Георг I (король Греції)
Георг І (грец. Γεώργιος Α΄, повне ім'я' — Вільгельм Георг; 24 грудня 1845, Копенгаген, Данія — 18 березня 1913, Салоніки, Королівство Греція) — другий король незалежного Королівства Греція з династії Глюксбургів, правив у 1863—1913. Другий син короля Данії Крістіана IX.
Георг І | |
---|---|
Вільгельм Георг | |
| |
2-й король Греції | |
Початок правління: | 1863 |
Кінець правління: | 1913 |
Коронація: | 1863 |
Інші титули: | принц Данський |
| |
Попередник: | Оттон І |
Наступник: | Костянтин І |
| |
Дата народження: | 24 грудня 1845[1][2][…] |
Місце народження: | Копенгаген[1] |
Країна: | Греція |
Дата смерті: | 18 березня 1913[1][2][…] (67 років) |
Місце смерті: | Салоніки[1] |
Дружина: | велика княжна Ольга Костянтинівна |
Діти: | Костянтин, Георгій, Олександра, Миколай, Марія, Ольга, Андрій, Христофор |
Династія: | Глюксбурги |
Батько: | Крістіан IX |
Мати: | Луїза Гессен-Кассельська |
Нагороди: | |
Родовід
Родовід Монархів Геллади |
|
Правління
Прийняв запропоновану йому грецькими Національними зборами корону у 1863, після того, як представники трьох великих держав (Російської імперії, Французької республіки та Сполученого Королівства) у Лондонському трактаті виявили на це згоду. Він прибув до Пірея 30 жовтня 1863 і наступного дня був проголошений королем.
Однією з умов прийому грецької корони він поставив приєднання до грецького королівства Іонічних островів, на що Велика Британія, під протекторатом якої перебувала ці острови, погодилася.
Хоча король під час повстання кандіотів у 1867 році і не перешкоджав добровольцям йти на допомогу Кандії, однак оголосити війну Османській імперії проти волі великих держав він не наважився. Це дещо підірвало його популярність.
Наприкінці Російсько-турецької війни 1877—1878 грецькі війська вступили у Фессалію, але після укладення Сан-Стефанського перемир'я у лютому 1878 року змушені були відступити. Все ж таки за порадою великих держав Османська імперія пішла на поступки Греції, і в липні 1881 року до королівства були приєднані Фессалія та частина Епіру.
У травні 1896 на острові Крит спалахнуло повстання, у відповідь на дії добровольців Османська імперія оголосила війну Королівству Греція. Війна тривала лише 30 днів і завершилась нищівною поразкою Греції. За Константинопольським мирним договором у грудні 1897 року Королівство Греція виправило на користь Османської імперії кордон у Фессалії, сплатило контрибуцію і відмовилось від Криту.
У лютому 1898 на життя короля було здійснено перший замах, але він не постраждав.
1910 року до влади у Греції прийшов уряд Елефтеріоса Венізелоса. У жовтні 1912 року Греція в союзі з Болгарським царством, Королівством Сербія та Королівством Чорногорія почала війну з Османською імперією — Перша Балканська війна, під час якої король відігравав провідну роль. В її результаті вдалось опанувати Південною Македонією, частиною Епіру та кількома Егейськими островами. Метою її було для Королівства Греція звільнення Македонії та Фракії.
Тим часом між Королівством Греція і Болгарським царством виник конфлікт через звільнені від османського панування території. Під час прогулянки зі своїм ад'ютантом король був вбитий 18 березня 1913 р. у звільнених Салоніках соціалістом греком Александром Схінасом.[3]
Георг I відіграв провідну роль у Першій Балканської війні (1912—1913). Він був убитий в Салоніках 18 березня 1913 р.
Родина
1867 року Георг І одружився з великою княжною Ольгою Костянтинівною і від цього шлюбу мав, окрім кількох доньок, чотирьох синів: спадкоємця принца Костянтина, герцога спартанського, Георгія, Миколу та Андрія.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #102300186 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 29 березня 2009.
Посилання
- Георгій I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона