Оберин Мартелл

Оберин приїжджає до Королівської Гавані (Kings Landing) на чолі дипломатичної місії Дорна, на запрошення Тиріона Ланністера, колишньої правиці короля. Оберин прагне посісти місце у Малій королівський раді замість свого старшого брата Дорана Мартелла, та помститись за вбивство своєї сестри Елії Мартелл. Невдовзі Тиріона звинувачують в отруєнні Джоффрі Баратеона і Оберин добровільно погоджується бути представником карлика у двобої на смерть, знаючи, що він буде битися з Грегором «Горою» Кліганом, який вбив Елію Мартелл та її дітей. Під час бою Оберин домінує над Кліганом, завдає йому численних ран і вимагає зізнатись у вбивстві своєї сестри. Проте він поводиться занадто самовпевнено та недбало у, здавалось би, вже виграшному бою, і це призводить до того, що ледве живий Грегор хапає свого противника, вичавлює йому очі та розтрощує голову сталевим броньованим кулаком.

	<...> Кліган блискавично викинув руку та схопив дорнянина під коліном. Червоний Гад щосили опустив меча, але він уже втратив рівновагу, тож хіба що лишив чергову вм’ятину на наручнику в Гори. А тоді й узагалі довелося про меча забути, адже Грегор напружив руку і смикнув дорнянина на себе. Вони почали борюкатись у поросі та крові, а зламаний спис сіпався туди-сюди. Тиріон із жахом спостерігав, як Гора обхопив княжича здоровезною рукою, притискаючи до грудей, мов коханця. — Елія Дорнська,— промовив сер Грегор так, що почули всі, коли ці двоє опинилися близенько, що й поцілуватися могли.— Я вбив її верескливе щеня,— він метнув вільну руку Оберину в незахищене обличчя, застромивши йому в очі сталеві пальці.— А тоді зґвалтував її,— сталевим кулаком Кліган ударив дорнянина просто в рот, трощачи зуби.— А тоді розбив їй кляту голову. Отак! Коли він замахнувся величезним кулаком, кров у нього на латній рукавиці парувала в холодному світанковому повітрі. Долинув нудотний хрускіт. <...>
— «Буря мечів», КМ-Букс (Україна, 2015)

Після жахливої смерті Оберина, Доран Мартелл, на звинувачення своєї доньки Аріанни у бездіяльності, повідомляє, що справжня мета Оберина була не в тому, щоб посісти почесне місце в Малій королівський раді, а в руйнуванні влади та в знищенні родини Ланністерів.

	<...> Ти плутаєш терпець з терпимістю. Я все робив для знищення Тайвіна Ланністера з того самого дня, коли мені розповіли про Елію і її діточок. Я сподівався, перш ніж уб'ю його, забрати в нього все, що він любить, та, схоже, той його синок-карлик відібрав у мене таку насолоду. Тільки тим і втішаюся, що він помер лютою смертю від рук чудовиська, яке сам і породив. <...>
— «Бенкет круків», КМ-Букс (Україна, 2016)

Про це він також згадує спілкуючись з Наймерією, донькою Оберина. І каже, що її батько діяв необдумано та занадто імпульсивно, через це і загинув у двобої, б'ючись за те, що його взагалі не стосувалось.

	<...> Він перевищив свої повноваження. «Добре оціни оцього малолітнього короля і його раду, зверни увагу на всі їхні переваги та слабкості,— просив я його, коли ми з ним сиділи на терасі. Їли апельсини.— Знайди нам там друзів, якщо їх узагалі там можна знайти. Дізнайся, що зможеш, про кончину Елії, але не провокуй лорда Тайвіна необгрунтовано». Ось що я йому сказав, а Оберин розсміявся і мовив: «Коли це я кого провокував... необгрунтовано? Ліпше застережи Ланністерів, щоб не провокували мене». Він хотів домогтися справедливості для Елії, але не волів чекати... <...>
— «Бенкет круків», КМ-Букс (Україна, 2016)

Педро Паскаль грає роль Оберина Мартелла у серіалі

Оберин, замість свого брата, приїжджає до Королівського Причалу (Kings Landing) разом з Еларією Сенд на весілля Джоффрі Баратеона, а також для того, щоб посісти обіцяне місце в Малій королівській раді. Після зустрічі з Тиріоном і їхньої приватної бесіди, стає зрозуміло, що справжня мета Оберина це помста Ланністерам за вбивство його сестри Елії та її дітей. Під час весілля Джоффрі помирає від отрути і Тайвін Ланністер в першу чергу підозрює Оберина, тому що той має схильність користуватись отрутами, але Оберин заперечує свою причетність до цього. Натомість Оберин звинувачує Тайвіна у причетності до вбивства Елії і вимагає зустрітись і поговорити з Грегором Кліганом. Тайвін погоджується за умови, що Оберин візьме участь у судовому процесі по обвинуваченню Тиріона Ланністера у вбивстві Джоффрі та буде одним з трьох суддів. На судовому розгляді Оберин поводиться гідно і справедливо, ставлячи під сумнів покази Серсі та коханки Тиріона — Шей. Протягом судового розгляду Тиріон відмовляється продовжувати цей хибний і упереджений процес та вимагає суду через двобій на смерть. В результаті Оберин погоджується бути представником Тиріона, бо має намір відновити справедливість і помститись Грегору Клігану, який був обраний чемпіоном від Серсі.

Спритний та верткий Оберин, покладаючись на свою швидкість та майстерність, проводить блискучий бій, нівелюючи перевагу Грегора Клігана у величезній силі та зрості. Оберину вдається завдати Грегору чисельних поранень своїм списом і обеззброїти його. Вимагаючи зізнання у вбивстві Елії та її дітей у свого напівживого супротивника, Оберин втрачає пильність та занадто близько підходить до Клігана, дозволяючи йому схопити себе у «міцних обіймах». Грегор Кліган зізнається у вбивстві Елії і водночас розчавлює голову Оберина. Тиріону виносять смертний вирок, визнаючи переможцем Грегора Клігана. Але, все ж таки, Оберину вдається досягти справедливості і його намагання покарати вбивцю своєї сестри не лишаються марними, тому що його рани Клігану були завдані отруєною зброєю. Це мало б приректи Грегора Клігана до повільної та болісної смерті.