Олександр Зборовський
Олександр Зборовський | |
---|---|
пол. Aleksander Zborowski | |
| |
Народився | між 1579 і 1582 |
Помер | 1636 |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | військовослужбовець |
Посада | Q66200935? |
Рід | Зборовські |
Батько | Самійло Зборовський |
Мати | Зофія Йордан |
У шлюбі з | Магдалена Фредро |
Діти | Анна, Констанція, Адам Александер |
Звання | полковник |
Олександр з Ритвян Зборовський гербу Яструбець (пол. Aleksander z Rytwian Zborowski, 1579/1582 — 1636) — польський шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої, меценат.
Життєпис
Син відомого баніти Самуеля Зборовського і його дружини Зофії Йордан. Полковник Його Королівської Милості.[1]
У Золочеві за його сприяння було збудовано між 1592 та 1598 роками парафіяльний костел.[2] Каспер Несецький назвав його дідичем пол. na Mikulenicach[3]
Долучився у Львівській землі до походу на Москву Дмитра І Самозванця, після вбивства якого пристав до війська Лжедмитрія ІІ. Влітку 1608 року за наказом гетьмана Романа Ружинського перехопив конвой з Мариною Мнішек, яку стрільці депортували до Речі Посполитої, і привіз її до табору Лжедмітрія ІІ. Після розгрому московським військом загонів останнього, Зборовський долучився з своїм 1,5 тисячним полком 1610 р. до польського війська польного гетьмана коронного Станіслава Жолкевського, що йшло на Москву. Його полк становив авангард польського війська при подальшому переході, у битві під Клушином знаходився в центрі польського війська.
На початку січня 1614 був парламентарем під час конфлікту між З. Гольською та Івано-Юрієм Радзивілом як знайомий першої для мирного врегулювання конфлікту щодо прав на Бучач[4].
Після московських походів проживав під Львовом, де на своїх землях Краківського передмістя заклав 1634 року церкву Різдва Богородиці. У заповіті відписав ґрунт і землю під монастир взутих кармелітів Св. Мартина з шпиталем для 12 відставних вояків-шляхтичів.
Був похований в домініканському костелі Божого Тіла, якому надав за життя срібні предмети[1]. Поховати себе наказав загорнутим в білий килим там, де приготував місце, без пишнот, труни[5].
Родина
Біля 1622 р. одружився з Анною[6] Магдаленою Фредро (†1636/1640), донькою перемиського каштеляна Яна Фредра.[1] У шлюбі народились:
Примітки
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 718.
- Золочів // «Галицька брама». — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 25.
- дослівно у родовому відмінку; називний, певне, Микулинці, де було збудовано Микулинецький замок за сприяння Анни Йордан, а Зборовські були потім власниками
- Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 83. (пол.)
- Łoziński W. Życie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwów : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 206. (пол.)
- Bodniak S. Fredro Jan h. Bończa (†ok. 1591) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 118—119. (пол.)
- Zborowscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Література
- Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. — Л. : Центр Європи, 2004.
- Качор І., Качор Л. Львів крізь віки. — Л. : Центр Європи, 2004. — ISBN 966-7022-44-7.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. — Л. : Каменяр, 1991. — ISBN 5-7745-0316-X.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 718. (пол.)
Посилання
- Zborowscy (01) (пол.)
- Станіслав Жолкевський. Початок і успіх Московської війни в Царствування Її високості Сигізмунда III … (рос.)
- Генеалогія роду Зборовських ((пол.), не працює)