Обжимка (САУ)

«Обжимка» — радянська 120 мм самохідна артилерійська гармата. САУ була створена на шасі легкого танка «Об'єкт 934». Розроблено в спеціальному конструкторському бюро Пермського машинобудівного заводу ім. Леніна під керівництвом ЦНДІ «Точмаш». Серійно не випускалася.

«Обжимка»
Тип самохідна артилерійська установка
Походження СРСР
Історія виробництва
Розробник ЦНДІ «Точмаш»
Розроблено з 1987 по 1991
Виготовлення 1988
Виготовлена
кількість		 1
Характеристики
Вага 17…18 т
Довжина 6,75 м
Ширина 3,15 м
Висота 2,6 м
Екіпаж 3
Броня протикульова
Головне
озброєння
 нарізна напівавтоматична гармата-гаубиця-міномет 120-мм ЛП-77
Другорядне
озброєння
 1 х 7,62 мм ККТ
Двигун дизельний двигун 2В-06
400 кс
Питома потужність 22,2 кс/т
Підвіска незалежна, індивідуальна гідропневматична
Дорожній просвіт 420 мм
Операційна
дальність
 600 км
Швидкість по дорозі — 70 км/год;
на плаву — 10 км/год

У різних джерелах згадується під наступними найменуваннями:

  1. 120 мм авіадесантна самохідна артилерійська гармата 2С31 на шасі з вузлами і агрегатами БМД-1/БМД-2.
  2. 120 мм самоходна артилерійська гармата 2С31 на шасі легкого танку Об'єкт 934
  3. 120 мм десантована самохідна артилерійська гармата «Обжимка», варіант 2С31 для ПДВ
  4. 2С21 — 120 мм самохідна артилерійська гармата «Вена» (1—й варіант на шасі виробництва ВгТЗ)
  5. «Обжимка» — 120 мм самохідна артилерійська гармата на базі семикаткового шасі БМД-3

Історія створення

Після успішного застосування самохідної артилерійської установки 2С9 в військах ПДВ під час бойових дій в Афганістані, Міністерством оборони було прийнято рішення про створення гармати наступного покоління.

Був створений всього один балістичний макет. Після випробувань, роботи по цій машині були припинені, а всі напрацювання використовувалися згодом при створенні САУ 2С31.

Опис конструкції

Броньовий корпус і башта

«Обжимка» має зварену башту закритого типу зі сталевих катаних броньових листів. Має можливість кругового обертання.

Озброєння

Як основне озброєння використовувалася 120 мм напівавтоматична гармата-гаубиця-міномет, яка мала заводське позначення ЛП-—77 (прототип 2А80, індекс ГРАУ не присвоєно). Гармата ЛП—77 здатна стріляти усіма типами 120 мм мін, як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. А також спеціальними 120 мм снарядами з готовими нарізами.

Як додаткове озброєння використовувався 7,62 мм кулемет ККТ.

Також на машині були встановлені 6 гранатометів системи постановки димової завіси 902У «Хмара», для стрільби 81 мм димовими гранатами.

Засоби зв'язку і спостереження

Для стрільби в денних умовах використовувався приціл прямого наведення 1П23. У нічних умовах було передбачено використання прицілу 1ПН47. Також машина оснащувалася лазерним далекоміром 1Д20. Для прицільної стрільби з кулемета в командирській башточці був встановлений пульт прицілювання і управління ПЗУ-—5 (ПЗУ—7).

Для зв'язку в машині була встановлена радіостанція Р—173.

Ходова частина

За базу було взято шасі дослідного легкого плавучого танка — «Об'єкт 934».

Екземпляри

В даний момент макет «Обжимки» зберігся і знаходиться в ЦНДІ «Точмаш».

Література
  • Карпенко А. В. 120-мм авиадесантное самоходное орудие 2С31 «Вена» // Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург : «Бастион», 2009. — С. 60.
  • Карпенко А. В., Ганин С. М. 120-мм самоходное орудие 2С31 «Вена» // Отечественные бомбомёты и миномёты. Часть 2. — Санкт-Петербург : Гангут, 1997. — С. 43—44. — 500 прим. — ISBN 5-85875-123-7.
  • М. Павлов, И. Павлов, С. Федосеев, Ю. Бражников. Боевая машина десанта, третья // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — Москва : Техинформ, 2012. — № 5. — С. 24.
  • Федосеев С. Броня «Крылатой пехоты». — М. : Техинформ, 2007. — № 12. — С. 22. — ISSN 1682-7597.
  • Федосеев С. Броня «Крылатой пехоты» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 2008. — № 2. — С. 21. — ISSN 1682-7597.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.