | 10 | 1 | 31 | 11 | Склад | |
2019 | Round Robin | 2 | 11 | 9 | 2 | 30 | 9 | Склад | |
Всього | 0 Титулів | 7/14 | 61 | 46 | 15 | 155 | 79 | — |
Всесвітній кубок чемпіонів по волейболу
Всесвітній кубок таблиця | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Раунд | Позиція | GP | MW | ML | SW | SL | Склад | |
1993 | Не брали участі | ||||||||
1997 | |||||||||
2001 | |||||||||
2005 | |||||||||
2009 | Round Robin | 4th | 5 | 2 | 3 | 9 | 10 | Склад | |
2013 | Не брали участі | ||||||||
2017 | |||||||||
Всього | 0 Титулів | 1/7 | 5 | 2 | 3 | 9 | 10 | — |
Ліга Націй
Волейбольна Ліга Націй таблиця | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Раунд | Позиція | GP | MW | ML | SW | SL | Squad |
2018 | Фінальний Етап | 5 | 17 | 10 | 7 | 33 | 25 | Склад |
2019 | Півфінал | 3 | 19 | 14 | 5 | 48 | 31 | Склад |
Всього | 0 Титулів | 2/2 | 36 | 24 | 12 | 81 | 56 | — |
Реєстри Ліги націй | ||
---|---|---|
Рік | Позиція | Реєстер |
2018 Ліль | 5 місце | Музай, Курек, Шальпак, Шульц, Леманські, Джизга, Ломач, Кохановські, Шлівка, Заторські, Журек, Кволек, Бенек (C), Беднож. |
2019 Чікаго | Бронзові медалі | Музай, Коменда, Качмарек, Грущинський, Боландж, Кволек, Януш, Форналь, Беднож, Попівчак, Лукасік, Клос (C), Врона, Губер. Головний тренер: Гейнен |
Світова ліга
- 1998 Мілан — 10 місце
- 1999 Мар-дель-Плата — 8 місце
- 2000 Роттердам — 8 місце
- 2001 Катовиці — 7 місце
- 2002 Бело-Орізонте — 5 місце
- 2003 Мадрид — 9 місце
- 2004 Рим — 7 місце
- 2005 Белград — 4 місце
- 2006 Москва — 7 місце
- 2007 Катовиці — 4 місце
- 2008 Ріо-де-Жанейро — 5 місце
- 2009 Белград — 9 місце
- 2010 Кордова — 10 місце
- 2011 Гданськ — Бронзові Призери
- 2012 Софія — Золоті призери
- 2013 Мар-Дель-Плата — 11 місце
- 2014 Флоренція — 8 місце
- 2015 Ріо-де-Жанейро — 4 місце
- 2016 Краків — 5 місце
- 2017 Корітіба — 8 місце
Турнір пам'яті Губерта Єжи Вагнера
- 2003 Ольштин — Срібні призери
- 2004 Ольштин — Срібні призери (Основна Команда) / 5 місце (Команда B)
- 2005 Ольштин/Ілава — Срібні призери
- 2006 Оструда/Ілава/Ольштин — Золоті призери (Основна Команда) / 6 місце (Команда B)
- 2007 Ольштин/Ельблонг/Оструда — Бронзові призери
- 2008 Ольштин — Золоті призери
- 2009 Лодзь — Золоті призери
- 2010 Бидгощ — Бронзові призери
- 2011 Катовіце — 4 місце
- 2012 Зелена Гура — Золоті призери
- 2013 Плоцьк — Золоті призери
- 2014 Краків — Срібні призери
- 2015 Торунь — Золоті призери
- 2016 Краків — Бронзові призери
- 2017 Краків — Золоті призери
- 2018 Краків — Золоті призери
- 2019 Краків — Срібні призери
Чемпіонати Європи
Чемпіонати Європи таблиця | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Раунд | Позиція | GP | MW | ML | SW | SL | Склад |
1948 | Не брали участі в кваліфікації | |||||||
1950 | Round Robin | 6 | 5 | 0 | 5 | 3 | 15 | Склад |
1951 | Не брали участі в кваліфікації | |||||||
1955 | Фінальна стадія | 6 | 9 | 4 | 5 | 17 | 19 | Склад |
1958 | Фінальна стадія | 6 | 11 | 7 | 4 | 25 | 15 | Склад |
1963 | Фінальна стадія | 6 | 9 | 5 | 4 | 18 | 16 | Склад |
1967 | Фінальна стадія | 3 | 10 | 7 | 3 | 25 | 13 | Склад |
1971 | Фінальна стадія | 6 | 8 | 3 | 5 | 14 | 16 | Склад |
1975 | Фінальна стадія | 2 | 7 | 5 | 2 | 17 | 9 | Склад |
1977 | Фінальна стадія | 2 | 7 | 5 | 2 | 18 | 9 | Склад |
1979 | Фінальна стадія | 2 | 7 | 6 | 1 | 18 | 8 | Склад |
1981 | Фінальна стадія | 2 | 7 | 6 | 1 | 18 | 5 | Склад |
1983 | Фінальна стадія | 2 | 7 | 6 | 1 | 19 | 9 | Склад |
1985 | Фінальна стадія | 4 | 7 | 4 | 3 | 14 | 11 | Склад |
1987 | Не кваліфікувалися | |||||||
1989 | Груповий етап | 7 | 7 | 4 | 3 | 15 | 11 | Склад |
1991 | Груповий етап | 7 | 7 | 4 | 3 | 14 | 15 | Склад |
1993 | Груповий етап | 7 | 7 | 3 | 4 | 14 | 14 | Склад |
1995 | Груповий етап | 6 | 7 | 3 | 4 | 10 | 12 | Склад |
1997 | Не кваліфікувалися | |||||||
1999 | Не кваліфікувалися | |||||||
2001 | Груповий етап | 5 | 7 | 5 | 2 | 15 | 13 | Склад |
2003 | Груповий етап | 5 | 7 | 4 | 3 | 17 | 12 | Склад |
2005 | Груповий етап | 5 | 5 | 3 | 2 | 10 | 7 | Склад |
2007 | Груповий етап | 11 | 6 | 1 | 5 | 8 | 16 | Склад |
2009 | Фінал | 1 | 8 | 8 | 0 | 24 | 7 | Склад |
2011 | Півфінал | 3 | 7 | 4 | 3 | 14 | 12 | Склад |
2013 | Раунд 16 | 9 | 4 | 2 | 2 | 9 | 8 | Склад |
2015 | Чвертьфінал | 5 | 4 | 3 | 1 | 11 | 4 | Склад |
2017 | Груповий етап | 10 | 4 | 2 | 2 | 6 | 6 | Склад |
2019 | Півфінал | 3 | 9 | 8 | 1 | 25 | 4 | Склад |
2021 | Автоматично беруть участьяк сторана яка приймає змагання | |||||||
Всього | 1 Титулів | 26/31 | 183 | 112 | 71 | 398 | 286 | — |
Команда
Поточний склад
Гравці та персонал волейбольної команди Польщі:
Головний тренер: | Вітал Гейнен |
Асистенти: | Міхал Мєшко Гоголь, Себастьян Павлік |
Тренери з фізичної підготовки: | Якуб Ґнядо, Фонс Вранкен |
Лікарі: | Ян Сокаль, Кшиштоф Зайонц, Веслав Маронь, Себастьян Жаб'єрек |
Фізіотерапевти: | Томаш Пєчко, Матеуш Ковалік |
Скаут: | Роберт Кажм'єрчак |
Офіційний речник: | Маріуш Шишко |
Менеджери: | Губерт Томашевські, Анджей Волковицький |
No. | Імя | Дата народження | Висота | Вага | Спайк | Блок | 2020–21 клуб |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Пйотр Новаковський | 18 грудня 1987 | 2,05 m (6 ft 9 in) | 101 kg (223 lb) | 360 cm (140 in) | 338 cm (133 in) | VERVA Варшава ORLEN Paliwa |
3 | Мацей Музай | 21 травня 1994 | 2,08 metres (6 ft 10 in) | 88 kg (194 lb) | 379 cm (149 in) | 340 cm (130 in) | Урал Уфа / Перуджа |
6 | Давід Конарський | 31 серпня 1989 | 1,98 m (6 ft 6 in) | 101 kg (223 lb) | 355 cm (140 in) | 335 cm (132 in) | «Чарні» Радом |
7 | Артур Шальпук | 20 березня 1995 | 2,01 m (6 ft 7 in) | 93 kg (205 lb) | 350 cm (140 in) | 325 cm (128 in) | VERVA Warszawa ORLEN Paliwa |
9 | Вільфредо Леон | 31 липня 1993 | 2,01 m (6 ft 7 in) | 93 kg (205 lb) | 380 cm (150 in) | 346 cm (136 in) | Перуджа |
10 | Дам'ян Войташек | 7 вересня 1988 | 1,80 m (5 ft 11 in) | 79 kg (174 lb) | 330 cm (130 in) | 305 cm (120 in) | VERVA Warszawa ORLEN Paliwa |
11 | Фабіян Джизга | 3 січня 1990 | 1,96 m (6 ft 5 in) | 90 kg (200 lb) | 335 cm (132 in) | 325 cm (128 in) | Ресовія |
12 | Гжегож Ломач | 1 жовтня 1987 | 1,88 m (6 ft 2 in) | 80 kg (180 lb) | 336 cm (132 in) | 309 cm (122 in) | Скра |
13 | Міхал Куб'як (C) | 23 лютого 1988 | 1,92 m (6 ft 4 in) | 87 kg (192 lb) | 340 cm (130 in) | 320 cm (130 in) | Панасонік Пантерс |
14 | Александер Слівка | 24 травня 1995 | 1,98 m (6 ft 6 in) | 83 kg (183 lb) | 342 cm (135 in) | 325 cm (128 in) | ЗАКСА |
15 | Якуб Кохановський | 17 липня 1997 | 1,99 m (6 ft 6 in) | 84 kg (185 lb) | 360 cm (140 in) | 319 cm (126 in) | ЗАКСА |
17 | Павел Заторський | 21 червня 1990 | 1,84 m (6 ft 0 in) | 73 kg (161 lb) | 328 cm (129 in) | 304 cm (120 in) | ЗАКСА |
18 | Бартош Кволек | 17 липня 1997 | 1,93 m (6 ft 4 in) | 93 kg (205 lb) | 343 cm (135 in) | 320 cm (130 in) | ЗАКСА |
20 | Матеуш Бенек | 5 квітня 1994 | 2,10 m (6 ft 11 in) | 98 kg (216 lb) | 351 cm (138 in) | 329 cm (130 in) | Скра |
Головні тренери
|
Асистенти
|
Гравці які зіграли найбільше матчів
Волейболісти, які нині грають у збірній, виділені жирним шрифтом.[12]
Номер | Гравець | Роки активності | Кількість ігор |
---|---|---|---|
1. | Пйотр Грушка | 1995-2011 | 450 |
2. | Павел Загумний | 1996-2014 | 427 |
3. | Веслав Гавловський | 1969-1980 | 366 |
4. | Ришард Босек | 1969-1986 | 359 |
5. | Іренеуш Клос | 1978-1987 | 337 |
6. | Томаш Вуйтович | 1973-1984 | 325 |
7. | Себастьян Швідерський | 1996-2011 | 322 |
Кшиштоф Ігначак | 1998-2017 | 322 | |
9. | Анджей Стельмах | 1990-2005 | 306 |
10. | Войцех Джизга | 1978-1985 | 291 |
11. | Войцех Рутковський | 1955-1968 | 290 |
12. | Едвард Скорек | 1964-1976 | 284 |
13. | Влодзимеж Налазек | 1978-1985 | 278 |
14. | Давид Мурек | 1996-2008 | 277 |
15. | Кшиштоф Стельмах | 1987-1997 | 274 |
16. | Влодзімеж Стефанський | 1969-1980 | 267 |
17. | Бартош Курек | 2007- | 287 |
18. | Лех Ласько | 1975-1984 | 261 |
19. | Вітольд Роман | 1987-1997 | 259 |
20. | Лешек Урбанович | 1985-1996 | 252 |
21. | Вацлав Голець | 1983-1991 | 250 |
22. | Лукаш Жигадло | 1998-2014 | 247 |
23. | Тадеуш Сівек | 1958-1968 | 243 |
24. | Марцін Мозджонек | 2007-2016 | 242 |
Збігнєв Зелінський | 1983-1990 | 242 | |
26. | Анджей Мартиняк | 1979-1987 | 240 |
Міхал Вінярський | 2004-2014 | 240 | |
28. | Пйотр Новаковський | 2008- | 230 |
Марцін Новак | 1994-2003 | 230 | |
30. | Ришард Сершульський | 1957-1967 | 226 |
31. | Здзіслав Амброзяк | 1963-1972 | 220 |
32. | Станіслав Госщіняк | 1965-1974 | 218 |
Марек Курбач | 1969-1979 | 218 | |
34. | Александр Скіба | 1967-1976 | 210 |
Губерт Вагнер | 1963-1971 | 210 | |
36. | Веслав Чайя | 1974-1980 | 205 |
Міхал Банкевич | 2001-2011 | 205 | |
38. | Вальдемар Каспарчак | 1984-1990 | 201 |
39. | Станіслав Бебель | 1968-1978 | 199 |
40. | Кшиштоф Стефановіч | 1983-1987 | 191 |
41. | Маріуш Шушко | 1989-1996 | 187 |
42. | Влодзімеж Садальський | 1970-1977 | 186 |
43. | Пйотр Василевський | 1985-1993 | 180 |
44. | Лукаш Кадзевич | 2001-2009 | 178 |
Мар'ян Кардас | 1982-2000 | 178 | |
46. | Мацей Ярош | 1977-1982 | 176 |
47. | Дам'ян Дацевич | 1993-2004 | 174 |
47. | Міхал Куб'як | 2011- | 174 |
49. | Мирослав Рибачевський | 1973-1980 | 169 |
50. | Міхал Руцяк | 2004-2014 | 166 |
51. | Збігнев Ясюкевич | 1967-1976 | 162 |
52. | Збігнев Зажицький | 1968-1976 | 159 |
Аркадіуш Вішневські | 1985-1995 | 159 | |
54. | Маріуш Влазлий | 2005-2014 | 155 |
Гжегош Шиманський | 1998-2007 | 151 | |
56. | Павел Папке | 1996-2003 | 149 |
57. | Ришард Юрек | 1981-1985 | 145 |
Маріуш Сордиль | 1989-1995 | 145 | |
60. | Даріуш Станіцький | 1983-1991 | 143 |
61. | Якуб Ярош | 2009-2015 | 142 |
Даніель Плінський | 2005-2010 | 142 | |
63. | Аркадіуш Голаш | 2001-2005 | 141 |
64. | Станіслав Здунчик | 1961-1971 | 140 |
65. | Роман Бартузі | 1990-1997 | 138 |
65. | Збігнев Бартман | 2008-2013 | 137 |
Ромуальд Пашкевич | 1961-1969 | 137 | |
67. | Роберт Пригель | 1996-2007 | 136 |
68. | Збігнєв Оушек | 1959-1967 | 129 |
Лешек Молєнда | 1975-1980 | 129 | |
70. | Фабіан Джизга | 2010- | 128 |
71. | Яцек Рухліцький | 1983-1986 | 126 |
72. | Єжи Суханек | 1955-1966 | 125 |
73. | Анджей Сольський | 1989-1995 | 122 |
74. | Войцех Гжиб | 2003-2015 | 120 |
Роберт Щербанюк | 1998-2004 | 120 | |
Мірослав Шлейф | 1954-1962 | 120 | |
Тадеуш Келпінський | 1959-1966 | 120 | |
78. | Маріан Радомський | 1952-1958 | 117 |
79. | Алексій Шоломський | 1952-1959 | 116 |
Павел Заторський | 2009- | 166 | |
81. | Ґжеґож Ломач | 2009- | 165 |
82. | Пйотр Гацек | 2005-2016 | 114 |
83. | Богдан Томашавський | 1958-1966 | 113 |
84. | Владислав Кустра | 1975-1980 | 111 |
Леонард Тетянець | 1957-1962 | 111 | |
86. | Альфред Шперлінг | 1956-1962 | 110 |
Вальдемар Полещук | 1953-1959 | 110 | |
88. | Александер Гедіга | 1958-1964 | 108 |
89. | Кшиштоф Ольщевський | 1980-1984 | 107 |
90. | Павел Воїцький | 2005-2016 | 102 |
Ян Сух | 1970-1973 | 102 | |
92. | Тадеуш Влецял | 1951-1957 | 101 |
Склад збірної Польщі 2020 рік
Номер | Гравець | Дата Народженя | Ріст [см] | Клуб | Позиція |
---|---|---|---|---|---|
1 | Пітер Новаковський | 18.12.1987 | 205 | Верва Варшава | Ś |
2 | Мацей Музай | 21.05.1994 | 208 | Газпром-Юрга Сургут | A |
3 | Давід Конарські | 31.08.1989 | 198 | Ястшембський Венгель | A |
4 | Марцін Коменда | 24.05.1996 | 198 | Сталь Ниса | R |
6 | Бартош Курек | 29.08.1988 | 205 | Volley Monza | A |
7 | Артур Шальпук | 20.03.1995 | 201 | Скра Белхатів | P |
9 | Вільфредо Леон | 31.03.1993 | 201 | Сер Сейфти Перуджа | P |
10 | Дам'ян Войташек | 07.09.1988 | 180 | Верва Варшава | L |
11 | Фабіян Джизга | 03.01.1990 | 196 | Локомотив Новосибірськ | R |
12 | Гжегож Ломач | 01.10.1987 | 187 | Скра Белхатів | R |
13 | Міхал Куб'як | 23.02.1988 | 191 | Panasonic Panthers | P |
14 | Александр Шлівка | 24.05.1995 | 196 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле | P |
15 | Якуб Кохановський | 17.07.1997 | 199 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле} | Ś |
17 | Павел Заторський | 21.06.1990 | 184 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле | L |
18 | Бартош Кволек | 17.07.1997 | 193 | Верва Варшава | P |
20 | Матеуш Бенек | 05.04.1994 | 210 | PGE Скра Белхатув | Ś |
21 | Томаш Форналь | 31.08.1997 | 200 | Ястшембський Венгель | P |
22 | Бартош Беднож | 25.07.1994 | 201 | Зеніт Казань | P |
77 | Карол Клос | 08.08.1989 | 201 | Скра Белхатув | Ś |
Тренер : Вітал Гейнен | |||||
Тренер ассистент : Міхал Мєшко Гоголь | |||||
Тренер ассистент : Себестьян Павлік | |||||
II тренер ассистент : Павел Воїцькі |
Чемпіонські склади
Команда чемпіонів світу — Мексика 1974
Гравець | Дата народження | Ріст [см] | Клуб | |
---|---|---|---|---|
Ришард Босек | 12 квітня 1950 | 189 | Пломєнь Міловіце | |
Віслав Чая | 12 квітня 1952 | 192 | AZS Ченстохова | |
Віслав Гавловський | 19 травня 1950 | 180 | Пломєнь Міловиці | |
Станіслав Госщінак | 18 липня 1944 | 182 | Ресовія | |
Марек Карбаж | 22 липня 1950 | 188 | Ресовія | |
Мирослав Рибачевський | 8 липня 1952 | 191 | AZS Ольштин | |
Влодзімеж Садальський | 29 снрпня 1949 | 191 | Пломєнь Міловиці | |
Александер Скіба | 26 лютого 1945 | 184 | Пломєнь Міловиці | |
Едвард Скорек | 13 червня 1943 | 192 | Легія Варшава | |
Влодзімеж Стефанський | 20 листопада 1949 | 192 | Ресовія | |
Томаш Вуйтович | 22 вересня 1953 | 197 | Авія Швіднік | |
Збігнєв Зажицький | 8 вересня 1946 | 185 | Пломєнь Міловиці | |
Тренер Губерт Вагнер |
Команда олімпійських чемпіонів — Монреаль 1976
Номер | Гравець | Дата народження | Ріст [см] | Клуб |
---|---|---|---|---|
1 | Влодзімеж Стефанський | 20 листопада 1949 | 192 | Ресовія |
2 | Броніслав Бебель | 16 травня 1949 | 191 | Ресовія |
3 | Лех Леско | 2 червня 1956 | 197 | Авія Швіднік |
4 | Едвард Скорек | 13 червня 1943 | 192 | Легія Варшава |
5 | Томаш Вуйтович | 22 вересня 1953 | 197 | Авія Швіднік |
6 | Віслав Гавловський | 19 травня 1950 | 180 | Пломєнь Міловиці |
7 | Мірослав Рибачевський | 8 липня 1952 | 191 | AZS Ольштин |
8 | Збігнєв Любієвський | 6 листопада 1949 | 187 | AZS Ольштин |
9 | Ришард Босек | 12 квітня 1950 | 189 | Пломєнь Міловиці |
10 | Влодзімеж Садальський | 29 серпня 1949 | 191 | Пломєнь Міловиці |
11 | Збігєв Зажицький | 8 вересня 1946 | 185 | Пломєнь Міловиці |
12 | Марек Корбаж | 22 липня 1950 | 188 | Ресовія |
Тренер Губерт Вагнер |
Команда віцечемпіонів світу — Японія 2006
Номер | Гравець | Дата народження | Ріст [см] | Клуб |
---|---|---|---|---|
2 | Міхал Вінярський | 28 вересня 1983 | 200 | Trentino Volley |
3 | Пйотр Грушка (K) | 8 березня 1977 | 206 | Скра Белхатув |
4 | Даніель Плінський | 10 грудня 1978 | 205 | Ястшембський Венгель |
5 | Павел Загумний | 18 жовтня 1977 | 200 | AZS Ольштин |
7 | Войцех Ґжиб | 4 січня 1981 | 205 | AZS Ольштин |
9 | Лукаш Жигадло | 2 ерпня 1979 | 201 | Динамо Калінінград |
10 | Маріуш Влазлий | 4 серпня 1983 | 194 | Скра Белхатув |
11 | Лукаш Кадзевич | 20 вересня 1980 | 206 | Ястшембський Венгель |
12 | Гжегож Шиманський | 12 липня 1978 | 202 | Ястшембський Венгель |
13 | Себастьян Щвідерський | 26 червня 1977 | 193 | Umbria Volley |
15 | Пйотр Гацек | 16 вересня 1978 | 185 | AZS Ченстохова |
17 | Міхал Бонкєвич | 22 березня 1981 | 197 | AZS Ольштин |
Тренер — Рауль Лосано |
Команда переможець чемпіонату Європи — Туреччина 2009
Номер | Гравець | Дата народження | Ріст [см] | Клуб |
---|---|---|---|---|
1 | Пітер Новаковські | 18 грудня 1987 | 205 | AZS Ченстохова |
3 | Пйотр Грушка | 8 березня 1977 | 206 | Трансфер Бидгощ |
4 | Даніель Плінський | 10 грудня 1978 | 205 | Скра Белхатув |
5 | Павел Загумни (K) | 18 жовтня 1977 | 200 | Панатінайкос Афіни |
6 | Бартош Курек | 29 серпня 1988 | 205 | Скра Белхатув |
7 | Якуб Ярош | 10 лютого 1987 | 196 | ЗАКСА Кендзежин-Козле |
9 | Збігнєв Бартман | 4 травня 1987 | 198 | Газпром Сургут |
10 | Марцель Громадовські | 19 грудня 1985 | 202 | Paris Volley |
12 | Павел Воїцькі | 29 червня 1983 | 183 | Трансфер Бидгощ |
14 | Міхал Руцяк | 22 серпня 1983 | 191 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
15 | Пітер Гацек | 16 вересня 1978 | 185 | Скра Белхатув |
16 | Кшиштоф Ігначак | 15 травня 1978 | 188 | Ресовія |
17 | Міхал Бонкєвіч | 22 березня 1981 | 196 | Скра Белхатув |
18 | Марцін Можджонек | 9 лютого 1985 | 211 | Скра Белхатув |
Тренер Даніель Кастелані |
Команда переможців Світової Ліги 2012 — Софія, Болгарія 2012
Номер | Гравець | Дата нродження | Ріст [см] | Клуб |
---|---|---|---|---|
1 | Пітер Новаковські | 18.12.1987 | 205 | Ресовія |
2 | Міхал Вінярські | 28.09.1983 | 200 | Скра Белхатув |
4 | Гжегош Косок | 02.03.1986 | 206 | Ресовія |
5 | Павел Загумни | 18.10.1977 | 200 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
6 | Бартош Курек | 29.08.1988 | 205 | Динамо Москва |
7 | Якуб Ярош | 10.02.1987 | 196 | Latina Volley |
9 | Збігнєв Бартман | 04.05.1987 | 198 | Ресовія |
10 | Лукаш Вішнєвські | 03.02.1989 | 198 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
13 | Міхал Кубяк | 23.02.1988 | 192 | Ястшембський Венгель |
14 | Міхал Руцяк | 22.08.1983 | 190 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
15 | Лукаш Жигадло | 02.08.1979 | 200 | Факел Новий Уренгой |
16 | Кшиштоф Ігначак | 15.05.1978 | 188 | Ресовія |
17 | Павел Заторькі | 21.06.1990 | 184 | Скра Белхатув |
18 | Марцін Можджонек (K) | 09.02.1985 | 211 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
25 | Давід Конарські | 31.08.1989 | 198 | Трансфер Бидгощ |
Тренер Андреа Анастазі |
Команда чемпіонів світу — Польща 2014
Номер | Гравець | Дата народження | Ріст [см] | Клуб |
---|---|---|---|---|
1 | Пітер Новаковські | 18 грудня 1987 | 205 | Ресовія |
2 | Michał Winiarski (K) | 28 вересня 1983 | 200 | Скра Белхатув |
3 | Давід Конарські | 31 черпня 1989 | 198 | Ресовія |
5 | Павел Загумни | 18 жовтня 1977 | 200 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
7 | Карол Клос | 8 серпня 1989 | 201 | Скра Белхатув |
8 | Анджей Врона | 27 грудня 1988 | 205 | Скра Белхатув |
10 | Маріуш Влазли | 4 серпня 1983 | 194 | Скра Белхатув |
11 | Фабіян Джизга | 3 січня 1990 | 196 | Ресовія |
13 | Міхал Куб'як | 23 лютого 1988 | 191 | Халкбанк Анкара |
16 | Кшиштоф Ігначак | 15 травня 1978 | 188 | Ресовія |
17 | Павел Заторські | 21 червня 1990 | 184 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
18 | Марцін Можджонек | 9 лютого 1985 | 211 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
20 | Матеуш Міка | 21 січня 1991 | 206 | Трефл Гданськ |
21 | Рафал Бушек | 28 квітня 1987 | 194 | Ресовія |
Тренер — Стефан Антіґа |
Команда чемпіонів світу — Болгарія, Італія 2018
Номер | Гравець | Дата народження | Ріст [см] | Клуб |
---|---|---|---|---|
1 | Пітер Новаковські | 18 грудня 1987 | 205 | Трефл Гданськ |
3 | Давід Конарський | 31 серпня 1989 | 198 | Jastrzębski Węgiel |
6 | Бартош Курек | 29 серпня 1988 | 205 | Stocznia Szczecin |
7 | Артур Шальпук | 20 березеня 1995 | 200 | Скра Белхатув |
8 | Дам'ян Шульц | 26 лютого 1990 | 208 | Ресовія |
10 | Дам'ян Войташек | 7 вересня 1988 | 180 | Onico Warszawa |
11 | Фабіян Джизга | 3 січня 1990 | 196 | Локомотив Новосибірськ |
12 | Гжегош Ломач | 1 жовтня 1987 | 187 | Скра Белхатув |
13 | Міхал Куб'як (K) | 23 лютого 1988 | 191 | Panasonic Panthers |
14 | Олександр Шлівка | 24 травня 1995 | 196 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
15 | Якуб Кохановський | 17 липня 1997 | 199 | Скра Белхатув |
17 | Павел Заторські | 21 червня 1990 | 184 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
18 | Бартош Кволек | 17 липня 1997 | 193 | Верва Варшава |
20 | Матеуш Бенек | 5 квітня 1994 | 210 | ЗАКСА Кенджєжин-Кожле |
Тренер — Вітал Гейнен |
Постачальники форми
У таблиці нижче наведено історію постачальників форми для збірної Польщі з волейболу.
Період | Постачальник форми |
---|---|
до 1996 | Adidas |
1997-1999 | Nike |
2000-2002 | Adidas |
2003–2008 | ASICS |
2008– | Adidas |
Галерея фото
- 2011 ФІВБ Світова Ліга
- 2012 ФІВБ Світова Ліга
- 2013 ФІВБ Світова Ліга
Примітки
- Dzisiaj srebro, jutro złoto – historia polskiej siatkówki, cz.1. 14 listopada 2010.
- Dzisiaj srebro, jutro złoto - historia polskiej siatkówki, cz.1 (пол.). Siatka.org. 3 вересня 2007. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
- K. Mecner: 80 lat polskiej siatkówki. Ss. 45-46.
- K. Mecner. Historia siatkówki. Igrzyska Olimpijskie. с. 69–76.
- J. Busz. Mocne przebicia. с. 121–126.
- J. Busz. Mocne przebicia. с. 127.
- Volleyball Hall of Fame Honorees (англ.). Сайт волейбольного Зала славы. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 15 листопада 2011.
- K. Mecner. 80 lat polskiej siatkówki. с. 58–59, 62.
- K. Mecner. Historia siatkówki. Mistrzostwa Europy. с. 65–69.
- Anna Bagińska (18 січня 2009). Daniel Castellani: Poznałem już wasz sposób myślenia (пол.). Strefa Siatkówki (siatka.org). Процитовано 6 березня 2011.
- Gaweł, Krzysztof. Reprezentacja Polski wygrała Ligę Światową 2012 (пол.). Onet.pl. Процитовано 8 липня 2012.
- Reprezentanci Polski. Процитовано 22 листопада 2012.
Бібліографія
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Niemcy-Polska-10.1.2016 Siatkowka-Ostatnie minuty на YouTube // Andi Cuda. — 2016. — 10 січня. (пол.) |
- Jacek Busz: Mocne przebicia. Krajowa Agencja Wydawnicza, 1982. '
- Krzysztof Mecner: 80 lat polskiej siatkówki. Olsztyn: Hakus, 2001. ISBN 83-86926-08-2. '
- Krzysztof Mecner: Historia siatkówki. Igrzyska Olimpijskie. Katowice: "Benigier Media" Oficyna Wydawniczo-Usługowa, 2008. ISBN 978-83-924505-4-2. '
- Krzysztof Mecner: Historia siatkówki. Mistrzostwa Europy. Katowice: PTP, 2005. ISBN 83-918648-2-0. '
- Krzysztof Mecner: Historia siatkówki. Mistrzostwa Świata. Katowice: "Benigier Media" Oficyna Wydawniczo-Usługowa, 2007. ISBN 978-83-924505-0-4. '