Оленович Іван Федорович
| Оленович Іван Федорович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народився |
9 жовтня 1934 Христинівський район, Київська область, Українська СРР, СРСР | ||||||||
| Помер |
21 лютого 2004 (69 років) Київ, Україна | ||||||||
| Поховання | |||||||||
| Країна |
 СРСР →  Україна | ||||||||
| Національність | українець | ||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||
| Посада | заступник начальника Академії Збройних Сил України з наукової роботи | ||||||||
| Ступінь | доктор технічних наук | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Олено́вич Іван Федорович (09 жовтня 1934, с. Козачий хутір Христинівського р-ну Черкаської обл. — 21 лютого 2004, м. Київ) — генерал-лейтенант (від 1989), доктор технічних наук, професор, засновник Академії інженерних наук України.
Життєвий шлях
- Народився 09.10. 1934 року в селі Козачий хутір Христинівського р-ну Черкаської обл.
- Випускник залізничної школи №18 – нині Христинівська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 ім. О.Є. Корнійчука.
- 1957 – закінчив Одеське артилерійське училище.
- 1964 – закінчив Київське вище артилерійське інженерне училище ППО Сухопутних віськ, де після випуску працював начальником відділення лабораторії кафедри, викладачем та старшим викладачем.
- 1968 – кандидат технічних наук.
- 1972 - доцент.
- 1974 – переведено до новоствореного в Києві Філіалу ППО Сухопутних військ Військової артилерійської академії ім. М.І. Калініна, на базі якої в 1977 році було створено Військову академію ППО Сухопутних військ, де працює на посаді старшого викладача, заступника начальника кафедри.
- 1978 – доктор технічних наук.
- 1979 – призначено на посаду начальника кафедри.
- 1980 – професор.
- 1982 – присвоєно військове звання «генерал-майор» та призначено на посаду заступника начальника академії з навчальної та наукової роботи.
- 1988 – закінчив Вищі академічні курси при Академії генерального штабу.
- 1989 – присвоєно військове звання «генерал-лейтенант».
- 1991 – академік Академії інженерних наук України.
- 1992 – дійсний член Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем.
- 1993 – член Головної ради Вищої атестаційної комісії України [1].
- 1994 – заступник начальника Академії Збройних Сил України з наукової роботи.
- Має понад 200 наукових робіт та винаходів [2].
- Помер 09.10. 2004 року у м. Києві. Похований на Байковому кладовищі міста Києва.
Могила Оленовича І.Ф. на Байковому кладовищі
Нагороди
- Орден Червоної Зірки
- Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР»
- Заслужений діяч науки і техніки України (14 травня 1997) — За вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень та підготовку висококваліфікованих фахівців[3]
- Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) I ступеня
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) II ступеня
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) III ступеня
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 4 січня 1993 року №1 «Про затвердження персонального складу Головної ради та президії Головної ради Вищої атестаційної комісії України»
- 2.1 Патенти Оленовича І.Ф. 2.2 Наукові видання Оленовича І.Ф.
- Указ Президента України від 13 травня 1997 року № 428/97 «Про присвоєння почесних звань України науковим працівникам»
Джерела
- Про Оленовича Івана Федоровича на сайті «КВЗРІУ ім. С.М.Кірова»
- Про генерала Оленовича Івана Федоровича
- Военная академия противовоздушной обороны Сухопутных войск. Под общ. редакций Духова Б.И. - К.: Изд-во академии. - 1991.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.