Обершутце

Обершутце (нім. SS-Oberschütze, «старший стрілець СС») — військове звання СС, яке існувало в формуваннях Ваффен-СС з 1942 по 1945, та відповідало званню оберманн в Загальних СС.

Підрозділ Ваффен-СС, CC-Обершу́тци з MP-40 та шанцевим інструментом у маскувальних костюмах

Вперше звання обершутце було засновано в армії Баварії наприкінці 19 сторіччя. Після Першої світової війни це військове звання з'явилося в Рейхсвері в 1920 році, як проміжний ранг між званнями солдат та єфрейтор для позначення військовослужбовців, які мали значний військовий досвід та навички, але їм неможливо було присвоювати звання єфрейтор.

В армії США цьому рангу відповідає ранг рядового першого класу.

У військах Ваффен-СС це звання присвоювалося військовослужбовцям в ранзі шутце після 6-ти місяців служби.

Знаки розрізнення CC Обершу́тце Ваффен-СС

• 
  Погон рядового складу Ваффен-СС
• 
  Петлиця з 1940 до 1945
• 
  Нарукавний знак
  (ліве плече)

Молодше звання CC-Шутце	Звання Ваффен-СС CC-Обершутце	Старше звання CC-Штурмманн
Молодше звання СС-Манн	Звання в Загальних СС немає еквіваленту	Старше звання CC-Штурмманн
Молодше звання СА-Штурмманн (до 1942 СА-Манн)	Звання СА немає еквіваленту	Старше звання СА-Оберштурмманн (до 1942 СА-Штурмманн)