Олександр Зборовський

Битва під Клушином
Олександр Зборовський
пол. Aleksander Zborowski
Народився між 1579 і 1582
Помер 1636(1636)
Країна  Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада Q66200935?
Рід Зборовські
Батько Самійло Зборовський
Мати Зофія Йордан
У шлюбі з Магдалена Фредро
Діти Анна, Констанція, Адам Александер
Звання полковник

Олександр з Ритвян Зборовський гербу Яструбець (пол. Aleksander z Rytwian Zborowski, 1579/1582 — 1636) — польський шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої, меценат.

Життєпис

Син відомого баніти Самуеля Зборовського і його дружини Зофії Йордан. Полковник Його Королівської Милості.[1]

У Золочеві за його сприяння було збудовано між 1592 та 1598 роками парафіяльний костел.[2] Каспер Несецький назвав його дідичем пол. na Mikulenicach[3]

Долучився у Львівській землі до походу на Москву Дмитра І Самозванця, після вбивства якого пристав до війська Лжедмитрія ІІ. Влітку 1608 року за наказом гетьмана Романа Ружинського перехопив конвой з Мариною Мнішек, яку стрільці депортували до Речі Посполитої, і привіз її до табору Лжедмітрія ІІ. Після розгрому московським військом загонів останнього, Зборовський долучився з своїм 1,5 тисячним полком 1610 р. до польського війська польного гетьмана коронного Станіслава Жолкевського, що йшло на Москву. Його полк становив авангард польського війська при подальшому переході, у битві під Клушином знаходився в центрі польського війська.

На початку січня 1614 був парламентарем під час конфлікту між З. Гольською та Івано-Юрієм Радзивілом як знайомий першої для мирного врегулювання конфлікту щодо прав на Бучач[4].

Після московських походів проживав під Львовом, де на своїх землях Краківського передмістя заклав 1634 року церкву Різдва Богородиці. У заповіті відписав ґрунт і землю під монастир взутих кармелітів Св. Мартина з шпиталем для 12 відставних вояків-шляхтичів.

Був похований в домініканському костелі Божого Тіла, якому надав за життя срібні предмети[1]. Поховати себе наказав загорнутим в білий килим там, де приготував місце, без пишнот, труни[5].

Родина

Біля 1622 р. одружився з Анною[6] Магдаленою Фредро (†1636/1640), донькою перемиського каштеляна Яна Фредра.[1] У шлюбі народились:

  • Анна — дружина равського воєводи Александра Корицінського[7] (за іншими даними, померла дівчиною 1620 року[1])
  • Констанція — дружина львівського каштеляна Рафала Гроховського
  • Адам Александер — єзуїт, на якому вигасла гілка роду Зборовських;[7] значну частину спадку батьків передав на потреби РКЦ.[1]

Примітки
  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… — T. 4. — S. 718.
  2. Золочів // «Галицька брама». — 2007. — № 1—2 (145—146) (січень—лютий). — С. 25.
  3. дослівно у родовому відмінку; називний, певне, Микулинці, де було збудовано Микулинецький замок за сприяння Анни Йордан, а Зборовські були потім власниками
  4. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 83. (пол.)
  5. Łoziński W. Życie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwów : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 206. (пол.)
  6. Bodniak S. Fredro Jan h. Bończa (†ok. 1591) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 118—119. (пол.)
  7. Zborowscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.