Оболенський Леонід Леонідович (актор)

Оболенський Леонід Леонідович
	Зображення
Народився	21 січня 1902; Арзамас, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер	19 листопада 1991 (89 років); Міас, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Поховання	Челябінська область
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор, кінорежисер
Роки діяльності	з з 1919
IMDb	nm0643437
	Нагороди та премії

Оболенський Леонід Леонідович (рос. Оболенский Леонид Леонидович) (21 січня 1902, Арзамас, Нижньогородська губернія, Російська імперія — 19 листопада 1991, Міас, Челябінська область, СРСР) — радянський і російський актор, кінорежисер, звукорежисер, художник-декоратор, педагог, журналіст. Народний артист РРФСР (1991).

З життєпису

У 1920—1922 рр. навчався у Першій Держкіношколі (нині ВДІК) у майстерні Л. Кулешова.

З 1920 року — актор театрів. У 1920-ті роки багато виступав на естраді як танцівник.

У 1922—1924 рр. — актор театру «Кривий Джиммі» (нині Московського театру Сатири).

З 1925 року — режисер кіностудії «Міжрабпомфільм» (пізніше кіностудія ім. М. Горького), був асистентом Л. Кулешова та С. Ейзенштейна, сам поставив кілька фільмів .

У 1925—1927 рр. викладав акторську майстерність та сценічний рух у кіноакторській студії імені Б. Чайковського.

У 1929—1930 рр. у Берліні вивчав звукозаписну апаратуру.

З 1930 року — звукорежисер кіностудії «Міжрабпомфільм», брав участь у створенні картин «Путівка в життя» (1931), «Околиця» (1933), «Великий утішитель» (1933), «Маріонетки» (1933).

1936 року виїхав до Ашхабада, де працював художнім керівником, режисером та звукооформителем оперної студії Будинку народної творчості, викладав сценічний рух у театрі, був звукооформителем на Ашхабадській кіностудії. 1938 року був заарештований і перебував у попередньому ув'язненні в ашхабадській в'язниці НКВС. Після падіння Єжова справа була припинена і Оболенський повернувся до Москви. У 1939-1940 роках працював художником-декоратором на кіностудії «Союздетфільм».

У червні 1941 року пішов до ополчення. У жовтні 1941 року опинився в оточенні і був узятий у полон. Восени 1944 року втік із полону і постригся в ченці у Кіцканському монастирі Бендерського повіту Молдови.

У липні 1945 року його незаконно заарештували і засуджено до 10 років позбавлення волі з поразкою у правах строком на 5 років та з конфіскацією майна. Був засланий до Сибіру, спочатку до табору, потім на поселення під Мінусинськом. У лютому 1952 року був звільнений. (Реабілітований у жовтні 2005 року ухвалою Кримінальної колегії Вищої судової палати Республіки Молдова.)

У середині 1950-х років переїхав до Свердловська, де заново пройшов усі етапи зростання режисерської професії — від асистента до постановника.

З 1956 — режисер і звукорежисер Свердловської кіностудії; брав участь у створенні фільмів «Під владою золота» (1957) та «Один рядок» у постановці реж. І. К. Правова. Після двадцятип'ятирічної перерви був другим режисером (та актором) на фільмі «Черговий рейс». Надалі ставив науково-популярні фільми — «Люди допитливої думки», «Бранець залізного кристала» та інші.

З 1962 року — репортер і оператор Челябінської студії телебачення, також вів журналістські програми. У 1972 році переїхав до Міасу на остаточне місце проживання, де працював як режисер-методист клубу кінолюбителів Палацу культури «Прометей».

В кіно знімався з 1920 р. Зіграв 37 ролей, зокрема в українських фільмах: «Легенда про княгиню Ольгу» (1983, волхв Ільм), «Мільйон у шлюбному кошику» (1985, барон), «Була не була» (1986).

Похований на цвинтарі у північній частині міста Міасса.

Сім'я

Батько: Оболенський Леонід Леонідович (1873—1930) — радянський державний і партійний діяч, один з перших радянських дипломатів.
Дід: Оболенський Леонід Єгорович (1845—1906) — російський письменник, поет, філософ, публіцист, критик, видавець.

Фільмографія

Режисер-постановник:

«Цеглинки»/ рос. «Кирпичики» (1925, у співавт.; «Межрабпом-Русь»)
«Ех, яблучко, куди котишся?» (1926, у співавт.; «Межрабпом-Русь»)
«Альбідум» (1928, «Межрабпомфільм»)
«Торговці славою» (1929, співавт. сценарію; «Межрабпомфільм»)

Звукорежисер:

«Горизонт» (1932)

Художник-постановник:

«Сибіряки» (1940, реж. Лев Кулешов)

Другий режисер:

«Черговий рейс» (1958)

Акторські роботи:

«На червоному фронті» (1920, червоноармієць)
«Незвичайні пригоди містера Веста в країні більшовиків» (1924, франт)
«Промінь смерті» (1925, майор Хард)
«Нащадок ЧингізХана» (1928, ад'ютант коменданта)
«Злочин Івана Караваєва» (1929)
«Свято святого Йоргена» (1930, режисер релігійного бойовика «Житіє святого Йоргена»)
«Проспериті» (1932, епізод)
«Черговий рейс» (1958, перехожий у плащі (немає в титрах)
«Чекайте листів» (1960, батько Кості)
«Перекличка» (1965, епізод)
«Вид на проживання» (1972, князь)
«Страждання молодого Геркулесова» (1972, к/м; Борис Нікандрович)
«Мовчання доктора Івенса» (1973, Зор)
«Чисто англійське вбивство» (1974, лорд Томас Уорбек (озвучив Андрій Файт)
«Дорогий хлопчик» (1974, містер Лейн, представник авіакомпанії)
«Шпак і Ліра» (1974, промисловець)
«Червоне і чорне» (1976, католицький єпископ)
«Обмін» (1977, доктор Ігнас Діджюліс, дідусь Вітаса (озвучив Євген Лебедєв)
«Горіховий хліб» (1977, дідусь Андрюса (озвучив Ігор Єфімов)
«Юлія Вревська» (1977, епізод)
«Чужа» (1978, Леонід Леонідович, режисер)
«Вибач-прощавай» (1979, старий)
«Під кінець літа» (1979, Андрій Опанасович Вєдєнєєв)
«Факт» (1980, Александре, пастух)
«Скринька Марії Медичі» (1980, ертран д'Ан Марті, наставник ордену альбігойців)
«Душа» (1981, старий біля моря)
«Забуті речі» (1982, Яніс)
«Росія молода» (1981—1982, батько Дес-Фонтейнеса (6-та серія)
«Підліток» (1983, старий князь Сокольський)
«Легенда про княгиню Ольгу» (1983, волхв Ільм; Київська кіностудія ім. О. Довженка)
«Чужі пристрасті» (1983, Валдманіс)
«Європейська історія» (1984, депутат)
«Найменший серед братів» (1984, декан)
«Зудов, ви звільнені!» (1984, Юрій Якович, працівник кінофотоательє)
«Мільйон у шлюбному кошику» (1985, барон; Одеська кіностудія)
«Іван Бабушкін» (1985, князь Андронніков)
«Була не була» (1986, Володимир Михайлович, учитель; Одеська кіностудія)

Джерела

Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.303.(рос.)
Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.551.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.