Окружний суд Південного округу Нью-Йорка

}

До юрисдикції суду відноситься вісім округів штату Нью-Йорк, що розташовані на півдні материкової частини та на острові Мангетен: Нью-Йорк (Мангетен), Бронкс, Вестчестер, Патнем, Рокленд, Орандж, Дачесс, Салліван. Сукупне населення цих округів станом на 2010 рік становить понад п'ять мільйонів людей.

Два з п'яти "островів" Нью-Йорка: Бронкс та Мангетен перебувають в зоні юрисдикції цього суду, решта три — відносяться до суду Східного округу. В окрузі Мангетен розташовані штаб-квартири низки впливових фінансових компаній та бірж. Це робить суд Південного округу Нью-Йорка одним із найвпливовіших округів США.

Всі апеляції подаються до Суду з апеляцій Сполучених Штатів для Другої округи (код: англ. 2d Cir.), одного із тринадцяти в державі. Апеляційний суд розташовується у тій же будівлі, що й частина суду Південного округу. Апеляції щодо патентних позовів та щодо позовів проти уряду США, згідно із Актом Такера (англ. Tucker Act) від 1887 року, подаються до суду Федеральної округи, що розташований у місті Вашингтон.

24 вересня 1789 було ухвалено Акт про суди (англ. Judiciary Act of 1789) згідно із ним було утворено Окружний суд Сполучених Штатів Округу Нью-Йорк один з 13 перших судів у США, щодо апеляцій було віднесено його до Східної округи. [1] Після реорганізації федеральних судів 1801 року Округ Нью-Йорк було віднесено до Другої округи з апеляцій, до якої належить донині. Суд спершу складався із одного суді, проте в 1812 році було введено посаду другого судді. Поміж ними наростали конфлікти, що призвело до розділу суду на два. [2][3]

9 квітня 1814 Окружний суд Округу Нью-Йорк було розділений на Північний та Південний окружні суди. 25 лютого 1865 та 12 травня 1900 від цих округів були відділенні відповідно Східний та Західний округи. [2]

Лоретта А. Преска — голова суду.

Судді окружних суддів призначаються Президентом США за згодою Сенату США. За всю історію суду від 1789 року його суддями побувало 145 уповноважених судді, більше аніж в будь-якому іншому окрузі США. Нині до складу суду входить 28 уповноважених суддів, проте з 28 посад станом на травень 2013 року чотири вакансії залишаються незайнятими. За кількістю посад цей суд найбільший у штаті, так у трьох інших округах штату Нью-Йорк сукупно працює 24 судді. [2]

Також до даного суду відносяться 24 суддів у статусі сеньйор-судді, колишні уповноваженні судді зі значним досвідом, похилий вік яких не дозволяє працювати повний робочий день.

Від моменту утворення Окружний суд штату Нью-Йорк складався із одного судді, за винятком 1812-14 років. При призначенні нових суддів старі округи ділилися до 1900 року. У 1903 вперше до складу Південного суду було призначено другого суддю, у подальшому до 1909 через кожні три роки додавалося по одній посаді. Впродовж усього століття чисельність суду зростала. Нинішній склад суду — 28 суддів триває від 1990 року, коли суд було збільшено на ще одну посаду. [2]

Від 1 червня 2009 головою суду є суддя Лоретта А. Преска, що замінила на цій посаді суддю Кімбу Вууд (англ. Kimba Wood).

• 2007 року до суду компанією Теленор подавався позов до компаній "Альпрен" та "Сторм" (контрольованих компанією Альтімо) у ході корпоративної війни за "Київстар". [4]
• 2008 року судом було видано ордер на арешт Віктора Бута, підозрюваного у міжнародній незаконній торгівлі озброєнням. [5]
• 2009 року було засуджено Бернарда Мейдоффа (англ. Bernard Madoff) до 150 років та Френка Ді'Паскалі (англ. Frank DiPascali) до 125 років з повною конфіскацією майна ("Афера Бернарда Мейдоффа"). [6]
• 2009 Джеймс Ніколсон (англ. James Nicholson) отримав сорок років з конфіскацією майна. [6]
• 2010 року судом було видано ордер на арешт групи осіб (зокрема Анни Чапман) звинувачених у шпигунстві на користь Російської Федерації. [7]
• 2011 року суд прийняв позов Юлії Тимошенко (від імені народу України) проти Дмитра Фірташа (спів-власник РосУкрЕнерго), щодо наявності злочинної змови у 2010 при розгляді справи між "РУЕ" та "Нафтогазом" у Стокгольмському арбітражі. [8] Сторони були запрошені з'явитися 22 липня 2011 до суду. Проте станом на 26 грудня 2011 року слухання по справі так і не розпочалися. Тимошенко спершу перебувала на підписці про невиїзд, пізніше була арештована за рішенням Печерського районного суду міста Києва, а Фірташ досі не отримав повістку. [9]
• 2011 року, в жовтні суддя Шіра А. Щейндлін (англ. Shira A. Scheindlin) почала процес над Віктором Бутом, підозрюваного у міжнародній незаконній торгівлі озброєнням. 2 листопада 2011 рада присяжних визнала Бута винним за всіма статтями обвинувачення. [10] 5 квітня 2012 суддя винесла вирок — 25 років ув'язнення та 15 млн $ штрафу. [11]

• http://www.nysd.uscourts.gov Офіційний сайт Окружного суду Сполучених Штатів Південний округ Нью-Йорк (англ.)

1. про Суд. на офіційному сайті суду ((англ.)). Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 липня 2011.
2. Окружний суд Сполучених Штатів округу Нью-Йорк. на сайті Федерального Центру Юстиції. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 липня 2011.
3. H. Paul Burak (1962). Історія Окружного суду Сполучених Штатів для Південного округу Нью-Йорку (PDF). Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 8 липня 2011.
4. Володимир Коваленко. "Altimo переконала Telenor" // Дзеркало Тижня. — . — Т. #36 за 2007 рік. Процитовано 2011-07-08.
5. Аркадій Сидорук. "Торгівець смертю" // Дзеркало Тижня. — . — Т. #51 за 2009 рік. Процитовано 2011-07-08.
6. ведучий Артем Шевченко (від 2011-07-02). передача "Знак Оклику" (відеосюжет). ТВІ. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 8 липня 2011.
7. "Румунський дипломат копав під Кремль" // Дзеркало Тижня. — . — Т. #30 за 2010 рік. Процитовано 2011-07-08.
8. "Тимошенко звернулася до суду Нью-Йорка з позовом проти Фірташа і «РосУкрЕнерго»" // Дзеркало Тижня. — . — Т. #16 за 2011 рік. Процитовано 2011-07-08.
9. У США поки не можуть розпочати засідання Тимошенко проти Фірташа. Українська Правда. 26 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 січня 2012.
10. У США росіянина Бута визнали винним у незаконній торгівлі зброєю. Радіо Свобода. 2 листопада 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2011.
11. Вирок Вікторові Буту: кінець кар’єри "торговця смертю". Радіо Свобода. 6 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.