Нінань

Нінань (спрощ.: 宁安; піньїнь: Níng'ān) — міський повіт китайського міста Муданьцзян, що в провінції Хейлунцзян.

Нінань
спр. китайська: 宁安市 (12 лютого 1993)
кит. 宁安县 (1 червня 1913)
Основні дані
44°20′34″ пн. ш. 129°27′43″ сх. д.
Країна Китай
Регіон Хейлунцзян
Поділ
  • Q10929597?, Q10945889?, Q10869415?, Q13974354?, Shiyand, Q11139540?, Q11151006?, Q10893598?, Q28825710?, Q10910203?, Q13975675?, Jingbod, Q10867109?, Q13976035?, Q13976400?
  • Площа 7200,54 км²
    Населення 440 000 осіб (2004)
    Часовий пояс UTC+8
    GeoNames 2035588
    OSM r2756931 ·R
    Поштові індекси 157400
    Міська влада
    Мапа
    Нінань
    Нінань (Китайська Народна Республіка)
    Нінань
    Нінань (Хейлунцзян)


     Нінань у Вікісховищі

    Географія

    Нінань розташовано на річці Муданьцзян, за 20 км на південь від окружного центру Муданьцзяна.

    Історія

    Нінгута серед найважливіших міст Маньчжурії на мапі 1851 року

    У середньовіччі на місці сучасного міського повіту Нанань розташовувалось місто Нінгута. Будучи одним з найпівденніших міст у басейні Амуру, в XVII столітті Нінгута була головною базою цінської влади в регіоні. У 1650-х роках Нінгута на певний час стала головною базою маньчжурів у їхніх війнах проти російських першопрохідців, які намагались колонізувати басейн Амуру. З Нінгути маньчжурські сили вийшли 1652 року для того, щоб вигнати Хабарова з Ачанська, втім зазнали поразки. З Нінгути ж 1654 року вниз Хурхою та Сунгарі вирушив флот Шархуди, який 1658 року розбив Онуфрія Степанова на Амурі біля гирла Сунгарі[1].

    Хоч до кінця XVII століття маньчжури збудували низку інших міст у басейні Амуру Гірін на Сунгарі, Ціцікар і Мергень на Нуньцзяні, Айгунь на Амурі, — Нінгута й далі залишалася одним з найважливіших міст Маньчжурії до початку XX століття, коли Китайсько-Східна залізниця перетнула річку Хурху (Муданьцзян) за 20 км на північ від Нінгути, й місто Муданьцзян, що там виникло, почало швидко зростати й невдовзі затьмарило стару Нінгуту.

    1907 року розпочалось переведення системи управління Маньчжурією з військового курсу на цивільний. Ще 1903 року при нінгутинському фудутуні заснували Суйфеньський комісаріат. 1909 року його підвищили в статусі до управи провінції Гірін; фудутунство при цьому розформували. 1910 року Суйфеньську управу перейменували в Нінаньську управу.

    Після Синьхайської революції відбулась зміна системи управління Китаєм: управи було ліквідовано, 1913 року створено повіт Нінань провінції Гірін.

    1931 року Маньчжурію окупували японські війська, а 1932 року було створено маріонеткову Маньчжурську державу. 1934 року там створили провінцію Біньцзян, до складу якої ввійшов повіт Нінань. 1937 року він перейшов до складу нової провінції Муданьцзян.

    Після Другої світової війни повіт Нінань у квітні 1946 року ввійшов до складу нової провінції Суйнін. У серпні 1946 року північну частину повіту Нінань виокремили в повіт Синьхай. У жовтні того ж року провінцію Суйнін переформували на Спеціальний район Муданьцзян; водночас із повіту Нінань виділили окремий повіт Цзінбо. У серпні 1947 року спеціальні райони Муданьцзян і Дунань об'єднали в провінцію Муданьцзян. У липні 1948 року рішення про створення провінції Муданьцзян скасували, й ті землі ввійшли до складу провінції Сунцзян. У жовтні 1948 року повіт Цзінбо ліквідували, а його територія повернулася повіту Нінань. 1954 року провінцію Сунцзян приєднали до провінції Хейлунцзян.

    У лютому 1956 року уряд Хейлунцзяну створив Спеціальний район Муданьцзян, до складу якого ввійшов повіт Нінань. При цьому розформували повіт Хайлінь, а його західна частина ввійшла до складу повіту Нінань; 1962 року повіт Хайлінь відновили. У жовтні 1983 року утворено міський округ Муданьцзян, а повіт Нінань увійшов до його складу. 12 лютого 1993 року повіт Нінань переформували на міський повіт.

    Адміністративний поділ

    Нінань поділяється на 1 вуличний комітет, 7 селищ, 3 волості та 2 національні волості.

    Назва Оригінал Статус Населення
    осіб (2010)
    Координати
    Ченцюй
    城区街道办事处
    вуличний комітет
    73.892
    44°20′59″ пн. ш. 129°28′15″ сх. д.
    Дунцзінчен
    东京城镇
    селище
    43.371
    44°06′48″ пн. ш. 129°12′37″ сх. д.
    Хайлан
    海浪镇
    селище
    39.600
    44°19′30″ пн. ш. 129°14′01″ сх. д.
    Бохай
    渤海镇
    селище
    36.258
    44°07′09″ пн. ш. 129°09′42″ сх. д.
    Цзяннань
    江南朝鲜族满族乡
    національна волость
    30.882
    44°19′54″ пн. ш. 129°28′19″ сх. д.
    Шіянь
    石岩镇
    селище
    29.288
    44°10′25″ пн. ш. 129°20′14″ сх. д.
    Нінань
    宁安镇
    селище
    28.118
    44°20′59″ пн. ш. 129°28′15″ сх. д.
    Шалань
    沙兰镇
    селище
    26.502
    44°09′59″ пн. ш. 128°58′27″ сх. д.
    Саньлін
    三陵乡
    волость
    21.283
    44°10′00″ пн. ш. 129°06′33″ сх. д.
    Волун
    卧龙朝鲜族乡
    національна волость
    17.336
    44°09′58″ пн. ш. 129°24′20″ сх. д.
    Махе
    马河乡
    волость
    17.085
    44°01′07″ пн. ш. 129°11′57″ сх. д.
    Цзінбо
    镜泊乡
    волость
    16.630
    43°47′28″ пн. ш. 128°55′00″ сх. д.
    Ланьган
    兰岗镇
    поселок
    14.756
    44°15′50″ пн. ш. 129°24′25″ сх. д.

    Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.