Загальні СС
«Загальні СС» (Альгемайне СС) (нім. Allgemeine SS — «загальні СС») — більша складова частина СС, так звані загальні СС, що формувалися на постійній або тимчасовій основі, стройові або резервні з'єднання, частини та підрозділи.
Загальні СС (Альгемайне СС) нім. Allgemeine SS | |
---|---|
Емблема СС | |
На службі | вересень 1934–1945 |
Країна | Третій Рейх |
Вид | СС |
Оборонець | Генріх Гіммлер |
Війни/битви | Друга світова війна |
Місцеві підрозділи СС почали формуватися у 1925. Восені 1934 вони стали самостійною від СА ланкою в структурі НСДАП.
6 січня 1929 рейхсфюрером СС став оберфюрер СС Генріх Гиммлер. Нижнім осередком СС було відділення з 8 чоловік — шар (командир — шарфюрер), три відділення складали загін — труп (командир — труппфюрер), три загони — штурм (командир унтерштурмфюрер або оберштурмфюрер), три штурмі складали штурмбанн на чолі з штурмбанфюрером або оберштурмбанфюрером, три або чотири штурмбанни складали штандарт на чолі з штандартенфюрером, декілька штандартів складали абшніт, декілька абшнітів утворювали групи (дивізію) на чолі з групенфюрером. Усі ці фюрери пізніше стали званнями у системі СС.
Уся територія Німеччини була поділена на області (обер-абшніти) СС, які складали основу територіальної організації Загальних-СС. Спершу існували п'ять обер-абшнітів, утворених 1932 року на основі наявних раніше груп СС. У 1942 році на території Німеччини їх кількість вже виросла до 17, територія кожного з них збігалася з територією відповідного військового округу. Крім того, на окупованих територіях було утворено ще шість обер-абшнітів СС. Керівники обер-абшнітів мали звання обергруппенфюрер, группенфюрер чи бригадефюрер СС. Зазвичай фюрер обер-абшніта був представником СС при штабі місцевого військового округа, а також був вищім керівником СС та поліції у цьому регіоні.
Кожен обер-абшніт, поділявся на три райони (абшніта), які позначалися римськими цифрами. Командиром (фюрером) абшніту був офіцер, що мав звання оберфюрера чи штандартенфюрера СС. У 1942 році було 42 абшніта. Деякі великі міста були поділені на два абшніта.
Організаційна структура нижче абшнітів, була побудована не на територіальному принципі, а на принципі військових підрозділів. Зазвичай до складу абшніту входило три піхотних штандарти СС, які були аналогом піхотних полків. Перші штандарти з’явилися приблизно у 1929 році, задовго до виникнення територіального поділу Загальних-СС.
Обер-абшніти та абшніти (на 9.11.1944)
- Обер-абшніт «Альпи» («Alpenland») – Зальцбург;
- Обер-абшніт «Балтика» («Ostsee») – Штеттін;
- Обер-абшніт «Богемія і Моравія» («Bühmen-Mähren») – Прага, (з 1944 року);
- XXXVII абшніт – Райхенберг
- XXXVIII абшніт – Карлсбад
- XXXIX абшніт – Брно
- Обер-абшніт «Варта» («Warthe») – Познань;
- XXXXIІ абшніт – Гнезно
- XXXXIII абшніт – Літцманштадті
- Обер-абшніт «Захід» («West») – Дюссельдорф;
- Обер-абшніт «Вестмарк» («Westmark») – Саарбрюкен, Нойштадт, Мец, з вересня 1943 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Рейн» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
- XI абшніт – Кобленц
- XXХ абшніт – Франкфурт-на-Майні
- XXXIV абшніт – Саарбрюккен
- Обер-абшніт «Вісла» («Weichsel») – Данциг;
- Обер-абшніт «Дунай» («Donau») – Відень;
- Обер-абшніт «Ельба» («Elbe») – Дрезден;
- ІІ абшніт – Дрезден
- XVIII абшніт – Галле (Заале)
- Обер-абшніт «Майн» («Main») – Нюрнберг;
- Обер-абшніт «Остланд» («Ostland») – Рига;
- Обер-абшніт «Північ» («Nord») – Осло;
- Обер-абшніт «Північне море» («Nordsee») – Гамбург;
- XIV абшніт – Ольденбург
- XV абшніт – Гамбург-Альтона
- XX абшніт – Кіль
- Обер-абшніт «Південь» («Süd») – Мюнхен;
- Обер-абшніт «Південний схід» («Südost») – Бреслау;
- Обер-абшніт «Північний схід» («Nordost») – Кенігсберг;
- VII абшніт – Кенігсберг
- XXIІ абшніт – Алленштейн
- XXXXIV абшніт – Гумбіннен
- Обер-абшніт «Північний захід» («Nordwest») – Гаага;
- Обер-абшніт «Південний захід» («Südwest») – Штутгарт;
- Обер-абшніт «Рейн» («Rhein») – Кобленц, Арольсен, з січня 1937 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Вестмарк» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
- Обер-абшніт «Рейн-Вестмарк» («Rhein-Westmark») – Вісбаден;
- Обер-абшніт «Схід» («Оst») – Краків;
- Обер-абшніт «Україна» («Ukraine») – Київ;
- Обер-абшніт «Фульда-Верра» («Fulda-Werra») – Арользен;
- XXVII абшніт – Веймар
- Обер-абшніт «Центр» («Mitte») – Брауншвейг;
- IV абшніт – Брауншвейг
- XVI абшніт – Дессау
- Обер-абшніт «Шпрее» («Spree») – Берлін
- III абшніт – Берлін
- XXIII абшніт – Берлін
- XII абшніт – Франкфурт-на-Одері
Див. також
- Ordnungspolizei
- Форма та знаки розрізнення СА
- Форма та знаки розрізнення СС
- SS-Verfügungstruppe
- SS-Totenkopfverbände
- Корпусні кольори СС
Посилання
- Allgemeine SS (Альгемайне СС)[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Джерела та література
- Митчем С., Мюллер Дж. Командиры «Третьего Рейха»/Перевод с англ. Т.Н. Замиловой, А.В. Бушуева, А.Н. Фельдшерова; Под ред. Г.Ю. Пернавского; Художн. А.А. Шуплецов. — Смоленск : Русич, 1997. — 480 с. — (Тирания) — 5000 прим. — ISBN 5-88590-778-1.(рос.)
- Уиндроу М. Охранные отряды НСДАП. Войска СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. Дж. Барн. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2004. — 63 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — ISBN 5-271-08057-9.(рос.)
- Ламсден Р. Охранные отряды НСДАП. Общие СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. П. Хэннон. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2003. — 62 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — ISBN 5-271-07617-2.(рос.)
- Уильямсон Г. СС-инструмент террора/Перевод с англ. — Смоленск : Русич, 2003. — 416 с. — (Мир в войнах) — 3000 прим. — ISBN 5-8138-0439-0.(рос.)
- Теодор Гладков. Ордена и медали войск СС. С комментариями Теодора Гладкова. — М. : ЗАО Центрополиграф, 2003. — 144 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-9524-0641-6.(рос.)
- Robin Lumsden: The Allgemeine-SS, Vol. 266 (ISBN 1-85532-358-3) (англ.)