Микола I (російський імператор)

У 1839—1843 роках міністром фінансів Є. Ф. Канкріним проведена грошова реформа, що тимчасово зміцнила фінансову систему Російської імперії.

При Миколі І величезну роль в державному управлінні відіграла особиста канцелярія імператора і особливо її «Третій відділ» — управління таємної політичної поліції і жандармерія. В 1830—1831 придушив національно-визвольне повстання в Польщі, був одним з організаторів розгрому Угорської революції 1848—1849.

Пам'ятник Миколі I у Києві напроти університету святого Володимира — нині там стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку

Політика Миколи І щодо України була спрямована на повну нівеляцію національних особливостей, прав і традицій українського народу.

В Україні здійснювалася систематичне зросійщення в усіх галузях життя, щоб знищити будь-які відмінності України, навіть офіційно вживану назву «Малоросія» здебільшого стали замінювати терміном рос. «Юго-Западная Россия»[2].

Після повстання 1830—1831 у Правобережній Україні російському дворянству масово надавали сконфісковані у поляків маєтки. Уряд імперії сприяв просуванню російських поміщиків у Лівобережну Україну. У Південній Україні, що на той час звалася «Новоросією», російським урядовцям роздавали землі, що залишилися не розданими за Григорія Потьомкіна.

Ще наочнішим було зросійщення українських міст: уряд імперії сприяв просуванню до них російських купців, переважно заможніших, ніж українські. У значних містах українських купців переселяли на околиці міст. У структурі міст їм надавали III гільдію, рідше — II-гу, тоді як російським — першу та другу.

У 1831 скасовано у лівобережних містах Магдебурзьке право, а в 1842 — Литовський статут. У Києві скасовано утримувану коштом міста міліцію чисельністю 2000 вояків, що носили козацький одяг.

У 1832 закрито Крем'янецький ліцей, де навчалися переважно поляки, а його бібліотеку й наукові збірки вивезено до Київського університету.

У 1839 Полоцьким собором скасовано Греко-католицьку церкву у Правобережній Україні. Провадилася боротьба проти українського національно-визвольного руху (арешт членів Кирило-Мефодіївського братства, переслідування та заслання Тараса Шевченка).

У той же час за Миколи I Київ починає ставати справжнім європейським містом із сучасною інфраструктурою та плануванням, засновано Імператорський університет Св. Володимира, указ про що був підписаний 8 листопада 1833.

Основним напрямком зовнішньополітичної діяльності уряду Миколи І стала підтримка реакційних режимів в усій Європі. За Миколи І Росія вела війни за завоювання Кавказу і Середньої Азії, а також російсько-іранську 1826—1828 і російсько-турецьку 1828—1829 війни. Поразка Росії у Кримській війні 1853—1856 стала причиною глибокої кризи всього режиму, встановленого Миколою І і прискорила його смерть.

• Ковальов Денис Вплив російського царизму на зародження модерної нації у Фінляндії за доби Ніколая І
• Корсак Іван Отаман Чайка: роман /І. Ф. Корсак.-К.:Ярославів Вал, 2010.- 187с.
• Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року.— К.: Либідь, 1992.— 608 с. ISBN 5-325-00300-3
• Н. Ф. Сербіна. Микола I // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• В. Шандра. Микола I // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.448 ISBN 978-966-611-818-2