Оберіг (фестиваль)

1989. Ідея фестивалю «Оберіг» зародилася 1988 року в Олексія Левченка, коли він з журналістом волинської молодіжної газети Василем Вороном успішно провели фестиваль «Рок-культура-88». Назву «Оберіг» дав Олег Покальчук[2]. Перший «Оберіг» зібрав 30 учасників з Одеси, Рівного, Львова, Тернополя, Івано-Франківська[3]. Він популяризував таких виконавців, як Микола Тимчак, Зоя Слободян, Володимир Кіндратишин, Олександр Смик і Марійка Бурмака[4], котра виборола гран-прі[3]. Відбувався в кіноконцертному залі «Москва» (що потім змінив назву на «Промінь»)[5][6].

1990. Другий фестиваль набув міжнародного розголосу, оскільки учасники «Оберегу» були з Німеччини, Югославії, ЧСФР[7]. Участь у ньому взяли вже близько ста учасників[4], зокрема Олександр Смик, Олесь Дяк, Сергій Мороз, Іван Козаченко, Левко Бондар, Станіслав Щербатих, Володимир Кіндратишин[5]. Гран-прі виборов Сергій Шишкін[3]. Фестиваль вирізнявся виконанням творів на антикомуністичну тематику та про злочини комуністичного режиму проти України: пісні «Прощальна», «Дим», «Матерям ЗЗ року»[5].

1991. На фестиваль цього року записалося майже двісті учасників, тому дирекція фестивалю проводила відбір претендентів з попереднім прослуховуванням їх пісень[4]. Його організація зустріла проблеми з транспортом через заколот ГКЧП, але «Оберіг» попри все відбувся на Театральному майдані Луцька[5].

1992. Цього року фестиваль набув статусу телевізійного (Всеукраїнський телевізійний фестиваль співаної поезії та авторської пісні). Тоді відбулися два «Обереги» через непорозуміння в команді організаторів дійства[7]. Лауреатами стали Володимир Смотритель, Віктор Нестерук, дует «Образ», Володимир Давидов, Валерій Марченко[3].

1993. П'ятий «Оберіг» вважається кульмінацією фестивалю[7]. Художник Микола Кумановський з його арт-проєктом «Лабіринт» надав фестивалю рис елітарної імпрези з елементами авангардизму. Крім виконання авторської пісні та співаної поезії в рамках «Оберегу» відбувався семінар з проблем герметичного простору, демонструвалася в записі ораторія «Неофіти» на слова Тараса Шевченка, піаніст Йожеф Ермінь виконав дві сонати Валентина Сильвестрова, Оксана Забужко виступила з власними поезіями. Лауреатами стали І. Бичков, Наталія Бучель, Р. Дубинников, Сергій Мороз, Тризубий Стас, тріо «Білий вітер» і гурт «Чорні черешні»[3].

1994. Цей «Оберіг» став останнім[7]. Відбувався в ресторані готелю «Лучеськ»[5].

У 2000 році фестиваль змінив формат на більш камерний та отримав назву «Обереги». До цього спонукало рішення ЮНЕСКО про відзначення Всесвітнього дня поезії[5]. Фестиваль відіграв значну роль у популяризації української музики та, зокрема, авторської пісні[7]. Дух «Оберегу» аж до своєї смерті в 2012 році намагався підтримувати Олексій Левченко, запрошуючи його лауреатів на творчі вечори[8].

10-та сторінка буклета фестивалю «Оберіг-91»

2017. Фестиваль «Оберіг» було відроджено з ініціативи фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді та Сергія Сівака, депутата обласної ради. Відбувався в залі театру ляльок. Гран-прі здобув бард Зиновій Медюх зі Стрия (Львівська область) — активний учасник Революції гідності, колишній боєць-доброволець батальйону імені Кульчицького. І місце розділили 13-річний Артем Харченко зі Старокостянтинова Хмельницької області та Вікторія Гурська з Луцька[9].

2018. Гран-прі фестивалю вдруге отримав Зиновій Медюх із Львівщини; перше місце — Артем Харченко з Поділля; приз глядацьких симпатій — Віктор Погуляй із Чернігівщини[10].

2019. Тривав з 7 по 9 листопада. Володарка гран-прі — Юлія Качула (Сімферополь, Крим); перше місце —родинний гурт «Кожушки» (Жовква, Львівщина)[11].

2020. Цього року фестиваль не відбувався через карантинні заходи, пов'язані з поширенням COVID-19[12]. Планувався на 8-10 жовтня[1].

2021. Фестиваль, присвячений 30-й річниці незалежності України, планувався на 4-6 листопада[13], проте був перенесений на 2022 рік через епідеміологічну ситуацію[14].

2022. Орієнтовно планується на вересень[14].