Ольянта Умала

Ольянта Мойсес Умала Тассо (ісп. Ollanta Moisés Humala Tasso; * 26 червня 1962, Ліма) — перуанський політик і військовий (підполковник у відставці), президент Перу (2011—2016). Голова лівої індіанської Перуанської націоналістичної партії.

Ольянта Мойсес Умала Тассо
ісп. Ollanta Moisés Humala Tasso
Ольянта Мойсес Умала Тассо
Президент Перу
28 липня 2011  28 липня 2016
Віцепрезидент Марісоль Еспіноза Крус
Попередник Алан Ґарсія
Наступник Педро Пабло Кучинські
Народився 26 червня 1962(1962-06-26) (59 років)
Ліма
Відомий як політик, офіцер
Громадянство Перу
Національність Кечуа
Освіта National Agrarian Universityd, Chorrillos Military Schoold і Папський католицький університет Перуd
Політична партія Перуанська націоналістична партія
Батько Isaac Humalad
У шлюбі з Надін Ередіа
Релігія католицтво
Нагороди
Підпис
ollantapresidente.pe
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син Ісаака Умали Нуньєса, засновника індіанського націоналістичного Етнокасерістського руху. Його брат Антауро Умала очолив заколот в місті Андауайлас 1 січня 2005 і кілька днів утримував поліцейський комісаріат міста[1].

Ольянта Умала вчився на військовика. Взяв участь у зіткненнях з бойовиками організації Сяючий шлях (Сендеро луміносо), в 1995 році брав участь у збройному конфлікті з Еквадором (війна Альто-Сенепі). У 2000 році підняв невдалий заколот проти президента Альберто Фухіморі. Після закінчення повноважень Фухіморі Умала був прощений Конгресом і якийсь час був військовим аташе у Франції та Південній Кореї. Після піднятого його братом заколоту пішов у відставку з військової служби і заснував Перуанську націоналістичну партію. У 2006 році взяв участь в президентських виборах. Набрав 30,62 % голосів у першому турі і 45,5 % — у другому, поступившись апрісту Алану Ґарсія.

У 2011 році знову брав участь у президентських виборах. Кандидати у віце-президенти — конгресмен Марісоль Еспіноза Крус і прокурор Омар Чеаде[2]. Умала спочатку вважався фаворитом першого туру виборів. У ході передвиборчої кампанії Умала обіцяв справедливіший розподіл доходів, єдину систему безплатної охорони здоров'я, боротьбу з корупцією, а також закон щодо обов'язкового виконання передвиборчих обіцянок. У той же час, незважаючи на лівий характер своєї передвиборчої програми, Умала прагнув дистанціюватися від Уго Чавеса та його ідей[3]. Умала вийшов у другий тур виборів, отримавши відносну більшість голосів — 31,76 %[4].

Тоді перуанський лауреат Нобелівської премії з літератури Маріо Варґас Льйоса називав вибір між ультралівим націоналістом Ольянтою Умалою і ультраправою консерваторкою Кейко Фухіморі «вибором між раком і СНІДом».[5]

5 червня 2011 відбувся другий тур виборів, де Умала здобув перемогу. Наступного дня Національна виборча комісія Перу офіційно оголосила про перемогу Ольянти Умали. За попередніми підрахунками, він набрав 50,5 % голосів.[5]

Серед головних зобов'язань переможця президентських виборів — збільшити на 20 % мінімальну заробітну плату, розширити кредитування незаможних, підвищити оподаткування і обмежити прибутки гірничодобувних компаній, ввести заборонні мита на експорт газу для насичення внутрішнього ринку, а також схвалити закон про обов'язкове виконання передвиборчих обіцянок.

Виноски

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.