Христинівський район

Площа — 632 км² (3 % від площі області). Адміністративний центр — місто Христинівка. Дата утворення: 1923 р. Від районного центру міста Христинівки до міста Черкаси 213 км.

Межував з півночі з Монастирищенським районом, з північно-східної сторони — з Жашківським районом, з східної та південної — з Маньківським та Уманським районами Черкаської області, з західної — з Теплицьким і Гайсинським районами Вінницької області.

Чисельність населення станом на 01.01.2019 33, 9 тис. осіб.

7 березня 1923 року з Христинівської, Кузьминської і частини Ліщинівської (без сіл Красноставки і Добрів) волостей було утворено Орадівський район Уманської округи Київської губернії. 1 серпня 1925 року губернії було розформовано, центр Орадівського району Уманської (Гуманської) округи перенесений з с. Орадова до м. Верхнячки, Орадівський район перейменований на Верхняцький. 1930 року округи було скасовано, на карті 1931 року район вже названо Христинівським (Верхняцьким). У 1932 році Христинівський район увійшов до складу новоутвореної Вінницької області, у 1933 році переданий до складу Київської області. В 1954 році він увійшов до складу Черкаської області як адміністративно-територіальна одиниця.

У 30-40-ві роки 17 сторіччя вже були відомі села Ботвинівка, Верхнячка (Яворовець), Івангород та Талалаївка.

У другій половині 19 сторіччя починає розвиватись промисловість. Було введено в експлуатацію залізничні колії — Вапнярка-Христинівка, Козятин-Умань, Христинівка—Шпола, залізничний вузол. 1891 року, із заснування селища при залізничній станції «Христинівка», розпочалася історія сучасного міста Христинівки.

Христинівка ще тоді славилась хлібним ринком. Швидко піднялося її економічне значення, що в свою чергу сприяло збільшенню населення. В 1900 році на Христинівщині проживало 3475 осіб. В 1931 році розпочав свою роботу маслоробний завод, новостворене вагонне депо, а також машинно-тракторна станція.

У 1954 році закінчено модернізацію залізничного вузла.

У 1956 році Христинівку віднесено до розряду районного підпорядкування. З Христинівського району вийшло багато видатних людей. У Христинівці народився Олександр Корнійчук — відомий український письменник-драматург, автор п'єс «Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» та інші. Його ім'я носить міська загальноосвітня школа № 1, парк та одна із вулиць міста. Район є батьківщиною одного з керівників Коліївщини Івана Гонти та Героя Радянського Союзу і повного кавалера ордена Слави Івана Драченка. Цей хліборобський край, де зберігаються і примножують традиції майстрів золотої ниви, виплекав багатьох відомих людей праці: Федора Берегового, Семена Карбовського, Станіслава Забродського, Марфу Лемещук, Ганну Гук, Анастасію Кобзар.

Ліквідований 17 липня 2020 у рамках адміністративної реформи[2]. Територіально повністю ввійшов до складу Уманського району[3].

Територія Христинівського району розташована в Західній частині Черкаської області в лісостеповій зоні України. Рельєф району плоско рівнинний, з особливо цінними ґрунтами — чорноземами та сіро опідзоленими, які займають 70 % площі.

Клімат у районі помірно континентальний. Середня температура повітря по багаторічних даних 6,8 градусів С. Сума річних опадів — 490—520 мм. Відносна вологість повітря 77 %.

Географічна мережа району представлена річками Кублич, Удич, Синиця, Сорока, Уманка та іншими. Загальна довжина річок 100,9 км. Адміністративно-господарським і культурним центром є м. Христинівка.

Загальна земельна площа району становить 63218 га, або 3 % території області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 52261 га, в тому числі рілля — 49959 га, багаторічні насадження — 685 га, пасовища — 679 га, сіножаті — 940 га.

Природні ресурси представлені площею лісового фонду 4376 га, водного фонду — 823,2 га, землі під відкритими розробками, кар'єри — 42,1 га.

На території району містяться родовища торфу і цегляно-черепної глини.

Поклади торфу містяться в селах Івангород, Талалаївка, Сичівка, суглинки і глини в селах Веселівка та Христинівка.

У районі є 3 гранітні кар'єри, які зараз не працюють, 2 жорствяні та 1 піщаний.

У м. Христинівка розташована вузлова станція Одеської залізниці. Територію району перетинають дві залізничні магістралі: з північного сходу на південний захід — Цвітково-Христинівка-Вапнярка протяжністю 36 км і південного сходу на північний захід — Умань-Христинівка-Козятин 27 км.

Територією району проходить автошлях E50.

У селі Шукайвода народився Матвій Бондар-Обміняний — член Української Центральної Ради

• працював учителем Йосип Андрійович Димінський — український фольклорист і етнограф

У селі Вербувата народився Цибенко Василь Григорович — голова Черкаської обласної ради (1994—1995).

У смт Верхнячка народилися:

• Боржинський Федір Кіндратович — дипломат і розвідник.
• Мельник Юрій Федорович — доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук, Герой України, міністр аграрної політики України (2006—2010).

У м. Христинівка народилися:

• Панченко Юхим Миколайович — козак 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
• Корнійчук Олександр Євдокимович — громадський діяч, драматург, публіцист, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці.
• Костюк Нінель Трохимівна — доктор філософських наук, заслужений працівник культури.
• Смешко Ігор Петрович — військовий і державний діяч, військовий інженер, голова Служби безпеки України (4 вересня 2003 — 4 лютого 2005).

У селі Велика Севастянівка народився Драченко Іван Григорович — Герой Радянського Союзу, повний кавалер ордена Слави

Вихідці села Івангород:

• П. І. Альтман — прозаїк, літературознавець.
• Паламарчук Дмитро Хомич — поет, перекладач.
• Чорний Володимир Лазарович — політичний діяч, колишній посол України у Латвії.
• Василь Капкан, син Олекси— ініціатор заснування Громади українців у Литві (1988 р.), учасник рухів за Незалежність у Литві (Саюдіс) і Україні, перекладач, журналіст.

У селі Кузьмина Гребля народився Дубенко Степан Васильович — український кінознавець.

Вихідцями із села Орадівка є

• Петро Моргаєнко — літературний діяч
• Зінчук Станіслав Сергійович — поет
• Микола Гребенюк — поет

У селі Розсішки народилися

• Іван Гонта — ватажок українського гайдамацького руху, один з проводирів Коліївщини;
• Лінчук Олександр Титович — Герой Радянського Союзу.

Виходець із села Синиця Яковенко Петро Максимович — український художник. Член НСХУ

Відомі мешканці села Углуватка:

• Семен Кулик — священик, літературний діяч. Розстріляний у 1918 році бійцями Червоної Армії.
• Маринич І.Я. — старший військовий фельдшер 1‑го батальйону 172‑го полку 13‑ї стрілецької дивізії. Він виніс з поля бою 18 поранених та, надавши першу медичну допомогу, евакуював їх у тил.
• Дяченко Катерина Петрівна — мати-героїня

У селі Шельпахівка народилися:

• Гриб Андрій Андрійович — Герой Радянського Союзу;
• Скалій Іван Савович — повний кавалер ордену Слави.

У селі Ягубець народився Дмитрик Петро Федосійович — Герой Радянського Союзу

З 2012 року народним депутатом від 200-го виборчого округо, до якого входить Христинівський район є Антон Яценко[4].

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Христинівського району було створено 37 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,36 % (проголосували 18 158 із 27 782 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,30 % (10 405 виборців); Юлія Тимошенко — 15,98 % (2 901 виборців), Олег Ляшко — 10,13 % (1 840 виборців), Анатолій Гриценко — 6,85 % (1 244 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[5]

• Уманець Дмитро Іларіонович (1948) — український військовий діяч. Генерал-лейтенант. Кандидат військових наук. Головний інспектор військ ППО Головної інспекції МО України.
• Наконечний Микола Петрович (24 червня 1962— 17 лютого 2013), міський голова м. Христинівка з 2006 до раптової смерті 17 лютого 2013.[6]

• Облікова картка району на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Христинівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
• Сторінка на сайті ОДА
• Христинівська райрада

	Монастирищенський район	Жашківський район, Маньківський район
Вінницька область (Гайсинський район)		Уманський район
Вінницька область (Теплицький район)		Уманський район