Овлочин

О́влочин — село в Україні, у Володимир-Волинському районі Волинської області. Населення становить 581 осіб.

село Овлочин
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Володимир-Волинський район
Рада Оваднівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07020150140041110
Основні дані
Засноване 1366
Населення 581
Площа 4,441 км²
Густота населення 130,83 осіб/км²
Поштовий індекс 44830
Телефонний код +380 3363
Географічні дані
Географічні координати 51°04′31″ пн. ш. 24°14′41″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 187 м
Водойми оз. Велике, оз. Мале, оз. Неретва. р. Неретва
Місцева влада
Адреса ради 44830, Волинська обл., Володимир-Волинський район, с. Овлочин
Карта
Овлочин
Овлочин
Мапа

 Овлочин у Вікісховищі

Історія
Сільська Церква, відновлена за Незалежності України (після 1991 року)

Село Овлочин — невелике за своїми розмірами, розкинулось серед старезних поліських борів, біля витоку річки Неретва. Ще у 1963 році, згідно з переписом населення у селі проживало майже 1000 чоловік. Проте, згодом кількість населення різко зменшилась і зараз (кін. 2000-х) становить бл. 600 осіб.

Уперше згадується, як містечко Влучимъ у складі Володимирського повіту в Мирному договорі між Великим князем Ольгардом, його братами і дітьми, і Королем польським Казимиром і князями Георгіями і Олександром за 1366 рік, тоді воно перейшло до складу Польщі.[1][2]

До 20-го століття село було відоме, як Овлучим, сучасна назва з'явилася лише після приєднання входження до складу СРСР.

Місцина, де знаходиться село Овлочин, давнє, віддавна населяється людьми. Так, у околиці села, у напрямку до с. Ставки, у 1931 р. відкрито оселю часів неоліту — житлові ями, печища, кераміка і кам'яні знаряддя праці.

На півострові, який в минулому глибоко втикався в старе озеро, у XV—XVI ст.ст. знаходився за́мок, збудований князями Овлочинськими. Замок давно зруйновано, але і наприкінці ХХ ст. територію, де він стояв, місцеві жителі називають Замчище або Башта.

Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимир-Волинського району[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 639 осіб, з яких 294 чоловіки та 345 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 568 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,66 %
російська 0,34 %

Пам'ятки

Фотогалерея
  • Озеро Велике ввечері
  • Великий камінь на околиці села
  • Озеро Мале славиться своєю дуже чистою водою

Див. також

Примітки
  1. Любавский, М. К. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого Литовского Статута (рос.). Рипол Классик. ISBN 978-5-4241-8772-8.
  2. Книга посольская Метрики Великого княжества Литовского, содержащая в себе дипломатические сношения Литвы в государствование короля Сигизмунда-Августа (с 1545 по 1572 год) (рос.). Directmedia. 13 березня 2013. ISBN 978-5-4460-4667-6.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література
  • Овло́чин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.711-712

Посилання



This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.