Джордж Мартін (письменник)

Джордж Ре́ймонд Рі́чард Ма́ртін (англ. George Raymond Richard Martin; нар. 20 вересня 1948, Байонн (Нью-Джерсі)) — американський письменник-фантаст, сценарист і продюсер. Автор популярного циклу книг у жанрі фентезі «Пісня льоду й полум'я». Книги перекладені багатьма мовами.

Джордж Мартін
George Raymond Richard Martin
Ім'я при народженні англ. George Raymond Martin
Народився 20 вересня 1948(1948-09-20) (73 роки)
Байонне, штат Нью-Джерсі, США
Громадянство  США
Місце проживання Санта-Фе[1]
Діяльність Письменник, редактор, сценарист, кінопродюсер
Alma mater Північно-Західний університет[2], Медільська школа журналістикиd[3] і Marist High Schoold[2]
Мова творів англійська[4]
Роки активності 1971[2] — тепер. час
Напрямок фантастика
Жанр фантастика жахів, фентезі, наукова фантастика
Magnum opus Пісня льоду та полум'я, Пісня про Лію[2], Клапоть Армагеддону і Світло, що вмирає[2]
Партія Демократична партія США
Конфесія агностицизм
Автограф
Нагороди

премія Неб'юла за найкращу коротку повістьd (1979)

премія Г'юґо за найкращу коротку повість (1980)

премія Г'юґо за найкращу повість (1974)

премія Г'юґо за найкраще оповідання (1980)

премія Неб'юла за найкращу коротку повістьd (1986)

Seiun Award for Best Translated Short Storyd (1983)

премія «Локус» за найкращу збіркуd (1977)

премія «Локус» за найкращу збіркуd (1982)

Locus Award for Best Noveletted (1980)

Locus Award for Best Novellad (1976)

премія «Локус» за найкраще оповіданняd (1980)

Locus Award for Best Novellad (1981)

Locus Award for Best Noveletted (1982)

Locus Award for Best Noveletted (1984)

премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1997)

премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (1999)

премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (2003)

премія «Локус» за найкращий фентезійний роман (2012)

премія Г'юґо за найкращу повість (1997)

Premio Gigamesh (1989)

премія «Геффен»

Ignotus Award for Best Foreign Noveld (2003)

Ignotus Award for Best Foreign Noveld (2004)

Ignotus Award for Best Foreign Noveld (2006)

премія «Інкпот» (1988)

Сайт: georgerrmartin.com

 Джордж Мартін у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народжений у родині працівника порту. Його родина мешкала в житловому комплексі федерального житлового проекту біля доків Байонне. Навчався у школі Мері Джейн Донаг'ю та середній школі Маріста.

З дитинства захоплювався читанням, писав і продавав страшні історії сусідським дітям, в старших класах став прихильником коміксів видавництва Марвел.

Навчався в Північно-Західному університеті (Northwest University) в Еванстоні, штат Іллінойс. В 1970 році здобув ступінь бакалавра, в 1971 — магістра за спеціальністю «журналістика».

Водночас Мартін почав писати фантастичні оповідання. Його перше оповідання «Герой» (англ. The Hero), опубліковане в журналі Galaxy, здобуло премію «Г'юґо».

Мав бути призваним на військову службу під час війни у В'єтнамі, але ухилився від призову як Відмовник за ідейними міркуваннями. Замість армії у 1972—1974 роках проходив альтернативну службу в програмі VISTA при Cook County Legal Assistance Foundation, яка боролася з бідністю.

У 1973—1976 роках проводив шахові турніри для Continental Chess Association.

У 1976—1978 роках викладав журналістику в Clarke College, м. Дюбук, штат Айова.

У 1980-тих роках переїхав до Голлівуду, де працював сценаристом (серіал The Beauty and The Beast), редактором (серіал «Сутінкова зона»), продюсером (серіал Doorways).

1978 року публікується його перший роман «Світло, що вмирає», далі видається збірка оповідань «Піщані королі» (1981) та роман Windheaven (1981, у співавторстві з Лізою Татл).

Дитяче захоплення страшними історіями знаходить своє втілення в романі Fevre Dream (1982), який критики визнають однією з найкращих книг про вампірів.

Проте вершиною творчості письменника вважається фентезі-епопея «Пісня льоду й полум'я» (A Song of Ice and Fire), яку він розпочав 1996 року романом «Гра престолів» (A Game of Thrones). У 2005 році четверта книга серії «Бенкет круків» (A Feast for Crows) очолила список бестселерів в рейтингу The New York Times.

2007 року письменник оголосив, що права на екранізацію всієї серії придбані HBO Productions. По кожній книзі з циклу буде відзнято фільм.

Особисте життя

З 1975 по 1979 рік був одружений з Гейл Барнік (Gale Burnick), дітей не має. Мешкає в Санта-Фе, штат Нью-Мексико.

Бібліографія

Романи

У майбутньому повинні вийти ще дві книги: «Вітри зими» (The Winds of Winter) та «Мрія про весну» (A Dream of Spring). До циклу також належать три новели, які, щоправда, не пов'язані з ним сюжетно: «Межовий лицар» (The Hedge Knight, 1998), «Вірний меч (Присяжний лицар)» (Sworn Sword, 2003) і «Таємничий Лицар» (The Mystery Knight, 2010).

Повісті

Оповідання

  • With Morning Comes Mistfall / «Містфаль приходить зранку» (1973)
  • Override / «Блокатор» (1973)
  • And Seven Times Never Kill Man / «І вбивати людей не смій!» (1975)
  • Nor the Many-Colored Fires of a Star Ring / «Ні зоряних кілець барвного вогнеграю» (1975)
  • Weekend in a War Zone / «Вихідні на війні» (1977)
  • The Way of Cross & Dragon / «Шлях хреста та дракона» (1979)

Збірки оповідань

  • A Song for Lya / «Пісня для Лії» (1976)
  • Songs of Stars and Shadows (1977)
  • Sandkings / «Піщані королі» (1981)
  • Songs the Dead Men Sing (1983)
  • Ночеліт (1985)
  • Tuf Voyaging (1987, збірка пов'язаних історій)
  • Portraits of His Children (1987)
  • Quartet (2001)

Кіносценарії

Нагороди

РікНагородаКатегоріяТвір
1975Г'юґоНайкращий роман«Пісня для Лії» (A Song for Lya)
1976ЛокусThe Storms of Windhaven
1977ЛокусНайкраща авторська колекція«Пісня для Лії½» (A Song for Lya)
1979Неб'юлаНайкраща коротка повість«Піщані королі» (Sandkings)
1980Г'юґоНайкраща коротка повість«Піщані королі» (Sandkings)
Найкраще оповідання«Шлях хреста та дракона» (The Way of Cross & Dragon)
ЛокусНайкраща коротка повість«Піщані королі» (Sandkings)
Найкраще оповідання«Шлях хреста та дракона» (The Way of Cross & Dragon)
1981ЛокусНайкращий романНочеліт
1982Daikon (японський аналог «Г'юґо»)Найкращий іноземний романНочеліт
ЛокусНайкраща повістьGuardians
Найкраща колекція одного автора«Піщані королі» (Sandkings)
1984BalrogРоманThe Armageddon Rag
Gigamesh (Іспанія)Найкращий романFevre Dream
ЛокусНайкраща повістьThe Monkey Treatment
1985Неб'юлаPortraits of His Children
1987Gigamesh (Іспанія)Найкраща антологія/колекціяSongs the Dead Men Sing
«Daedelus»Wild Cards
Bram Stocker AwardРоманThe Pear-Shaped Man
1988World Fantasy AwardРоманThe Skin Trade
1989Gigamesh (Іспанія)Найкращий романTuf Voyaging
1997Г'юґоНайкраща повість«Кров дракона» (Blood of the Dragon)
ЛокусНайкращий фантастичний роман«Гра престолів» (A Game of Thrones)
1999Локус«Битва королів» (A Clash of Kings)
2002Премія «Ґеффен»Найкращий перекладений фентезійний роман«Буря мечів» (A Storm of Swords)
2013Премія «Ґеффен»Найкращий перекладений фентезійний роман«Танок драконів» (A Dance with Dragons)

Переклади українською

Українською серію видає KM Books починаючи з 2012 року.[5] Станом на початок 2017 року українською мовою друком всі п'ять частин епопеї «Пісня льоду й полум'я» вже вийшли у видавництвом «KM Books». У 2017 видавництво KM Books також видало український переклад збірки оповідань "Лицар Сімох Королівств", що виступає як пріквел до основної серії романів. Переклад всіх книг здійснила Наталя Тисовська.

Серія «Пісня льоду й полум'я»
Інші книги

З 2012 року перекладач В'ячеслав Бродовий викладає у мережі власний неофіційний переклад романів та повістей епопеї («Пісня льоду та вогню»), у якому використовує елементи мовно-культурної адаптації створеної автором атмосфери до українських старожитностей. Йому ж належать переклади творів Мартіна «Заплотний лицар», «Служивий мечник», «Таємничий лицар», «Принцеса і королева, або Чорні та зелені»[6].

2012 року неофіційний український переклад прологу першого роману епопеї виконано Віталієм Данмером[7].

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.