Георг I (король Греції)

Георг І (грец. Γεώργιος Α΄, повне ім'я' — Вільгельм Георг; 24 грудня 1845, Копенгаген, Данія 18 березня 1913, Салоніки, Королівство Греція) — другий король незалежного Королівства Греція з династії Глюксбургів, правив у 1863—1913. Другий син короля Данії Крістіана IX.

Георг І
Вільгельм Георг
Георг І
2-й король Греції
Початок правління: 1863
Кінець правління: 1913
Коронація: 1863
Інші титули: принц Данський

Попередник: Оттон І
Наступник: Костянтин І

Дата народження: 24 грудня 1845(1845-12-24)[1][2][…]
Місце народження: Копенгаген[1]
Країна: Греція
Дата смерті: 18 березня 1913(1913-03-18)[1][2][…] (67 років)
Місце смерті: Салоніки[1]
Дружина: велика княжна Ольга Костянтинівна
Діти: Костянтин, Георгій, Олександра, Миколай, Марія, Ольга, Андрій, Христофор
Династія: Глюксбурги
Батько: Крістіан IX
Мати: Луїза Гессен-Кассельська
Нагороди:

Родовід

Правління

Прийняв запропоновану йому грецькими Національними зборами корону у 1863, після того, як представники трьох великих держав (Російської імперії, Французької республіки та Сполученого Королівства) у Лондонському трактаті виявили на це згоду. Він прибув до Пірея 30 жовтня 1863 і наступного дня був проголошений королем.

Однією з умов прийому грецької корони він поставив приєднання до грецького королівства Іонічних островів, на що Велика Британія, під протекторатом якої перебувала ці острови, погодилася.

Хоча король під час повстання кандіотів у 1867 році і не перешкоджав добровольцям йти на допомогу Кандії, однак оголосити війну Османській імперії проти волі великих держав він не наважився. Це дещо підірвало його популярність.

Наприкінці Російсько-турецької війни 1877—1878 грецькі війська вступили у Фессалію, але після укладення Сан-Стефанського перемир'я у лютому 1878 року змушені були відступити. Все ж таки за порадою великих держав Османська імперія пішла на поступки Греції, і в липні 1881 року до королівства були приєднані Фессалія та частина Епіру.

У травні 1896 на острові Крит спалахнуло повстання, у відповідь на дії добровольців Османська імперія оголосила війну Королівству Греція. Війна тривала лише 30 днів і завершилась нищівною поразкою Греції. За Константинопольським мирним договором у грудні 1897 року Королівство Греція виправило на користь Османської імперії кордон у Фессалії, сплатило контрибуцію і відмовилось від Криту.

У лютому 1898 на життя короля було здійснено перший замах, але він не постраждав.

1910 року до влади у Греції прийшов уряд Елефтеріоса Венізелоса. У жовтні 1912 року Греція в союзі з Болгарським царством, Королівством Сербія та Королівством Чорногорія почала війну з Османською імперією Перша Балканська війна, під час якої король відігравав провідну роль. В її результаті вдалось опанувати Південною Македонією, частиною Епіру та кількома Егейськими островами. Метою її було для Королівства Греція звільнення Македонії та Фракії.

Тим часом між Королівством Греція і Болгарським царством виник конфлікт через звільнені від османського панування території. Під час прогулянки зі своїм ад'ютантом король був вбитий 18 березня 1913 р. у звільнених Салоніках соціалістом греком Александром Схінасом.[3]

Георг I відіграв провідну роль у Першій Балканської війні (1912—1913). Він був убитий в Салоніках 18 березня 1913 р.

Родина

1867 року Георг І одружився з великою княжною Ольгою Костянтинівною і від цього шлюбу мав, окрім кількох доньок, чотирьох синів: спадкоємця принца Костянтина, герцога спартанського, Георгія, Миколу та Андрія.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.