Оксид бору

Окси́д бо́ру, бо́рний ангідри́д неорганічна бінарна сполука Бору та Оксигену складу B2O3. Являє собою білу кристалічну або аморфну речовину. Стійкий до розкладання.

Оксид бору
Назва за IUPAC Бор оксид
Інші назви триоксид бору, борний ангідрид
Ідентифікатори
Номер CAS 1303-86-2
Номер EINECS 215-125-8
ChEBI 30163
RTECS ED7900000
SMILES
B(=O)OB=O[1]
InChI
InChI=1S/B2O3/c3-1-5-2-4
Номер Гмеліна 11108
Властивості
Молекулярна формула B2O3
Молярна маса 69,620 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвні кристали або аморфний
Густина 2,55 г/см³[2]
Тпл 450 °C[2]
Розчинність (вода) 2,2 г/100 г H2O (20 °C)[2]
Розчинність (етанол) розчинний
Показник заломлення (nD) 2,8017 (крист.)
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

В природі зустрічається у складі бури Na2B4O7·10H2O, борациту 2Mg3B8O15·MgCl2, гідроборациту, пандерміту, колеманіту.

Окрім сполуки B2O3 відомі також інші оксиди: монооксид B2O, субоксид B6O.

Поширення у природі

Оксид бору широко розповсюджений у природі у складі інших сполук. Він входить до складу борної кислоти H3BO3, яка міститься у водах термальних джерел у вулканічних місцевостях (мінерал сасолін, що містить борну кислоту, отримав назву від італійського курортного містечка Сасо Пізано, яке славиться своїми лікувальними джерелами).

Окрім того, оксид бору зустрічається і у вигляді боратів. Основними джерелами оксиду бору є мінерали бура Na2B4O7·10H2O, борацит 2Mg3B8O15·MgCl2, гідроборацит, пандерміт, колеманіт та ін.

Фізичні властивості

Оксид бору може перебувати у кристалічному та аморфному станах. Кристалічний B2O3 є хімічно неактивним, на відміну від аморфного. Сполука є стійкою до нагрівання, не відновлюється навіть при дії на неї коксу. Забарвлює полум'я пальника у зелений колір.

Отримання

Синтезувати оксид бору можна, наприклад, спалюючи на повітрі чистий бор або бороводні:

Оксид також утворюється в результаті розкладання деяких сполук бору:

Хімічні властивості

Кристалічний оксид бору є хімічно неактивним. Аморфний оксид бору реагує з водою з виділенням великої кількості тепла (тепла, що виділяється від додавання 100 г оксиду до 125 г води, достатньо, аби довести воду до кипіння).

Сполука реагує з лугами та концентрованою плавиковою кислотою:

Під дією металів бор відновлюється з оксиду:

Останній метод використовується для отримання бороводнів.

Див. також

Примітки

  1. Boric oxide
  2. За тиску 101,3 кПа

Джерела

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)
  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.