Оздів
Озді́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 490 осіб.
село Оздів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Луцький |
Рада | Гіркополонківська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1799[1] |
Населення | 490 |
Площа | 1,485 км² |
Густота населення | 329,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45688 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°40′57″ пн. ш. 25°12′14″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
188 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 45607, Волинська обл., Луцький р-н, с.Гірка Полонка, вул.Горохівська,63а |
Карта | |
Оздів | |
Оздів | |
Мапа | |
|
Географія
На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.
Історія
Під час ІІ Світової війни 23 червня 1943 року село було спалене німецько-польськими збройними формуваннями. Крім українців постраждала також і одна польська родина (3 особи) та дев'ять євреїв.[2]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 485 осіб, з яких 215 чоловіків та 270 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,39 % |
молдовська | 0,20 % |
інші | 0,41 % |
Пам'ятки археології
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- За 0,3 км на північний захід від села, в урочищі Морги, довкола колишньої садиби С. Вознюка, на ділянці правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га.
- На південно-західній околиці села, на схилі правого берега Чорногузки заввишки 2–3 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею до 1 га. З території присадибних ділянок зібрані уламки ліпної кераміки доби бронзи і уламки вінець та бочків гончарних горщиків княжої доби.
- В північно-західній частині села, в урочищі Куток, на схилі правого берега Чорногузки висотою 6–8 м над рівнем заплави, на території присадибних ділянок В. Рошатюк та Ф. Ричка — поселення періоду XII—XIV ст. У складі підйомного матеріалу наявні уламки накривки, уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
- В північно-західній частині села, на мисоподібному виступі правого берега Чорногузки висотою 5–6 м над рівнем заплави, довокола колишньої садиби Столярука — поселення періоду XII—XIII ст. площею 1 га.
- У південно-східній частині села, на території тваринницької ферми — могильник культури кулястих амфор, випадково виявлений і обстежений С. Панишком та Ю. Мазуриком.
Примітки
- ВРУ
- Семенюк І. Чому гауляйтер Еріх Кох, попри вердикт трибуналу,спокійно доживав віку у Варшаві?/Віче №31, 2013
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.234-235.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.