Олександр Франтішек Ходкевич

Олександр Франтішек Ходкевич (пол. Aleksander Franciszek Chodkiewicz, 4 червня 1776(17760604) 24 січня 1838) — граф в Королівстві Польському у 1820 р., військовий діяч Польщі, відставний генерал-майор (бригадний генерал), письменник, драматург, хімік, літограф, меценат, колекціонер, полковник армії Варшавського герцогства, генерал і сенатор Королівства Польського, депутат від Сандомирського повіту до парламентів 1820 і 1825 років, масон. В перекладі на російську мову іменувався Олександр Іванович чи Олександр Миколайович Ходкевич.

Олександр Франтішек Ходкевич
Народився 4 червня 1776(1776-06-04)[1]
Чорнобиль[1]
Помер 24 січня 1838(1838-01-24)[1] (61 рік)
Млинів, Рівненська область, Україна
Країна  Російська імперія
 Річ Посполита
Діяльність хімік, драматург, автор, письменник, політик, військовослужбовець
Членство Петербурзька академія наук і Варшавське товариство друзів наукd
Рід Ходкевичі
Батько Ян Миколай Ходкевичd
Мати Марія Людвіка Ржевуськаd
Родичі Вацлав Петро Жевуський
Брати, сестри Ельжбета Ходкевичd

Біографія

Син Яна Миколая Ксаверія Ходкевича, герба Костеша (1738—1781), старости жемойтського, та Людвіки Марії Бейдо-Жевуської гербу Кривда (1744—1816), гетьманівни. Мав братів Вацлава та Юзефа, а також сестер Розалію (1768—1794), в заміжжі княгиню Любомирську, та Ельжбету (померла 1804), заміжню за князем Мацеєм Радзивіллом (1749—1800)  .

В 1794 році приймав участь в польському повстанні під керівництвом Тадеуша Костюшка, був майором народної гвардії. Після придушення повстання — у відставці в чині полковника, оселився у своїх маєтках на Волині (Чорнобиль та Млинів). З 1809 брав участь у діяльності польських таємних організацій на Волині.

У 1812 році після заняття Вільни французькою армією став членом комітету у справах збройних сил литовського Тимчасового уряду ВКЛ. За свій рахунок він сформував 18-й піхотний полк у складі армії Наполеона і став його командиром.

У 1813 році разом із полком перебував в обложеній Модлінській фортеці. Після її капітуляції (25 грудня) — потрапив у полон. 20 січня 1815 р. отримав чин полковника та був назначений начальником штабу дивізії гвардії Королівства Польського. 2 грудня 1818 року у відповідь на його прохання був звільнений в чині бригадного генерала (генерал-майора).

З 9 квітня 1819 — став сенатором каштеляном Королівства Польського. Але 4 жовтня 1819, будучи ображеним великим князем Костянтином Павловичем, різко виступив проти нього на засіданні Сенату, за що 17 жовтня того ж року був позбавлений звання сенатора. В 1820 і 1825 роках обирався депутатом сейму від Сандомирського воєводства.

З 1820 року став членом польського Патріотичного товариства. Сприяв контактам його представників із членами Південного товариства. Заарештовано в Млинові 8 лютого 1826 року за донесенням великого князя Костянтина Павловича та доставлений під конвоєм в Санкт-Петербург. Так як довести належність Ходкевича до таємних товариств не вдалося, він був звільнений, але протягом року мав жити в Житомирі під наглядом поліції. Після придушення листопадового повстання він повернувся до містечка Млинів Волинської губернії, де й жив до смерті.

Родина

За своє життя Олександр Франтішек Ходкевич був двічі одружений. У 1799 році вперше одружився з Кароліною Терезою Валевською (1778—1846), дочкою Михайла Валевського та Ядвіги Турно. З 1814 подружжя жило в роз'їзді, а після офіційного розлучення в 1822 вона стала дружиною (першою) князя О. С. Голіцина.

Діти:

  • Софія Ходкевич (1803—1871), дружина графа Віктора Оссолінського
  • Ян Кароль Ходкевич (1804/1805 — 1855)
  • Мечислав Міхал Ходкевич (1807—1851)

1824 року в Млинові вдруге одружився з Францискою Ксаверією Щеньовською (1806—1855). Від цього шлюбу народився єдиний син:

  • Болеслав Ходкевич (1825/1826 — 1867)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.