Олександр Федорович Чорторийський

Олександр Федорович Чорторийський (пом. 1571) — руський князь, військовик, урядник Великого Князівства Литовського.

Олександр Федорович Чорторийський
Народився 1517
Помер 1571
Країна  Річ Посполита
Посада Князь, Волинські воєводи і Володимирські старости
Конфесія православ'я
Рід Чарторийські
Батько Чорторийський Федір Михайлович
У шлюбі з Magdalena Brankovićd
Діти Міхал Александрович Чарторийський і Maryna Czartoryskad

Життєпис

Син князя, луцького старости Федора Михайловича Чорторийського та його дружини з князів Сангушків.

Перші відомості — 1527 року брав участь у битві з татарами. Служив у війську до 1542 року, за що отримав повагу короля Сіґізмунда І Старого. З 1542 року облишив військову службу, часто фігурував у записах судів, де розглядались майнові справи. 1547 року з братом Іваном закінчили процедуру поділу спадку батька, отримав Чорторийськ, Литовеж. Близько 1554 року став володимирським старостою. Після утворення королем 1566 року з Луцького староства Волинського воєводства 12 вересня 1566 року став його першим воєводою (через заслуги власні, батька).

Підтримував у Великому Князвстві Литовському унійну політику короля. Після приєднання Волині до Корони склав присягу на вірність королю Сіґізмунду ІІ Авґусту. Перебував на Люблінському сеймі, 25 травня 1569 року отримав від короля підтвердження привілею короля Владислава ІІІ Варненьчика від 1442 року, за яким Чорторийські були родичами Яґеллонів, мали право використовувати герб Погонь. Наприкінці 1569 року написав заповіт, відійшов від політично-громадських справ. Помер на початку 1571 року.

Сім'я

Дружина — Магдалена Деспот (?—після 1570), удови князя Івана Вишневецького, шлюб після 1552 року.

Діти:

  • Михайло — житомирський намісник (староста)
  • Марина — дружина полоцького та смоленського воєводи Андрія Сапіги.[1]; ще дитиною уклав договір з князем Олександром Сангушком-Каширським щодо її заміжжя за тоді малолітнім сином останнього, 1565 року вимагав від О. Сангушка виконати договір або виплатити неустойку, на що той відповів, що князю Чорторийському варто зачекати закінчення строку, а крім того, його син цієї угоди не укладав.[2]

Примітки
  1. Książęta Czartoryscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 200. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела
  • Jasnowski J. Czartoryski Aleksander Fedorowicz (†1571) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 272. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.