Ніїґата

Ніїґа́та (яп. 新潟市, にいがたし, МФА: [ɲiːgata ɕi̥]) місто в Японії, в префектурі Ніїґата.

Ніїґата
Прапор
Країна Японія
Регіон Тюбу
Префектура  Ніїґата
ISO 3166-2 15100-9
Площа 726,10 км² (1 квітня 2009[1])
Населення 812 041 осіб (1 червня 2011[2])
Густота 1118.4 осіб / км²
city.niigata.lg.jp(яп.)
city.niigata.lg.jp/multilingual/(англ.)(кор.)(рос.)(фр.)

Ніїґата у Вікісховищі

Короткі відомості

Розташоване в північно-східній частині префектури, на березі Японського моря, в нижній течії річки Сінано. Адміністративний центр префектури. Входить до списку міст державного значення Японії. Виникло на основі портового містечка раннього нового часу. Стало міжнародним портом після укладання японсько-американського договору 1858 року. Отримало статус міста 1 квітня 1889 року. Основою економіки є рибальство, машинобудування, хімічна промисловість, видобуток і переробка нафти і природного газу, комерція. Станом на 1 квітня 2009[1] площа району становила &&&&&&&&&&&&0726.0100000726,10 км². Станом на 1 червня 2011[2] населення району становило &&&&&&&&&0812041.&&&&00812 041 осіб.

Географія

Ніїґата розташована на берегах Японського моря і має багато лагун — Фукусіма, Тояно та інші. Містом також протікають дві великі річки Сінано і Аґано. Через це Ніїґату інколи називають «столицею води».

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць серпень із середньою температурою 26.6 °C (79.9 °F). Найхолодніший місяць січень, із середньою температурою 2.8 °С (37 °F).[3]

Клімат Ніїґати
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15 16 25 28 32 32 36 37 36 30 25 20 37
Середній максимум, °C 5,5 6 9,7 16 21 24,5 28,2 30,6 26,2 20,3 14,2 8,7 17,6
Середня температура, °C 2,8 2,9 5,8 11,5 16,5 20,7 24,5 26,6 22,5 16,4 10,5 5,6 13,9
Середній мінімум, °C 0,2 0,1 2,3 7,3 12,7 17,6 21,7 23,4 19,2 12,8 7 2,7 10,6
Абсолютний мінімум, °C −7 −10 −4 −1 2 10 13 15 10 3 0 −6 −10
Норма опадів, мм 190 120 100 100 90 110 170 120 170 160 190 230 1790
Годин сонячного сяйва 57,1 75,1 128,4 181,8 200,2 173,1 169,4 214,9 150,7 144,0 89,9 60,5 1642,5
Днів з опадами 23,9 19,7 17,8 12,9 11,3 11,2 13,4 9,5 13,4 15,8 19,5 24,2 192,6
Днів зі снігом 22,9 20,2 11,4 0,9 0 0 0 0 0 0 2,1 13,3 70,8
Вологість повітря, % 72 71 67 65 69 74 77 73 73 71 71 72 71
Джерело: Weatherbase[4], Метеорологічне управління Японії (сонце, дні з опадами)[5][6]

Історія

У період Едо (16031867) сільські поселення на території сучасного міста розвилися у портове містечко Ніїґата, яке стало одним із головних осередків торгівлі на Японському морі. 1858 року Японія, яка перебувала у ізоляції від країн Заходу, відкрила цей порт для суден США та Великої Британії, перетворивши Ніїґату на центр міжнародної торгівлі. Під час Другої світової війни місто зазнало нищівних руйнувань, але відродилося. 1996 року воно було зараховане до особливих міст Японії, а з 2005 року стала містом державного значення.

Сьогодні Ніїґата є найбільшим населеним пунктом на узбережжі Японського моря. Через те, що місто розрослося за рахунок поглинання сусідніх провінційних містечок і сіл, де переважають аграрні краєвиди, його інколи жартома називають «місто державного значення фермерського типу».

Адміністративний поділ

Ніїґата поділяється на 8 міських районів:

  1. Акіха
  2. Кіта
  3. Конан
  4. Мінамі
  5. Нісі
  6. Нісікан
  7. Тюо
  8. Хіґасі

Безпека

Транспорт

Освіта

Відомі особистості

В поселенні народився:

Примітки

  1. Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 6 серпня 2011 .
  2. Статистика префектури Ніїґата // Сайт префектури Ніїґата. Переглянуто 6 серпня 2011 .
  3. Клімат Ніїґати
  4. Weatherbase.
  5. 気象庁 / 平年値(年・月ごとの値). Метеорологічне управління Японії.
  6. 観測史上1~10位の値( 年間を通じての値)). Метеорологічне управління Японії. Процитовано 2 грудня 2011.
  7. Офіційна сторінка Управління морської безпеки Японії

Джерела та література

Ніїґата // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.