Овчарук Максим Валерійович

Овчарук Максим Валерійович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	19 травня 1976; Львів
Смерть	9 лютого 2015 (38 років); Логвинове, Донецька область, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар :
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС України
Рід військ	Національна гвардія України
Формування	1-ша окрема медична рота імені Пирогова, Північне ТУ НГУ, в/ч 3001
Війни / битви	російсько-українська війна Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України»

Макси́м Вале́рійович Овчару́к (19 травня 1976 — 9 лютого 2015) — солдат резерву Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Активний учасник Революції Гідності, член громадської організації «Рабів до раю не пускають», 3 місяці був волонтером автомобільної сотні.

Доброволець, водій, 1-ша окрема медична рота імені Пирогова, псевдо «Тарпан». Власним коштом придбав й подарував 2 автомобілі медичній роті імені М. Пирогова. 20 січня 2015-го вирушив в зону бойових дій з товаришем дитинства Дмитром Лагуновим, військовий шпиталь центральної лікарні Артемівська.

9 лютого 2015-го машина «швидкої допомоги» їхала назустріч медичному екіпажу, з яким зник зв'язок. Задорожний і Лагунов рухалися в медичному автомобілі, Кончевич — у медичному БТРі. Під час евакуації поранених з позиції «Хрест» (Дебальцеве) до Бахмута (на той час Артемівськ), потрапила у засідку та підірвалася на фугасі поблизу села Логвинове, після чого була розстріляна прямим наведенням. Сергій Кацабін загинув разом з екіпажем санітарної машини Анатолієм Сулімою та Михайлом Балюком й пораненим молодшим сержантом Олександром Кравченком. Тоді ж загинули Василь Задорожний, Тарас Кончевич, Дмитро Лагунов.

Без Максима лишились батько, дружина, двоє синів 2003 й 2008 р.н.

Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за тестами ДНК, 26 березня 2015-го похований у місті Львів, Личаківське кладовище, поле почесних поховань.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
відзнакою «Народний Герой України» (посмертно)
пам'ятним нагрудним знаком «Медична рота» (посмертно)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.