Нікорник угандійський

Ніко́рник угандійський[2] (Apalis karamojae) — вид горобцеподібних птахів родини родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає в Уганді, Кенії і Танзанії.

?
Нікорник угандійський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тамікові (Cisticolidae)
Рід: Нікорник (Apalis)
Вид: Нікорник угандійський
Apalis karamojae
(Someren, 1921)
Підвиди
  • A. k. karamojae (Van Someren, 1921)
  • A. k. stronachi Stuart, S & Collar, 1985
Посилання
Вікісховище: Apalis karamojae
Віківиди: Apalis karamojae
ITIS: 558687
МСОП: 22713830

Опис

Довжина птаха становить 12—13 см. Верхня частина тіла сіра, крила і хвіст темно-сірі. Нижня частина тіла біла або кремово-біла. На вторинних махових перах вузька біла смуга. Крайні стернові пера білі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[3]

  • A. k. karamojae (Van Someren, 1921) — північно-східна Уганда;
  • A. k. stronachi Stuart, S & Collar, 1985 — північна Танзанія і південно-західна Кенія.

Поширення і екологія

Угандійські нікорники живуть в акацієвих і чагарникових заростях в савані. Віддають перевагу густим заростям Vachellia drepanolobium і Vachellia seyal на висоті від 1050 до 1580 м над землею.

Збереження

МСОП вважає цей вид вразливим. Популяцію угандійських нікорників дослідники оцінюють в 6000-150000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища[4]. Угандійські нікорники мешкають на території Національного парку Серенгеті.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Apalis karamojae.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 серпня 2021.
  4. Shaw, Philip; Mungaya, Elias (2006). The status and habitat of Karamoja Apalis Apalis karamojae in the Wembere Steppe, Sukumaland, Tanzania. Bird Conservation International 16 (2): 97–111. doi:10.1017/S0959270906000049.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.