Олександр Франтішек Ходкевич
Олександр Франтішек Ходкевич (пол. Aleksander Franciszek Chodkiewicz, 4 червня 1776 — 24 січня 1838) — граф в Королівстві Польському у 1820 р., військовий діяч Польщі, відставний генерал-майор (бригадний генерал), письменник, драматург, хімік, літограф, меценат, колекціонер, полковник армії Варшавського герцогства, генерал і сенатор Королівства Польського, депутат від Сандомирського повіту до парламентів 1820 і 1825 років, масон. В перекладі на російську мову іменувався Олександр Іванович чи Олександр Миколайович Ходкевич.
| Олександр Франтішек Ходкевич | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 червня 1776[1] Чорнобиль[1] |
| Помер |
24 січня 1838[1] (61 рік) Млинів, Рівненська область, Україна |
| Країна |
 Російська імперія Річ Посполита |
| Діяльність | хімік, драматург, автор, письменник, політик, військовослужбовець |
| Членство | Петербурзька академія наук і Варшавське товариство друзів наукd |
| Рід | Ходкевичі |
| Батько | Ян Миколай Ходкевичd |
| Мати | Марія Людвіка Ржевуськаd |
| Родичі | Вацлав Петро Жевуський |
| Брати, сестри | Ельжбета Ходкевичd |
 | |
Біографія
Син Яна Миколая Ксаверія Ходкевича, герба Костеша (1738—1781), старости жемойтського, та Людвіки Марії Бейдо-Жевуської гербу Кривда (1744—1816), гетьманівни. Мав братів Вацлава та Юзефа, а також сестер Розалію (1768—1794), в заміжжі княгиню Любомирську, та Ельжбету (померла 1804), заміжню за князем Мацеєм Радзивіллом (1749—1800) .
В 1794 році приймав участь в польському повстанні під керівництвом Тадеуша Костюшка, був майором народної гвардії. Після придушення повстання — у відставці в чині полковника, оселився у своїх маєтках на Волині (Чорнобиль та Млинів). З 1809 брав участь у діяльності польських таємних організацій на Волині.
У 1812 році після заняття Вільни французькою армією став членом комітету у справах збройних сил литовського Тимчасового уряду ВКЛ. За свій рахунок він сформував 18-й піхотний полк у складі армії Наполеона і став його командиром.
У 1813 році разом із полком перебував в обложеній Модлінській фортеці. Після її капітуляції (25 грудня) — потрапив у полон. 20 січня 1815 р. отримав чин полковника та був назначений начальником штабу дивізії гвардії Королівства Польського. 2 грудня 1818 року у відповідь на його прохання був звільнений в чині бригадного генерала (генерал-майора).
З 9 квітня 1819 — став сенатором — каштеляном Королівства Польського. Але 4 жовтня 1819, будучи ображеним великим князем Костянтином Павловичем, різко виступив проти нього на засіданні Сенату, за що 17 жовтня того ж року був позбавлений звання сенатора. В 1820 і 1825 роках обирався депутатом сейму від Сандомирського воєводства.
З 1820 року став членом польського Патріотичного товариства. Сприяв контактам його представників із членами Південного товариства. Заарештовано в Млинові 8 лютого 1826 року за донесенням великого князя Костянтина Павловича та доставлений під конвоєм в Санкт-Петербург. Так як довести належність Ходкевича до таємних товариств не вдалося, він був звільнений, але протягом року мав жити в Житомирі під наглядом поліції. Після придушення листопадового повстання він повернувся до містечка Млинів Волинської губернії, де й жив до смерті.
Родина
За своє життя Олександр Франтішек Ходкевич був двічі одружений. У 1799 році вперше одружився з Кароліною Терезою Валевською (1778—1846), дочкою Михайла Валевського та Ядвіги Турно. З 1814 подружжя жило в роз'їзді, а після офіційного розлучення в 1822 вона стала дружиною (першою) князя О. С. Голіцина.
Діти:
- Софія Ходкевич (1803—1871), дружина графа Віктора Оссолінського
- Ян Кароль Ходкевич (1804/1805 — 1855)
- Мечислав Міхал Ходкевич (1807—1851)
1824 року в Млинові вдруге одружився з Францискою Ксаверією Щеньовською (1806—1855). Від цього шлюбу народився єдиний син:
- Болеслав Ходкевич (1825/1826 — 1867)
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1044559152 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.