Ніфльгейм

Ніфльгейм (давньоскан. Niflheim або Niflheimr — «Світ туману»[1]) — в германо-скандинавській міфології один з дев'яти світів, земля льоду і туману, місце проживання льодових велетнів, один з першосвітів.

В легендах говориться, що Ніфльгейм знаходився на північ від безодні Ґіннунґаґап. А на південь від безодні був розташований Муспельгейм.

У міфах розповідається, що спочатку в Ніфльгеймі почало бити джерело Гверґельмір.[2] Мороз перетворював воду на лід, але джерело било без упину, і льодяні брили повільно сунулись до Муспельгейму. Коли лід наблизився до царства вогню, то почав танути. Іскри, які вилітали з Муспельгейму, змішались з талим льодом, і вдихнули у нього життя. Так з'явився велетень Імір, перше живе створіння.

До Ніфльгейму тягнеться один з коренів світового дерева — ясена Іґґдрасілля.

У «Молодшій Едді» («Видіння Гюльві») про Нифльгейм розповідається так: «… Ніфльгейм існував за багато століть до створення землі. В середині його є потік, що зветься Вергельмір, і випливають з нього річки: Свьоль, Гуннтра, Фьoрм, Фімбультуль, Слід і Хрід, Сюльг і Ульг, Від, Лейфт. А річка Гьoлль тече біля самих воріт Гель».[3]